Причому якщо від риби іде ще якийсь додатковий запах, то купувати її не варто. Адже навіть якісно копчена риба – страва святкова. І споживати її повсякдень ніхто не радив би. Так, у країнах ЄС восени цього року загалом збираються заборонити копчені за допомогою деревного диму рибу, ковбаси та сало через можливий вміст небезпечних речовин.
Неякісна риба несе ж ще більшу небезпеку. Як же не натрапити на таку?
Копченням, за словами фахівців, називають спосіб консервування, при якому риба просочується продуктами теплового розкладання деревини. Нині існує аж три види вудження.
- Йдеться про димове, мокре, тобто бездимне, та змішане, - каже головний спеціаліст Інспекції захисту прав споживачів Софія Кошулінська. - І залежно від температури диму розрізняють два основні способи копчення: гарячий і холодний. Гарячому копченню піддають свіжу або морожену рибу. Її коптять гарячим димом при температурі 80-170°С протягом декількох годин.
Риба при такому вудженні не тільки прокопчується, а й проварюється. Консистенція її стає ніжною, соковитою, злегка крихкою. Колір шкіри - темно-коричневий, колір м'яса - білий. Таку рибу перев’язують шпагатом. Термін реалізації з моменту виготовлення - не більше 3 діб.
- А ось холодному копченню піддають заздалегідь просолену рибу, - продовжує вона. - Коптять її холодним димом при температурі від 18 до 40?С протягом декількох діб – приблизно до п’яти. Риба прокопчується і підсушується, внаслідок чого її консистенція стає щільною, еластичною, колір шкіри від світло- до темно-золотистого, колір м'яса - сіруватий. Шпагатом рибу не перев'язують.
Продукти холодного копчення, за словами жінки, порівняно з виробами гарячого копчення містять значно більше солі і менше вологи. Тому зберігатись вони можуть довше.
Цвілу рибу викидають не всю
Однак навіть натурально копчена риба може мати брак, отриманий під час самого копчення чи при зберіганні. Одні вади виправляють, через інші виробники повинні зняти її з реалізації.
- Найпоширеніший брак - так звана білобочка – це непрокопчені місця риби, - каже пані Кошулінська. - Це є результатом надмірно щільного розміщення риби в камерах. Рибу холодного копчення з великими плямами відсортовують і підкопчують, а гарячого копчення до реалізації не допускають.
Ще одним дефектом копченої риби є цвіль. Вона виникає при зберіганні продукту в підвищеній вологості повітря. Рибу холодного копчення протирають, підсушують і реалізують, причому сорт її не знижують. А рибу гарячого копчення в реалізацію не допускають.
- Про порушення режиму відмокання у процесі коптіння риби свідчать зморшкуватість і відставання шкіри від м’яса, - говорить пані Кошулінська. - Залежно від браку, рибу відносять до 2-го сорту або до нестандартної продукції. А ось присмак гіркоти або смолянистих речовин виникає при недостатній підсушці риби перед копченням - вологої поверхні або високому вмісту смолянистих речовин у диму.
Фарбована – дуже яскрава
Однак чи не найбільшою проблемою для споживачів є те, що чимало виробників вдаються до заміни традиційного способу копчення на різноманітні барвники та ароматизатори. Йдеться про “рідкий дим”. А за такого способу, кажуть фахівці, риба не консервується, а просто підфарбовується та ароматизується.
- Я взагалі не купую копченої риби, бо її нині коптять переважно рідким димом, - розповідає тернополянка Руслана Золотнюк. – Тож краще вже придбати охолоджену чи напівморожену рибу – ту ж скумбрію і просто її запекти.
Натомість тернополянка Інна Ковальчук не уявляє собі святкового столу без такої страви, як копчена риба. Відтак зазвичай бере рибу у вакуумній упаковці та читає маркування, адже виробник повинен вказувати на упаковці про використання рідкого диму.
Несправжня копчена риба, за інформацією всеукраїнської громадської організації “Союз споживачів України”, має дуже яскраве забарвлення. У розрізі можна побачити жовті прожилки, особливо багато жовтого кольору під шкіркою. За консистенцією вона м'яка, волога, легко відділяється від кісток.
Стежте за новинами Тернополя у Telegram.
№ 20 від 14 травня 2025
Читати номер