I need a ticket... Як студент Браян купував квиток на залізничному вокзалі у Тернополі. Експеримент “20 хвилин”

План був такий: іноземець підходить до каси і пробує дізнатися, чи є квитки в Одесу на ці вихідні. Браян розмовляє виключно англійською, вдаючи, ніби зовсім не розуміє української.

Насправді іноземець зараз вже частково розмовляє українською, тому може сам придбати собі квитки. Але каже, що коли тільки приїхав в Україну, то на залізничному вокзалі завжди виникали проблеми.

Ігнорували або просили говорити українською

 - Касири зовсім не розуміють англійської, але мені завжди допомагали тернополяни купляти квитки, - розповідає Браян.

Ми підійшли у Довідкову, де іноземця спочатку взагалі ігнорували, касирка не розуміла англійської і просто просила Браяна говорити українською, та казала, що нічим не може допомогти.

Згодом касирка попросила людей, що стояли у черзі, допомогти перекласти те, що він говорить.

Далі Браян пішов купляти квитки у касах. В першій касі касирка не розмовляла англійською, та направила іноземця в іншу касу. У тій касі касирка розуміла іноземну, могла відповісти на його запитання, та навіть для покращення розуміння - показувала Браяну монітор комп’ютера, де було написано вартість квитків.

Як це було, дивіться на відео.

Перед Євро-2012 усі касири проходили курси іноземної у Львові, зазначає завідувач квиткової каси залізничного вокзалу міста Любов Баталкіна.

  - Звісно, не всі касири вільно розмовляють англійською, але продати квитки іноземцям, які зовсім не розуміють української, можуть, - каже пані Баталкіна.

Коли почули про юриста, запропонували альтернативу

Браянова історія купівлі квитка виявилася непоодинокою. Днями тернополянин Олександр Рибін поділився в соцмережі історією, яку спостерігав на залізничному вокзалі у Тернополі.

Стою у черзі до каси, щоб придбати квиток до Києва. Попереду молода пара затримує чергу, розповідає чоловік. В розмові він дізнався, що це іспанці, які хочуть поїхати на екскурсію до Львова і у них є два велосипеди.

  - Вони по-англійськи доносили цю інформацію касиру, а касир зовсім нічого не розуміла, - розповідає чоловік. - Я втрутився і якось поговорив з іноземцями.

Жінка-касир сказала, що велосипеди треба скласти і запакувати, і "відфутболила" нас в довідкову, щоб ми не затримували чергу.

  - В довідковій також англійською не розмовляють, що мене здивувало, - каже пан Олександр. -  Там сказали те саме.

Молодій парі було проблематично розбирати велосипеди, і чоловік зателефонував в Експертну Юридичну Службу України, де являється бізнес-партнером і клієнтом. Юрист проконсультував чоловіка щодо правил перевезення речей в поїздах. З довідкової почули, що я спілкуюся з юристами і одразу запропонували альтернативу - електричку.

   - Там не треба ні розбирати, ні пакувати велосипеди, - пояснює пан Олександр. -  Іноземцям я пояснив, що таке електричка, і для них це всерівно був кращий варіант.

Додайте 20 хвилин до вибраних джерел у Google