Чи можна обдурити детектор брехні, розповів тернопільський поліграфолог

- Я в житті не роблю те, що мені не цікаво. Якби та робота мені не подобалася, я б тим не займався. Дізнатися правду для мене не лише цікаво чи благородно, це правильно. Хочу, щоб люди знали правду, а не жили в ілюзіях, - каже тернопільський поліграфолог Микола Сивирин.

Раніше він працював у сфері освіти, у останні роки служив у ЗСУ. Каже, що після війни загострене відчуття справедливості фактично у всіх, хто звідти прийшов. Є поділ на біле і чорне, свій і чужий, правду і брехню. Тому коли постало питання про вибір роботи, довго не задумувався, загорівся ідеєю, вивчив новий фах, почав працювати і задоволений роботою.

Микола Сивирин вже більше року працює поліграфологом. Так різко змінив своє життя після повернення з АТО.

- Мій початковий фах - вчитель історії, закінчив педуніверситет, аспірантуру, захистив кандидатську. У 2004 році  почав викладати історію та ряд гуманітарних дисциплін для іноземців у ТНЕУ, - розповідає чоловік. - З 2010 році почав працювати в обладміністрації - начальником  відділу національностей та релігій управління внутрішньої політики, національностей, релігії, преси та інформації. У 2012 році перевівся на роботу в управління освіти і науки міськради - заступником начальника з питань науки. У 2014 році почав працювати заступником командира з кадрового забезпечення батальйону “Тернопіль” . У 2014-15 роках відбув кілька ротації, брав участь у звільненні кількох населених пунктів - Станиця Луганська, Гірське, Золоте. У 2015 році разом з ГО “Справа честі” взявся за юридичну допомогу учасникам АТО та членам їх сімей. У 2016 році служив у новій структурі у складі збройних сил України - сили спеціальних операцій. Згодом групу розформували, я закінчив свою службу, звільнився і став перед вибором, що робити далі.

- Вертатися у освіту було нецікаво, тому що працювати зі школярами чи студентами після війни - неправильно, бо психіка дещо змінена, - каже пан Микола. - Повертатися на роботу у обладміністрацію - не бачив ні можливості, ні не було бажання, бо під час служби у батальйоні чи Збройних силах мені не подобалося, що з одного боку ми ніби воюємо, а з іншого - нормально співпрацюємо з терористами, дозволяємо їм на території України мати свої підприємства, заробляти гроші. Зокрема, у Тернополі два роки тому я підняв питання щодо Сбєрбанку Росії. Це шок для мене, що в центрі Тернополя працює такий банк, який визнаний РНБО організацією, яка фінансує тероризм, тобто ЛНР ДНР. Він працює до сьогодні, тільки з вивіски забрали слово Росія. Що робить влада, я не розумію? Для чого було воювати? Щоб тут на місці розвивався бізнес росіян?

Це добра справа

У травні 2017 року Микола Сивирин звільнився зі Збройних сил, два місяці подумав, що робити далі і зацікавився професією поліграфолога.

- Чому я її вибрав? По-перше вона цікава за оплатою, по друге - я вважаю, що робиться добра справа, - каже чоловік. - Тому що в будь-якому конфлікті, коли обстежуєш людину, можеш довести не тільки, що людина зробила щось погане, але і що вона цього не зробила, що вона не винна. Тут є дві сторони медалі. Людина пройшовши поліграф, може бути  чистою перед замовником.

В Україні є чотири центри, які навчають поліграфологів - у Львові, Одесі, Києві, Харкові. Микола Сивирин вчився у Львові, навчання тривало місяць.  Далі всі знання і навички здобуваються в процесі роботи. Бо є різні люди і різні ситуації.

Навчання має певні ньюанси. Місяць можуть вчитися ті, хто має медичну, педагогічну або юридичну освіту, де був великий цикл психології. Інша освіта потребує додаткового навчання на психолога. Також навчання легше і зрозуміліше для тих, хто працював в системі правоохоронних органів чи був  дотичним до такої діяльності, яка передбачає збір і аналіз інформації.

- В мене так вийшло, що служив у таких підрозділах і є відповідна освіта, тому вчився лише місяць, - каже пан Сивирин.

Допит - добровільний

- Хто такий поліграфолог? Це людина, яка працює з піддослідним. Чому я так кажу? Бо робота з поліграфом - це є дослід над людиною з використанням технічного приладу, який в народі називають “детектор брехні”, - розповідає пан Сивирин. - Це робота з виявлення того, чи людина говорить правду чи ні. Це фактично добровільний допит з використанням технічного засобу без  використання сили , психологічного тиску. Людині спокійно ставлю питання, апарат фіксує психофізіологічні показники і видає інформацію. Потім я її розшифровую і пишу висновок. Робота є важкою у психоемоційному плані. Бо це допит і під час нього обидві сторони піддаються стресу - як той, хто допитує, так і той, кого допитують. Тому це робота виснажлива.

Співпраця з поліграфологом вигладає так: є замовник і є безпосередньо піддослідний, який приходить на поліграф.

- Йде він тільки добровільно. Насильно  не можна нікого посадити. Людина підписує згоду на проходження тестування на поліграфі. Я їй озвучую перелік питань, які будуть поставлені. Вони можуть стосуватися якоїсь події, крадіжки, витоку інформації, подружньої зради. Далі - людина проходить тестування, я пишу висновок і віддаю замовнику.

