Школа для особливих діток

У затишній місцині на околиці нашого міста знаходиться школа, яка стала другою домівкою для особливих діток. Особливих тим, що вони потребують набагато більше уваги, підтримки, розуміння, терпіння  та любові, а також сторонньої допомоги у прагненні пізнати світ та навчитись жити у ньому. Тут здобувають освіту маленькі тернополяни, що мають  особливості інтелектуального розвитку.

Школа для особливих діток

Особливі умови й атмосфера

Двоповерхове приміщення Тернопільської спеціальної загальноосвітньої школи знаходиться за адресою вул. Сахарова, 4, навпроти обласної дитячої лікарні. Перше, що кидається в очі: доглянуті клумби, альпійська гірка, дерев’яні вози та невеличкі млинки-вітряки. Ліворуч від парадного входу – статуя Богородиці, над парадними дверима – девіз «Творіть добро!».

Діти зацікавлено спостерігають, побачивши незнайому людину. Деякі, найсміливіші, підбігають, щоб познайомитись. У очах – безмежна щирість і безпосередність.

Невеличкі класні кімнати по-домашньому затишні. У кожній, окрім навчальної зони, є відпочинкова зона з килимком, диванчиком та розвиваючими іграми. Більшість класних кімнат обладнані телевізорами. Вражає оновлений актовий зал та виставка дитячих робіт у швейній майстерні та кабінеті бісероплетіння.  Для учнів, що залишаються на ніч, є окремий блок із охайними спальнями,  кімнатою відпочинку та кухнею. Умови тут максимально наближені до домашніх. У санвузлі зауважую пральну машину.

- Так, ми вчимо дітей прати білизну, –каже директор школи Лариса Акменс. – А ще – куховарити, прибирати в приміщенні, прасувати одяг, доглядати за квітами і ще багато всього, що потрібно буде дитині у подальшому житті. Все залежить від рівня розвитку учня. Хоча найчастіше починається все із навчання користуванню ложкою та засобами гігієни. Чимало дітей приходить із несформованими елементарними навичками самообслуговування».

Окрім належних матеріально-технічних умов, надзвичайно важливою для діток є атмосфера людяності і родинного тепла, яку створюють працівники спеціальної школи. Серед них нема випадкових. За словами директора, велика кількість претендентів на вакансію відразу відмовляється тут працювати. Ті ж, хто залишається, з часом усвідомлюють свою відповідальність за долі власне цих дітей. Тому кожен на своєму місці робить все для успішного результату у навчанні, вихованні та адаптації до побутових та суспільних умов кожного окремого учня.

Невеликі класи і цілодобові групи

Тернопільська спеціальна загальноосвітня школа була створена в 1992 році внаслідок реорганізації дошкільного дитячого будинку згідно розпорядження Тернопільської міської ради для навчання дітей з порушенням розумового розвитку. Заклад створили на прохання батьків, які не згодні були віддавати своїх дітей з особливими освітніми потребами в інтернати.

Школа підпорядковується Тернопільській міській раді. Навчальний процес відбувається за затвердженими Міністерством освіти і науки програмами, адаптованими до індивідуальних можливостей дітей. Після закінчення закладу випускники отримують свідоцтво і мають право вступу в професійно-технічні  училища.

Особливість школи – мала наповнюваність класів, до 12 учнів. Проте, навіть із такою кількістю вихованців, зважаючи на їхні поведінкові та інтелектуальні особливості, педагогам вистачає роботи.

Впродовж свого існування школа реформується залежно від потреб контингенту учнів, батьківської громади та суспільних реформ. Так, з 2006 року на прохання батьків відкриті цілодобові групи для дівчаток і хлопчиків,  тобто діти на вихідні та канікули повертаються додому. Адже сімейне виховання є вкрай важливим, особливо для цієї категорії учнів. 

Спочатку у школі навчалися лише діти з незначним інтелектуальними порушеннями. З часом діагностика вихованців, які відвідують заклад, стає все складнішою. На даний час педагоги школи працюють за трьома різними програмами з трьома різними категоріями дітей. Зокрема, у школі функціонує спеціальний клас для найважчої категорії, загальні класи з дітьми із легким та середнім ступенем порушення інтелекту. Також велика кількість дітей, відповідно до медичних чи психологічних показників навчається за індивідуальною формою. Навчання проводиться корекційним педагогом у домашніх умовах, проте дитині надається можливість частково відвідувати школу.

