Китайські дива

Тернопільський розробник радіоелектроніки Володимир Яськів за останні три роки вже двічі побував у Китаї: у 2000-му році — на престижному науковому форумі, а цього року — в складі першої делегації до нещодавно відкритого українсько-китайського технопарку. “Всі долари будуть в Китаї...” — Вперше я побачив Китай таким, яким і уявляв на основі своїх стереотипів, — розповів Володимир Яськів. — Ми були в Харбіні. У цьому місті живуть три мільйони людей. На вулицях шум, крик, інколи чути російську мову, на дорогах багато велосипедів, старі розбиті автобуси, рикші, а поруч — дорогі автомобілі. У Пекіні вразила сучасна архітектура — однакових споруд немає. І в той же час, приблизно за 500 метрів від центру міста — квартал з “трущобами”. — А цього разу Китай мені видався, якщо так можна сказати, надто “європейським”, — продовжує пан Володимир. — Широкі вулиці, багато новобудов, все місто в квітах. Розв’язки на дорогах — у чотири рівні! Кажуть, що зараз і Харбін змінився — там за останній рік збудували 443 висотних будинки. У мене таке враження, що всі долари будуть у Китаї. Про темпи розвитку цієї країни свідчить такий факт, що лише в одній промисловій зоні з центром в місті Зібо щодня відкриваються 5 фабрик. Озеро, як у Тернополі — У жовтні цього року ми були в Цзинані (що в перекладі означає “місто трьох джерел”), — розповів Володимир Яськів. — До речі, якісь паралелі можна провести і з нашим Тернополем: у них також в центрі міста велике озеро з островом посередині, на якому ростуть такі ж верби, як і у нас. Цзинань — студентське місто. У місцевому університеті навчаються 40 тисяч студентів. Кажуть, що невдовзі їх має бути 100 тисяч. Без вищої освіти у Китаї неможливо знайти роботу. Студенти зацікавлені в хорошій освіті. А стосовно умов у гуртожитку, то у них в кожному номері по 2 телефони (бо є 2 оператори)! Науковець має стати бізнесменом — Українсько-китайський технопарк у Цзинані — це величезна територія, — зазначив пан Володимир. — Минулому року на його відкритті був президент Леонід Кучма. Ми були першою делегацією в цьому технопарку, яка демонструвала китайцям свої розробки. У технопарку все готове і чекає на приїзд наших науковців. Китайці забезпечують житлом, дають лабораторію, купують обладнання, не беруть орендної плати за приміщення. А якщо наукова розробка впроваджується у виробництво, то бізнес 3 роки не обкладають податками. Викладач в середньому отримує $350-380, а науковець — $600. Більший зиск є тоді, коли відкрити там свій бізнес. Така форма співробітництва дуже популярна в Китаї. Він вже 20 років проводить політику “відкритих дверей” і залучає у країну високі технології, інвестиції. Росія, наприклад, має 10 таких технопарків, Білорусь — два. Підсмажені личинки шовкопряда — Я жартома кажу, що тепер можу брати участь у шоу “Останній герой”. Равлика я зумів з’їсти. Як на мене, ті страви, які китайці вважають вишуканими, для нас є неприйнятними. Наприклад, підсмажені личинки шовкопряда чи пагінці молодого бамбука. Були й звичні для нас продукти — морква, цибуля. Але у них це не гарнір, а самостійна страва, яка дуже гарно викладена на тарілці. У китайців дуже цікаві банкетні столи, лише круглі. У центрі — розташований скляний круг на підставці, на який викладають страви. Якщо ви хочете щось спробувати, не треба нікого просити, щоб вам подав, треба лише покрутити цей круг. Щоправда, поки ви докрутите його до себе, тарілка може бути вже порожньою.

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.