Рідні хлопця, який випав з теплоходу, шукатимуть справедливості в суді

Віталій загинув під час прогулянки на теплоході. Рятувальника на судні немає, тож кататися там, виявляється, не зовсім безпечно

- Господи, навіщо ти забрав мого сина? - із розпачем говорить мама покійного Олена (прізвище не називаємо з етичних міркувань – прим. ред.). - Для чого так рано помирати? Так сильно тисне у грудях від болю! Я боялася війни, що його заберуть і він не повернеться додому. А тут – он як сталося...

“Яким черствим має бути серце...”

Жінка не може зрозуміти, наскільки черствим має бути людське серце, щоб не спробувати врятувати, допомогти.

- Віталик тонув, а всі просто дивилися, - продовжує вона. - Страшно жити у цьому світі. - Я не розумію, як на теплоході не може бути рятувальника. Там же люди постійно катаються – усіляке може трапитися. І дітки, і жінки приходять на прогулянку. Кажуть, що кидали Віталієві кола, але у нього були судоми. Він ніколи не заходив у воду вище пояса – одразу корчило все тіло. Напевно, коли випав, просто не міг поворухнутися та вхопитися за коло. А може, ще й вдарився.

Віталій – родом із Вінничини. Працював у Тернополі на будівництві. Удома в нього залишилися дружина та чотирирічний синочок, який тепер ніколи не побачить тата.

- Така безглузда смерть, - плачучи, додає мама. - Він був таким роботящим, усе вмів робити своїми руками.

Родина загиблого обурена, що екіпаж теплохода навіть не зафіксував місця, де втопився Віталій. Через це водолази чотири дні шукали його тіло, поки воно не виплило на поверхню водойми.

- Я молила Бога, щоб сина знайшли, - каже пані Олена. - Не могла ні спати, ні їсти. Хоч би поховати нормально.

“Був час його врятувати”

Важко переживає загибель Віталія його товариш Олег (прізвище на називаємо з етичних міркувань – прим. ред.).

- Я довго з Віталиковим батьком товаришував, - розповідає чоловік. - Та й покійного непогано знав. Хороший хлопчина. Ніколи не буянив, нічого поганого не робив. Працював на будівництві. Був життєрадісним, ніколи не цурався праці.

За словами чоловіка, у той фатальний вечір Віталій гуляв парком разом зі своїм другом. Вони вирішили покататися на теплоході.

- Після того, як “Герой Танцоров” зробив одну “ходку”, хлопці вирішили поїхати і вдруге, - продовжує він. - Очевидно, до того вже йшлося. Віталика тягнуло туди... Хтось каже, що він випив. Я не думаю, що він був п'яний. Як каже товариш, вони купили енергетичний напій. Можливо, адреналін зашкалював — Віталик вирішив сфотографуватися, сів на перила. І все...

Висновки – через місяць

Як і рідні загиблого, пан Олег шокований звісткою про те, що, згідно з інструкціями, екіпаж теплохода не повинен рятувати людей із води.

- Їм заборонено... Дивно якось, - каже він. - Тоді треба терміново міняти інструкції. Такий нещасний випадок може статися з кожним. Що б не казали, а час врятувати Віталика був.

Пошуки тіла 25-річного чоловіка, який випав із теплохода, тривали довгих чотири дні. Водолази обласної рятувально-водолазної служби фактично працювали всліпу.

- Дно дуже замулене, нічого не видно, - говорить начальник служби Василь Козак. - Навпомацки шукали тіло. Проблема у тому, що працівники теплохода не зафіксували місця трагедії. Це ускладнило пошуки. З берега вказали відстань - вона одна, а насправді у Ставі - зовсім інакша. На четвертий день тіло загиблого сплило біля “Маяка”.

Наразі відомості за цим фактом внесли до Реєстру досудових розслідувань, відкрили кримінальне провадження, повідомив перший заступник начальника слідчого відділення лінійного відділення міліції на станції “Тернопіль” Віталій Гірський. Опитали свідків. Чекають на висновки судмедекспертизи, які мають бути орієнтовно через місяць.

«Я не маю права ризикувати життям екіпажу»

Працівники, які були на борту “Героя Танцорова” зробили все, що могли, стверджує капітан судна, змінний механік Тарас Парій. Того вечора на борут було троє членів екіпажу – капітан, який керував судном, і двоє матросів.

- Рятувальника у нас немає, - каже пан Парій. - За посадовими інструкціями та судовими тривогами, якщо людина за бортом, команда, яка наглядає за порядком, повідомляє про це капітана. Після цього я відправляю судно до потерпілого, одразу кидаємо йому рятувальні кола та кінець Олександрова. Людина хапається за мотузку, ми підтягуємо її до борту та витягуємо. Якщо потрібно, робимо штучне дихання.

На запитання, що робить команда судна, якщо людині не вдалося вхопити мотузку, один із матросів, який не представився журналістам, відповів: “Порятунок потопельника – справа рук самого потопельника”.

Натомість капітан Тарас Парій наголосив, що він не має права залишати судно та команду. Це не передбачено іструкціями.

- Я не можу змусити матросів стрибати у воду та рятувати людину, - каже він. - Інакше, якщо матрос загине, я буду винен у його смерті.

Ми запитали, як бути, якщо за борт, не дай Боже, впаде дитина, яка не вміє плавати?

- Ну, якщо дитина, є рятувальний жилет, хтось із членів екіпажу міг би одягнути і стрибнути за малечею. Але це як виняток, - наголошує він. - У випадку, який стався, є вина і самого загиблого. Він сидів на перилах, хоча це суворо заборонено правилами перебування на судні. Чому товариш його не стримав? Чоловік, який випав, тримався за коло, яке йому кинули. Поки я розвертав судно, він ще тримався. Але потім відпустив його і пірнув під воду... Вибачте, але то треба, напевне, людину з космосу, щоб встигла його витягнути.

Капітан судна чекає на висновки судмедекспертизи. Він також наголошує, щоб люди, які йдуть кататися на теплоході, попередньо ознайомилися із правилами, що висять на стіні біля входу на трап. Якщо дотримуватися правил безпеки, нещастя можна уникнути.

У КП “Тернопільелектротранс” підтвердили інформацію, що посадовими інструкціями екіпажу заборонено стрибати у воду за тими, хто тоне. На запитання кореспондента, чи тепер змінять правила і чи буде на теплоході рятувальник, який зможе надати людині кваліфіковану допомогу, працівники служби не відповіли. Тож перед тим, як йти на водну прогулянку, тернополянам потрібно добре зважити всі “за” і “проти”.

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.