Наразі у Тернопільській спеціальній загальноосвітній школі у 13 класах навчається 98 дітей з особливими освітніми потребами. Є 13 груп продовженого дня, оскільки учні перебувають у школі весь день – з 9.00 до 17.15. Діток зранку привозить тролейбус, який спеціально виділяє міське транспортне депо, а ввечері розвозить на зупинки, де їх забирають батьки.

Учні школи забезпечені безкоштовним  харчуванням. Про навчально-виховний процес дбає педагогічний колектив та технічний персонал – 45 педагогів та 19 технічних працівників.

Флагман України у спеціальній освіті

Цьогоріч спецшколі виповниться 25 років. За цей час вона настільки реформувалася, що стала прикладом для багатьох шкіл в навчально-методичній роботі.

Кілька років тому перед громадою міста постала проблема відсутності законодавчих, методичних та матеріально-технічних передумов для навчання окремих категорій дітей. Результатом її вирішення стало створення спеціального класу для дітей із тяжким ступенем порушення інтелекту у 2016 році. Цього року у спеціальній школі запровадили експеримент, який передбачає створення програм, форм і методів для роботи з дітьми із важким ступенем інтелектуальної недостатності.

Для цього в навчальному закладі обладнали приміщення з трьох кімнат: окремий клас, їдальня і кабінет для індивідуальних занять. Передбачили й окремий вхід. У такому класі є вчитель, два вихователі і помічник дитини, який допомагає одягнутися, перезутися, поїсти тощо.

–  Експеримент розрахований на 4 роки, – розповідає заступник директора з навчально-виховної роботи Світлана Лісовська. – Це соціалізація дітей з інтелектуальною недостатністю помірного і важкого ступенів. Нещодавно ми відвідали семінар у м. Дніпро, на якому були запрошені представники шкіл, які мають досвід роботи з дітьми з інтелектуальними порушеннями помірного та важкого ступеня.  В наших планах розроблення  програм, методик навчання таких учнів. Результатом даного експерименту має бути створення умов і освітніх програм для такої категорії дітей, щоб за прикладом тернопільської спецшколи працювали інші. Педагоги поділили 45-хвилинний урок на дві частини, зважаючи на потреби учнів, – 20 хвилин занять, 10 хвилин перерви і ще 15 хвилин занять. Нам приємно, що саме наша школа представляла Тернопільську область на Всеукраїнському семінарі.

Маленькі досягнення

Основне завдання закладу – виходячи з можливостей кожної дитини, максимально пристосувати її до життя у суспільстві.

Коло спілкування учнів не обмежується педагогами та однокласниками, про що свідчить режим закладу. Часто в школу з проектами, концертами, акціями відвідують діти з інших освітніх закладів, а учні школи відвідують реабілітаційні центри, громадські організації тощо. Понад 10 років спецшколою опікується благодійний фонд «Подоляни». Діти безкоштовно переглядають мультфільми, граються в дитячому розважальному центрі «Мадагаскар».

Учні є постійними учасниками обласних конкурсів «Повір у себе», спортивних змагань. Випускник спецшколи Павло Волуйкевич був учасником параолімпійських ігор в Ріо-де-Женейро. Дівчатка займаються швейною справою, бісероплетінням, декоративно-ужитковим мистецтвом, квітникарством, а хлопці – малярно-штукатурною справою. Цього року ввели «Основи кухарської справи». Для цього, за словами директора, за спонсорські кошти обладнали кабінет кулінарії.

Частина випускників успішно соціалізується – працюють після закінчення навчання, створюють сім`ї.

- Наші учні – особливі діти, – каже керівник закладу. – Вони щирі, безпосередні, вміють відчувати і любити. Вони, як і всі інші діти, люблять гратися, хочуть мати друзів, потребують нашої допомоги, розуміння і підтримки. Головне наше завдання – не зашкодити цим дітям. Я  хотіла б подякувати всім тернополянам, які долучалися до розвитку нашого закладу. Ми дуже розраховуємо на подальшу підтримку з боку влади, адже в школі треба зміцнити матеріально-технічну базу. А це спортивні комплекси, сенсорні кімнати, окремі класи, необхідні для розвитку найособливіших дітей.

