Капелан в 11 школі: чим саме займатиметься і кому це потрібно
- Новина про освітнього капелана в 11 школі поділила тернополян на два табори у соцмережах.
- Одні – за, інші вбачають нав’язування релігії та порушення конституційних прав.
- Чим конкретно займається священник у навчальному закладі, чи отримує за це гроші та чи зобов'язані діти відвідувати заняття – розповідаємо.
Офіційно духовного наставника Тернопільська школа №11 має від 23 січня 2024 року. Саме у той день між управлінням Тернопільсько-Зборівської архиєпархії Української греко-католицької церкви та навчальним закладом підписали договір про співпрацю.
Готує дітей до причастя
Отець Роман Підгайний співпрацює зі школою №11 вже понад два роки. Зі слів директора навчального закладу Тараса Бурденюка, протягом протягом цього часу священник постійно долучався до різних шкільних свят та позакласних заходів.
— Так склалося, що територіально наша школа розташована близько до Церкви Святого Духа УГКЦ, де працює отець Роман Підгайний. Тому саме його ми запрошували на 1 вересня, Останній дзвоник, — каже пан Бурденюк. — Отець Роман для наших дітей — добрий товариш і психолог. Людина, з якою можна просто поговорити, який вислухає учнів, щось їм порадить. Також отець Роман проводить зустрічі із вчителями. Педагоги разом з ним їздили на паломництво.
Загалом у школі навчаються 1000 дітей. А ось зустрічі з духовним наставником відвідують лише учні 1-4 класів, і все це — за згодою батьків, запевняє адміністрація. Питання: чому саме цю категорію школярів обрали? Скільком дітям батьки погодили таке позакласне духовне навчання, директор не розповідає журналістам «20 хвилин».
— Якщо родини надають перевагу храмам інших конфесій, то ніхто не змушує дитину відвідувати заклад Української греко-католицької церкви. Роман Підгайний зустрічається з дітьми тільки після основних занять. У храмі може провести для них урок катехизму, готує до першого Причастя. Такі зустрічі не є систематичними: інколи раз на тиждень, інколи рідше, — пояснює Тарас Бурденюк.
Гроші не витрачаємо
Адміністрація школи запевняє, зустрічі дітей, вчителів з освітнім капеланом Романом Підгайним ніяк не впливають на загальні знання. Їх проводять як в школі, так і храмі. Та чи отримує зарплату священник за свою роботу у школі?
— Співпрацюємо з капеланом на громадських засадах та в позанавчальний час. Школа не сплачує кошти отцю Роману за надані послуги. Так, він пройшов сертифікацію і має право обіймати посаду освітнього капелана. Але він не є членом нашого педагогічного колективу, годин ми йому не даємо, до освітніх планів ці зустрічі не мають ніякого значення, — розповів директор школи №11.
Чи проводили батьківські збори, чи радилися напередодні підписання договору у школі №11?
— Зі слів деяких батьків учнів школи №11 мені відомо, що вони особисто відвідують Церкву Святого Духа. Тому і звернулися до отця Романа із проханням – розповісти дітлахам про життя церкви, для чого треба відвідувати храм, вчити з ними молитви, підготувати до першого причастя, — для «20 хвилин» коментує голова ради школи Андрій Бабій. — Ми знаємо, що у церкві не закликають до насильства, не вчать поганого. Навпаки — учні більше корисного дізнаються про духовність.
Зі слів голови ради школи Андрія Бабія, навіть, якщо не всі батьки погоджуються, хоча йому невідомо про такі випадки, на участь дітей у таких духовних заняттях, це ніяк не впливає на ставлення до учнів у школі. Адже варто дотримуватися свободи віросповідання.
Також директор школи №11 Тарас Бурденюк розповів, підписати договір про співпрацю та запровадити позакласні зустрічі з духовним наставником – спільне рішення педагогів і батьків.
— Ми проводили круглий стіл, під час якого обговорювали співпрацю школи №11 з вищими навчальними закладами, з різними державними установами та церквою. Присутні на заході батьки, керівництво вирішили, що було б добре поглибити співпрацю з церквою, адже моральне, духовне виховання дітей – наразі важливе. Це не про нав’язування релігії, це про виховання. І ми були готові до того, що на такі позакласні заняття погодяться не всі батьки, але це – вибір кожного, – каже пан Бурденюк.
Хто з батьків виступає «за» чи «проти» позакласних зустрічей зі шкільним капеланом, ніхто сказати не може.
Про заяви чую вперше
Від власних джерел редакція «20 хвилин» отримала інформацію, що батьків учнів школи №11 просять написати заяви на дозвіл проведення позакласних зустрічей зі священником. Все нічого, але документ просять заповнити та подати з минулою датою — від шостого вересня 2023 року.
Директор школи Тарас Бурденюк дану інформацію журналістам не підтвердив.
— Я вперше про це чую. Адміністрація навчального закладу №11 не агітувала і не змушувала батьків писати будь-які заяви щодо згоди на роботу капелана. Та ще й з минулими датами. Скарг від батьків теж не отримував, – каже пан Тарас.
Без коментарів
Журналісти «20 хвилин» поцікавилися в отця Романа Підгайного, які саме курси він проходив, де та чому навчає дітей під час позакласних зустрічей. Надавати будь-які коментарі журналістам щодо освітнього капеланства відмовився.
