У відділі краєзнавчої літератури та бібліографії з 12-го до 31-го травня діятиме книжково-ілюстративна виставка, присвячена 85-річчю від дня народження українського живописця, народного художника України, лауреата Національної премії України ім. Т. Шевченка, Всеукраїнської літературно-мистецької премії ім. Богдана та Левка Лепких, почесного члена Міжнародної академії сучасного мистецтва в Римі, почесного громадянина Тернополя, Києва та Канева Івана Марчука, котрий у 2007 році, за версією британської газети «Дейлі телеграф», увійшов до рейтингу 100 геніїв сучасності.
Про це повідомляють на сайті обласної наукової бібліотеки.
— Іван Марчук — самобутня мистецька особистість, художник-новатор, який відкрив власну техніку в живописі — «пльонтанізм». Його талант настільки багатогранний, що важко переоцінити його роль в українському мистецтві. У Івана Степановича — власне бачення світу. Він творить свій паралельний всесвіт, яким ділиться з глядачем, — розповідають у бібліотеці.
Виставка знайомить із життєвим шляхом та мистецьким доробком талановитого художника. На ній представлено альбоми-каталоги робіт Івана Марчука, спогади Ігоря Герети, Богдана Хаварівського, Дмитра Павличка, мистецтвознавчі розвідки Станіслава Бушака, Тамари Стрипко, Ганни Снітко; вірші-присвяти Ярослава Павуляка, Олега Гончаренка, Н. Клименка, Миколи Петренка, Тетяни Добко.
Також на сайті бібліотеки, у розділі «Віртуальні виставки», можна переглянути однойменну віртуальну експозицію.
Марчук Іван Степанович народився 12 травня 1936 року в селі Москалівка на території сучасної Тернопільської області. Український художник, володар звання Народного художника України, лауреат Національної премії України імені Шевченка.
Для українців Марчук є однією з відомих творчих особистостей сучасності, йдеться на сайті Герої України. Його ім'я внесено до списку сотні видатних людей нашого часу, складеного міжнародною консалтинговою компанією Creator Synectics. Хоча для самого живописця рейтинги мають далеко не найбільше значення, набагато важливішими є гармонія і творчість у всіх її проявах. Проте Марчук є найтитулованішим українським художником сучасності.
Своїм головним досягненням геніальний художник вважає визнання громадськості. Його полотнами щиро захоплюються сотні тисяч людей в Україні і далеко за її межами. Не захоплюються геніальними творами, напевно, тільки люди, які з творчістю Марчука не знайомі, а таких людей дійсно багато навіть серед сучасних співвітчизників.
Один з найвидатніших сучасних художників не тільки України, але і в світовому масштабі залишається вірним рідному корінню. Генетичний код і голос душі творця пов'язані з Україною, хоча в інтерв'ю він нерідко заявляє про те, що за кордоном йому жилося набагато краще. За матеріальним достатком живописець не женеться, але більшої уваги і визнання з боку можновладців все ж хотів би.
У творчому доробку невтомного майстра понад 5 тисяч полотен, кількість їх постійно зростає, оскільки працездатності Марчука можуть позаздрити не тільки художники, що чекають натхнення, але і багато працівників «нетворчих» професій. Майстер працює без вихідних, як він сам каже, «за чорним календарем», без червоних днів. Велика частина полотен, до яких Марчук відноситься, як до своїх дітей, знаходиться в музеях і приватних колекціях в країнах на 5 континентах.
1. Полотна Марчука демонструвалися на приблизно 150 виставках монографічних, а також в рамках більш ніж 50 колективних експозицій. Частими гостями картини творця є в виставкових залах Литви, Німеччини, Польщі, величезної кількості інших країн. На виставках картини викликають незмінне здивування не тільки у мистецтвознавців, а й у звичайних поціновувачів образотворчого мистецтва, які сприймають полотна виключно на емоційному рівні.
2. Створені художником образи грають роль своєрідної народної дипломатії. Вони стверджують позитивний образ України за кордоном. В очах жителів інших країн Україна виглядає як край, багатий на унікальні таланти. Голос душі живописця здатний дивувати і вражати, його творіння розкріпачують і викликають подив.
3. Як людина талановита, в радянські часи художник зазнавав утисків. Ставити свою творчість на службу нелюдській сірій системі Марчук не хотів, тому режим усіма можливими засобами намагався позбавити творця аудиторії. У 60-ті роки минулого століття творчість Марчука була під забороною, йому створювалися непридатні для творчості умови, полотна на виставках не демонструвалися.
Надалі, коли радянська система входила в стадію агонії, художник піддавався різкій критиці. Радянська влада засуджувала живописця за песимізм. Темні відтінки фарб керівництво Країни Рад вважало непідходящими для написання картин, що демонструють нащадкам «сонячну радянську дійсність».
Період активної протидії творчості живописця з боку системи позначився великими втратами творів Марчука. Десятки картин втрачено безслідно, що сам художник пережив дуже важко. Про смутні часи сам творець розповідає, що шукав будь-які можливості показати свої роботи світу, навіть віддавав їх творчим людям, які з гастролями мали можливість виїжджати за кордон. Актори і музиканти вивозили картини за межі Країни Рад.
4. Незважаючи на багаторічну працю і очевидну наявність таланту у Марчука, до 1988 року Спілка художників творчість живописця не визнавала. Прийняти художника до своїх лав профспілка не бажала, хоча виставки його полотен з успіхом проходили в різних містах СРСР. У 1979 і 1980 роках картини Марчука навіть були продемонстровані на виставках в Москві. Тільки в 1988-му, коли і Радянський Союз доживав останні роки, творчість його формально визнали і прийняли до Спілки художників УРСР.
5. Марчук є засновником кількох нових стилів в образотворчому мистецтві. Серед інших художніх рішень живописець створив стиль, іменований «пльонтанізм». Назву цю сам Марчук дав своєму стилю жартома, хоча логіки насправді термін не позбавлений. Назва походить від слова «пльонтати», що на діалекті західного регіону означає «плести». Полотна художника ніби створені з маленьких клубочків дивних ниток, кожна картина складається з величезної кількості мазків і штрихів.
Стежте за новинами Тернополя у Telegram.
№ 16 від 16 квітня 2025
Читати номер