Життєдіяльність школи висвітлена на сайті: www.specschool.pp.ua.

 

 

Коментарі (17)
  • Олена Прохира

    Чомусь усі думають, що школа погано фінансується. Звичайно не мені про це судити,  але ми бачимо, що у цьому році було витрачено лише на ремонт актового залу більше 167 тис. грн, враховуючи те, що підлога була зроблена окремо за гроші спонсорів. Загалом на ремонт школи тільки цього року витрачено майже 533 тис. грн.  Не знаю чи так вже на часі був ремонт актового залу. На мою думку для дітей важливіші сенсорні кімнати і спортивні комплекси.

     

    https://dozorro.org/tender/search/?edrpou=14040606        https://www.facebook.com/natagoroth/posts/1536477296417326

    https://www.dzo.com.ua/tenders/archiv?filter%5Bobject2%5D=org_and&filter%5Bsearch2%5D=%0914040606&filter%5Bobject%5D=cpv&f
  • Оля Гороховська

    Мій син з особливими потребами, навчається у даній школі з першого класу.
    Враження за 6 років навчання, в сина і в мене, залишились позитивні. Школа має  хороший викладацький склад, які з любов'ю,терпінням і розумінням ставляться до дітей.
    Звичайно, школа не забезпечена на високому рівні. Але по-перше, це проблема всіх державних навчальних закладів, по-друге ,це провина з сторони держави, а не школи, яка не на достатньому рівні, забезпечує навчальні заклади.
    У свою чергу, вчителі і адміністрація роблять все можливе, щоб навчальний процес, проходив у комфортних умовах. В них є мотивація для роботи, і це дуже важливо. Виконання своїх обов'язків, на високому рівні, в наші державі, це рідкість, але робітники ТЗОШ ТМР роблять виключення, і доказують, що навіть у важких умовах, можливо гідно виконувати роботу і приносити користь суспільству, батькам і нашим дітям.
    Отже, я задоволена навчальним процесом і ставленням до свого сина. Але хочеться, щоб держава почала здійснювати значні зміни в освітні сфері, і наша школа, вийшла на новий рівень. Щоб майбутні батьки, які мають дітей з особливими потребами, знали що є місце, де можна навчити і  адаптувати до соціуму таку дитину.
  • Ігор Войцехівський

    Я є батьком козака, що вже п'ятий рік навчається в цій школі. Вчителі привітні та щирі. Як на мене - умови для діток прекрасні, максимально наближені до ідеальних. Кожен учень в межах своїх можливостей пізнає науки та готується до дорослого життя. І це дуже добре!

    Щира подяка колективу та низький Вам уклін!!!

    Не думаю, що хтось з батьків зможе самостійно дати діткам більше.

    А щодо всіх зауважень, то завжди знайдуться "всезнаючі" та "вельми досвідчені", що завжди зають про "все не так!" та про "ФСЬО ПРАПАЛА, ШЕФ!!!". Ось таким критиканам хочу сказати лише таке: МОЖЕТЕ ЗРОБИТИ КРАЩЕ  -  РОБІТЬ!!!   Що саме ви, наші "грамотні та всезнаючі", особисто

    ВИ, зробили для покращення роботи закладу? Ви маєте фахову підготовку щодо контролю роботи педагогів? Ви можете покращити фінансування потреб навчального процесу? Ви все-все знаєте про негаразди як педагогів, так і школи в цілому, та, на жаль,  нічого окрім гидотних коментарів не можете запропонувати взаміну.

    Школа не призначення для соціальної адаптації наших діток. Тому, що ЦЕ ПОВИННІ РОБИТИ БАТЬКИ, а школа лише нам ДОПОМАГАЄ в цьому. Із своїх власних спостережень за сином (та й за школою також) можу сказати, що ця школа є місцем великої концентрації любові та милосердя, мудрості та професіоналізму.

