Партнер рубрики

Чи будуть депортувати з-за кордону чоловіків з простроченими паспортами: пояснює юрист

Ольга Турчак

Чим обернеться призупинення консульських послуг для українців за кордоном: це спонукає чоловіків повертатись в Україну або ж лише ускладнить їх життя

Припинення консульських послуг для українців за кордоном не позбавить їх статусу біженця в країнах Європи, але може створити для наших громадян певні бюрократичні проблеми на місці. Таку думку в коментарі Радіо Свобода висловила юристка з міграційного права Юлія Зелвенська, яка очолює відділ правового забезпечення і судових процесів Європейської ради у справах біженців (Брюссель).

Вона зауважує, що для отримання статусу біженця в ЄС українцям не обов’язково мати дійсний закордонний паспорт: достатньо довести сам громадянства України. Для цього зокрема підійде внутрішній паспорт громадянина України, свідоцтво про народження та інші документи. Але в деяких випадках, залежно від особливостей бюрократії в конкретній країні перебування, це означатиме більше клопоту за відсутності закордонного паспорту.

Наприклад, в Бельгії місцеве законодавство вимагає наявності саме закордонного паспорту для надання тимчасового захисту.

Відео дня

— Вони можуть спочатку відмовити, але є таке положення, що відмова має бути в письмовій формі, і тоді ви її можете оскаржити. Тобто це означає, що тепер буде значно більше адміністративних моментів, — пояснює Зелвенська.

Крім того, багато залежатиме від політичної позиції уряду конкретної країни. Наприклад, Німеччина вже підтвердила, що для неї головне — встановити особу біженця, а наявність саме закордонного паспорту значення не має.

— Міграційна політика — це не тільки про захист, це так само про ринок праці. В принципі є багато країн, наприклад, як Бельгія, де не вистачає робочої сили і ринок праці незаповнений. І звісно, що в таких країнах буде більше варіантів для того, щоби отримати посвідку і легалізуватися, наприклад, на трудових підставах, — зазначила юристка.

Чи будуть повертати чоловіків

Адвокат з міграційного права, офіцер ЗСУ Олексій Скорбач додає, що міжнародний захист надається українцям, незалежно від статі та з огляду на загальну військову небезпеку.

— Особи, які отримали захист (статус біженця або тимчасовий, чи додатковий), не можуть бути повернуті до країни, де їм загрожує небезпека. Військові дії — один із ключових елементів у визначенні додаткового захисту за міжнародними нормами, — підкреслив він.

Обоє юристів переконані, що зупинка консульських послуг для чоловіків лише додасть бюрократичної роботи чиновникам в низці європейських країн, але на депортацію українців навряд чи десь зважаться.

— Є реальна можливість, що ті країни, які ухвалюють рішення про депортацію, просто поринуть у судові справи про депортацію, оскаржень тощо, — вважає Скорбач.

Україна призупинила консульські послуги для чоловіків

Нагадаємо, раніше ми повідомляли: Міністерство закордонних справ України пояснило, як працюватиме тимчасове припинення надання консульських послуг чоловікам мобілізаційного віку

Більше трьох місяців пішло у Верховної Ради на те, щоб розглянути урядовий законопроєкт щодо зміни правил мобілізації та військового обліку. 11 квітня він був проголосований у другому читанні і набуде чинності за місяць після опублікування. Ймовірно, головною новиною стало те, що з документа прибрали норму про демобілізацію військових після 36 місяців служби — у Міноборони обіцяли, що підготують із цього питання окремий законопроєкт, на це є вісім місяців, зазначає «Слово і діло».

Закон прийнято 283-ма голосами народних депутатів у редакції профільного Комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки. Згодом його підписав президент.

Законом удосконалено процедури проведення заходів мобілізації, військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів, соціального захисту військовослужбовців, а також окремі питання проходження військової служби для покращення якості підбору особового складу під час доукомплектування бойових підрозділів для відсічі збройної агресії проти України.

Фінальна версія документа суттєво відрізняється від початкової, зазначає «Українська правда». Чимало ключових положень, які закладалися в першому варіанті, як-то зниження призовного віку до 25 років або скасування статусу «обмежено придатний», вже унормовані.