— Я вже коментував іншим журналістам. Вони подали неправдиву інформацію. Тому моє керівництво заборонило надавати будь-які коментарі щодо заняття з учнями школи №11. Я маю дослухатися до настанов, — відповів отець Роман.
Також ми зверталися до керівника пресслужби Тернопільсько-Зборівської архиєпархії УГКЦ, отця Олега Харишина. Чоловік відповів, що коментарі надати готові. Натомість лише після звернення з офіційним запитом.
Журналісти «20 хвилин» направлять запит до архиєпархії. Як тільки ми отримаємо інформацію – повідомимо на сайті та у соціальних мережах.
Школи можуть самостійно вирішувати
Школа №11 — перший навчальний заклад в Тернополі, який офіційно має свого капелана. У шкільній програмі на цей рік капеланство не передбачили. Про це «20 хвилин» розповіла начальниця управління освіти та науки Тернопільської міськради Ольга Похиляк.
– Кожна школа – юридична особа. Директори разом із заступниками, педагогічним колективом та батьками вирішують, в якому напрямку їм працювати. Головна умова – не порушувати законодавство. Схвалення від управління не є обов’язковим. Але ми не виступаємо проти шкільного капеланства, – каже Ольга Похиляк. – Як на мене, капелан – психолог, який може вислухати дитину, щось порадити. Наголошую, священник не входить до складу педагогічного колективу. Він не отримує заробітну плату. І ніякі закони керівник школи не порушив, коли підписував цей договір про співпрацю.
Чи варто запроваджувати шкільне капеланство в інших освітніх закладах Тернопільської міської територіальної громади, то вже вирішувати директорам спільно з батьками, каже пані Похиляк.
Були вже скарги в інших школах?
У соціальних мережах журналісти «20 хвилин» помітили, загалом не всі батьки позитивно сприймають той факт, що духовні наставники можуть вільно відвідувати навчальні заклади. Зокрема, житель Тернопільської області Ігор Довгань писав скаргу до директора щодо незаконного втручання священників в освітній процес. Знімок своєї скарги він опублікував у групі «Батьки SOS».
Зі слів чоловіка, в одну зі шкіл Тернопільщини, де навчався його син, систематично запрошували християнських священників, котрі проводили релігійні обряди. При цьому дозволу батьків не питали.
«Я відправляв скаргу рекомендованим листом. Як мені повідомила адміністрація закладу, після моєї скарги зібрали педагогічну раду, вибачилися і священників у школі я більше не бачив. Принаймні, доки навчалися мої діти, ніяких обрядів не проводили. І взагалі, письмова відповідь – документ, з яким можна йти до суду, в управління освіти. Тож користуйтесь», — пише чоловік у групі «Батьки SOS».
Для прикладу, можна використати ось таку форму звернення.
Чи законно?
Щодо законодавства, то відповідно до статті 18 Загальної декларації прав людини, зазначають, що кожна людина має право на свободу думки, совісті та релігії.
А ось відповідно до статті шостої та 31 Закону України «Про освіту», засадами державної політики у сфері освіти та принципами освітньої діяльності є, зокрема, невтручання релігійних організацій в освітній процес.
Тернопільський юрист Ростислав Небельський у коментарі для «20 хвилин» наголосив, все залежить від того, чи за власним бажанням діти відвідують ці позакласні заняття з духовним наставником.
— Якщо зустрічі з капеланом діти відвідують за власним бажанням (а не за примусом школи, чи батьків у будь-якій формі) для задоволення духовних потреб (чи скоріше – із властивої дітям цікавості), то очевидних порушень тут не бачу, – каже пан Ростислав. — Якби у школі учнів змушували зустрічатися з капеланом, то це – абсолютно незаконно. Бо можна розцінювати, як пропаганду певної релігійної спрямованості. А відповідно до законодавства, церква і релігійні організації в Україні відокремлені від держави. Жодна релігія не може бути визнана державою, як обов’язкова, чи пріоритетна. Варто також наголосити, що однією із засад державної політики щодо освіти є невтручання релігійних організацій в освітній процес, різнобічність та збалансованість інформації щодо релігійних питань. Відповідь на питання, чи не порушується ця засада у цьому випадку можна надати тільки після аналізу інформації, яка доноситься дітям на цих зустрічах.
Чи можуть діти 6-10 років вирішувати: чи варто їм ходити до капелана на заняття? Питання, швидше, — риторичне.
Не менш важливими є й умови співпраці капелана та школи.
— Якби капелан отримував заробітну плату від школи, тоді можна було б поцікавитися: яку педагогічну функцію він виконує. Чи можна вважати його викладачем в розумінні нормативних актів, чи має він відповідну освіту, підтверджуючі документи, щоб навчати дітей, — каже юрист.
Чи треба шкільний капелан у навчальному закладі?
Читайте також:
На Монастирищині закривають сільську школу. Місцеві проти, а влада хоче зекономити гроші
Понад 80 мільйонів на предмет «Захист України»: чому навчатимуть учнів Тернопільщини
Стежте за новинами Тернополя у Telegram.
Иван Андриенко
Христя Зварич
Тетяна Білявська
Ірина