Струмом не б’є, радіаціє не має

Перед проведенням тесту поліграфолог спілкується із замовником, він окреслює перелік питань, які його цікавлять, розказує історію, що сталося і каже, які питання його цікавлять.

- Я ці питання формулюю і тоді спілкуюся з піддослідним. Під час бесіди я вивчаю його психологічний портрет для того, щоб правильно скласти питання, - розповідає Микола Сивирин. -  Є чотири блоки питань. Опитування триває півтора години. Це при умові, якщо людина йде на контакт. Бо буває, що не йде. Тоді я просто пишу висновок, що людина не піддається дослідженню, відмовляється відповідати на питання. Були випадки, коли людина відмовилася від  проходження поліграфу, мотивуючи це тим, що якщо замовник їй не довіряє, то вона просто звільняється з роботи і йде. Я це описав і дав замовнику, йому цього було достатньо.

Під час тестування людина повинна бути тверезою, спокійною, не під впливом хімічних препаратів. Тому що поліграф визначає рівень напруження людини і якщо вона або занадто загальмована чи збуджена, проводити дослідження не рекомендується, тому що показники будуть неправильні.

Наступний етап - ознайомчий.

- Потрібно, щоб людина звикла до апарату, бо буває бачать його і хвилюються, не знають, що це таке. Треба доводити, що струмом не б’є, радіації не має, - каже поліграфолог. - Доводиться пояснювати технічні характеристики цього приладу, що він нормально працює.

“Покажіть, де я збрехав?”

Далі - безпосередньо тестування.

Люди проходить три рази одні і ті ж питання - під час напруження, на піку напруження і на піку розслаблення, - продовжує Микола Сивирин. - Після того, як я знімаю всі датчики, я ще спілкуюся з людиною і стежу за її станом, як вона себе поводить і повторно складаю портрет: як вона відреагувала на обстеження, чи йшла на контакт чи ні, бо це також показник. Якщо людина йде на контакт, то або вона занадто впевнена в тому, що зможе мене обдурити або вона не має, що приховувати. Після цього сплю ніч і наступного дня сідаю розшифровувати показника поліграфа. Якщо виразні показники, можна їх прочитати за півтора години. Писати треба довше, бо треба описати психологічний портрет, відповіді на питання і висновок, що я з того всього зрозумів. Той висновок передаю замовнику. Подальша доля піддослідного, що з ним буде робити замовник чи притягуватиме до відповідальності чи навпаки погладить по плечу і скаже:”Молодець”, - це вже не мої проблеми.

Про своїх клієнтів поліграфолог інформації не розголошує,  - ні кого опитував, ні хто був замовником.

- Результат знаю тільки я і замовник, той кого я досліджував, результатів не знає. Бо бувають випадки, коли мене запитують:”Покажіть мені,  де я збрехав?", - каже пригадує фахівець. - Але ж та людина сама знає, коли говорила неправду.

Хто є клієнтом поліграфолога?

Специфіка роботи з поліграфом у тому, що фізіологічні цикли людини дозволяють працювати з 10.00 до 16.00 - це пік найвищої активності мозкової діяльності людини. Бо до 10.00 людина ще спить, а після 16 вже втомлена. Тому тестування можна проводити тільки у обмежений проміжок часу.

Серед клієнтів приватного поліграфолога - комерційні фірми, яким потрібно з’ясувати правду про крадіжки або витік інформації. Звертаються приватні особи з приводу сімейних конфліктів - хтось когось запідозрив у зраді, домашній крадіжці. Поліція і СБУ мають своїх поліграфологів.

- Раніше я вважав, що влазити в сімейні розбірки - це недобре. Як показує досвід, це добре, - люди мають можливість порозумітися, - каже Микола Сивирин.

Чи були випадки, що підозри замовника були даремними? Не було, зауважує експерт.

- Зазвичай люди приходять вже з твердим переконанням, що це відбулося, але їм потрібне підтвердження на папері, - каже він. - Як показує досвід, безпідставних підозр не траплялося - 100% попадання. До речі, навіть якщо поліграф покаже, що людина крала, доводити вину всерівно потрібно в суді. Висновок поліграфолога - це тільки додатковий доказ в суді і це при умові, якщо суддя вважає за необхідне долучити його до розгляду справи.

Може "залізти в душу"

Чи можна обдурити детектор брехні? Не можна, стверджує Микола Сивирин. Поліграф – це медичний прилад, який фіксує фізіологічні показники людини: кров’яний тиск, звуження судин, потовиділення, дихання. Все це є реакцією організму на питання та відповіді на них. Якщо людина намагається збрехати, то в неї різко змінюються показники. Адже для того, щоби вигадати неіснуючу реальність, мозок потребує більше кисню, відповідно судини звужуються, щоби подати більше крові. Якщо хтось зможе врегулювати своє серцебиття та дихання, то тоді, напевно, можливо обманути. Але у таке важко повірити.

Чоловік каже, що може прочитати людину та “залізти їй в душу” і без поліграфа. Але тут буде слово на слово. А так є поліграф, показники якого визнані цілим світом.

- Чим добрий поліграф? Апарату все рівно, чи сидить красива людина, чи розумна, він фіксує фізіологічні показники і все, - підсумовує експерт.

Довідка

У газеті «RIA плюс» триває проект «Світ професій» про рідкісні та незвичні заняття тернополян. Знаєте людей, у яких незвична справа, або хочете, щоб ми написали про вас? Телефонуйте у редакцію «RIA плюс» - (0352)-43-00-50, 096-915-39-23, або пишіть на електронну адресу: [email protected].

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.