    І наостанок щодо колективу школи - не зупиняйтесь, бо ви найкращі!

    P. S. Якщо хтось гавкає вам в спину, то це значить, що ви попереду.



    З повагою та вдячністю - батько дитини з особливими потребами, ветеран Ігор Войцехівський.

    Олена Прохира reply Ігор Войцехівський

    Я так розумію, що це камінь в мій город. Тож хочу вам сказати, шановний пане Ігорю Войцехівський, що якби кожен з батьків зробив для учнів школи стільки, як це зробила наша сімя, або хоча би підтримав наші ініціативи (а не насміхався), то становище вже давно було би набагато кращим. Саме завдяки нашим старанням діти мають теплу воду у туалеті,  туалетний папір, дозатори з рідким милом, сидіння на унітазах. Мають можливість безкоштовно відвідувати аквапарк, отримують запрошення (з подарунками) на святкові вистави у Березілі та на інші подібні заходи. Зараз ми домагаємося, щоб у вчителів школи були помічники, асистенти, щоб вони хоча би не ходили у туалет з цілим класом. Думаю, що ми зробили зовсім небагато, але по мірі можливості. Важко чогось добиватись, коли інших батьків завжди все влаштовує, для них "головне, що безплатно годують, що ще хотіти..."А що ви особисто, пане Ігорю, зробили доброго? Не соромтесь, пишіть. Будемо "творити добро" разом...

    Ігор Войцехівський reply Олена Прохира

    Перегляньте мій профіль.

    Олена Прохира reply Ігор Войцехівський

    Не зважаючи на те хто ви і які у вас заслуги, майте толерантність і повагу до іншої людини і її думки.  Рада, що ви вважаєте школу майже ідеальною. Я відповіла на ваше запитання, тож будьте такі ласкаві, дайте відповідь на моє: А  що ВИ  конкретно зробили для цієї конкретної школи і її учнів?

    Олена Прохира reply Олена Прохира

    P.S. Пригадайте собі, що на попередніх звітних зборах Лариса Миколаївна  дякувала особисто Прохирі Ростиславу за ініціативність

    Олена Прохира reply Олена Прохира

    І ще забула написати, що коли наприкінці минулого року у директора школи залишились на рахунку невикористані кошти і вона не знала на що їх потратити, щоб не повертати до бюджету, саме завдяки нашому зверненню вчителі отримали премію (правда не по 1000, а лише по 200 грн).
  • Олена Прохира

    Переважна більшість батьків, які мають особливих дітей, абсолютно не винні в цьому (як це любить нав`язувати суспільна думка). Ми часто чуємо, що це наш хрест і лише наші проблеми, що ми отримуємо соціальну допомогу і повинні самі займатися своїми дітьми. Але це не зовсім так. Державою гарантоване право нашим дітям на навчання, на реабілітацію, оздоровлення, зрештою на нормальне життя в суспільстві. І ми повинні добиватись забезпечення цих прав, а не "збирати подачки". Я розумію батьків дітей, що навчаються в спецшколі на Сахарова, 4., які  сидять тихенько, їх все влаштовує і вони не втомлюються дякувати керівництву школи (навіть коло б`ють їхніх дітей). Вони знають, що якщо будуть "виступати", то буде так як з Дмитриком і Христинкою Туркот - їх

    визнають не придатними до навчання і виженуть зі школи навіть посеред навчального року. Але повірте, від нас більше залежить, ніж ми собі думаємо. Головне - не боятись і хоч щось робити для змін на краще!

Аварія за участі водія з Тернопільщини сталась у вівторок, 21 листопада, о 10:30 в селі Зелений Гай у Рівненській області....

Радник Міністра внутрішніх справ України Михайло Апостол, який живе на Тернопільщині, бере під особистий контроль побиття...

Біля пам’ятника Небесній Сотні, що на Площі Героїі Євромайдану в День Гідності та Свободи 21 листопада, місцеві активісти...

Довіра клієнтів – найважливіше, що може бути в будь-якої компанії, незалежно від сфери її діяльності. Адже саме лояльні клієнти...

Не пропускай новини — долучайся до нас на Facebook
keyboard_arrow_up