На рахунках тернополян є п'ять бюджетів міста

Така сума на депозитах більш ніж у п'ять разів перевищує бюджет Тернополя на 2014 рік, тобто 928 млн грн.

Депозити в Україні вигідні

Більшість цих коштів надійшли від заробітчан. Щорічні перекази від них, до слова, теж вражають. Так, станом на листопад минулого року мешканцям області з-закордону переказали 176 млн 300 тис. доларів. У гривнях, за курсом 11,40, це 2 млрд 982 тис. грн або ж вдвічі більше від бюджету міста.

Саме така ситуація з депозитами та значними переказами й створює значний десонанс: місто з найнижчими зарплатами, але на парковках стоять дорогі автівки, новобудови – на кожному вільному клаптику землі, в молоді – дорогі девайси тощо. Ці кошти підтримують як малий бізнес в регіоні, так і сферу послуг. Проте експерти припускають, що ситуація може змінитися.

- Заробітчани кошти з-за кордону переказують в Україну бо тут, по-перше, їхні родини. А, по-друге, тат висока дохідність депозитів, - каже доцент кафедри банківської справи ТНЕУ Богдан Адамик. - Якщо в Україні дохідність валютних депозитів 10-11% то в країнах Євросоюзу – 2-3%. Це означає, що людям тут вигідно зберігати кошти й отримувати прибутки. Вигідно це й банківській системі. Проте нестабільність в державі та відсутність дієвих кроків зі сторони влади можуть викликати в людей недовіру та страх за свої заощадження. Цей фактор може суттєво впливати на переміщення коштів.

Економічна, соціальна і навіть військова нестабільність можуть змусити людей тримати гроші в тих країнах, в яких вони працюють. Це для нашого дотаційного регіону на користь не піде вважає експерт. Щодо підписання політичної частини угоди про асоціацію та нестабільність гривні, то ці чинники на депозити чи перекази з-закордону вплинуть несуттєво.

- Люди, як працювали, так і працюватимуть, - каже фахівець. - Гроші, які переказують у валюті, традиційно у валюті й зберігають. Основна загроза, повторюсь, нестабільність. Тому банківським установам та владі потрібно прикласти максимум зусиль, аби зберегти довіру людей та кошти в банках.

З роботою проблеми

Ще одна проблема, яка може вплинути на кількість фінансових надходжень з-закордону, як зауважують самі заробітчани, - проблеми з працевлаштуванням.

- Бувала і в Італі,ї і в Іспанії, і в Португалії, - каже тернополянка Оксана (прізвище редакції відоме – авт.). - Років 12 вже за кордоном. Бачу ситуацію, з друзями спілкуюсь. Розмови про те, що наших заробітчан чекають закордоном – міф. Чимало наших людей не мають там роботи, перебиваються тимчасовими заробітками. В європейських країнах вже років зо п'ять тривають економічні проблеми. Не такі, як у нас, але є. З роботою туго навіть в місцевих, не кажу вже про заробітчан.

Про проблеми з роботою розповідає й інша заробітчанка Леся Заморська. Зараз жінка працює на півдні Італії.

- Навіть більшість тих людей, які працюють легально, перебиваються сезонною роботою, - каже пані Заморська. - Наприклад, моя сестра працює в готелі з 1 квітня до кінця вересня. Отримує зарплату, платить податки, а після того, як закінчиться сезон, сидітиме вдома та отримуватиме допомогу по безробіттю. Для тих, хто немає документів, ще складніше. Жінки переважно працюють по 24 години, доглядають за старими італійцями. Чоловікам ще важче - перебиваються підробітками. Навесні сапають городи, косять траву, підмуровують кам'яні огорожі, роблять ремонти. Останнім часом в Італії скоротили робочі місця не лише для заробітчан, а й для італійців.

Вже зараз частина наших заробітчан рідше переказує гроші через банківські системи. Натомість вони передають зароблене знайомими чи водіями бусів. Щодо депозитів, то і їх в Україні не заводять – тримають гроші в місцевих банках, якщо працюють легально.

Інша, соціальна, сторона заробітків, переказів, депозитів – роз'єднані родини.

- Їхати треба або всім, або нікому, - каже пані Оксана. - Я, як і багато інших жінок, також розлучилась. Ревність, суперечки, недовіра, скандали – це все панує в родинах заробітчан. Діти ростуть без батьків – це величезна біда. Думки про те, що поїду на рік і вернусь – самообман. Коли бачиш різницю між життям там і тут, стикаєшся з несправедливістю і бідою в рідній країні, вертатися сюди не хочеться. Знаю багатьох, які той "рік" продовжують і продовжують. Грошима, які присилають, відкуповуються від дітей і рідних. Я, наприклад, свою дочку з собою забрала. Живемо зараз в Іспанії.

Додайте 20 хвилин до вибраних джерел у Google