Бережанський склозавод відкрили 19 грудня 1961 р. Своїм покровителем працівники підприємства вважають святого Миколая. На теренах колишнього СРСР завод був одним із 13 подібних, але якщо частина його “братів” зазнавала кризи і навіть припиняла виробництво, “Бережанський склозавод” ніколи не зупинявся. У перші роки на ньому працювали 288 робітників, а тепер — 890. Скляні вироби з Бережан продаються не тільки в Україні, але й за кордоном.
Бережанський склозавод є молодим порівняно з іншими подібними підприємствами, адже коли деяким склозаводам Європи вже сотні років, нашому — 46. Втім, це не заважає підприємству успішно конкурувати.
— Нашими перевагами можна вважати те, що наше скло екологічно чисте: без домішок важких металів, а виробництво — ручне, — розповідає заступик головного технолога заводу Галина Тиха. — Звісно, автоматична лінія дає мільйони продукції, але ж вона вся однакова. А от руками можна щодня робити інші форми, які користуються попитом.
Омріяний скляний виріб можна замовити на склозаводі і в одиничному екземплярі.
— Якщо замовлення термінове, його виконають уже через день, — запевняють у дизайнерському відділі. — Але, як правило, замовнику призначають певний день.
Кількість виготовленої продукції на “Бережани скло” поштучно не обраховують, зазначає головний інженер Любомир Тихий. Але, за його словами, підприємство у місяць реалізує скляних виробів на 2,2-2,3 млн грн.
Середня зарплата на підприємстві становить 850 грн, що для Бережан є доволі пристойним заробітком, але залежно від виробітку працівники можуть отримати і більше.
— Щоб зробити скляний виріб, хай і маленьку чарку, запакувати її і підготувати для споживача, потрібно щонайменше 30 пар рук, — говорить заступник головного технолога.
Подібного до Бережанського склозаводу в Західній Україні немає, але найцікавіше те, що там роблять таке скло, якого у всьому світі не знайдеш.
Скло виготовляють із суміші піску, соди, крейди і селітри у печах, де температура сягає 1460 градусів. У цехах, навіть коли надворі холодно, працівники одягнені у легкий одяг.
Обробник Андрій Манацький працює біля скловарної печі. Видувальник набирає на трубку скломасу і видуває у відповідній формі виріб. Потім передає його обробнику, який за допомогою спеціального пристрою формує нижню частину бокалу.
Пані Оксана працює малювальником на склозаводі вже 12 років. Вона вручну розмальовує весільні келихи високотемпературними керамічними фарбами. Протягом зміни потрібно розмалювати щонайменше 20 бокалів.
Часто весільні бокали не тільки оздоблюють квітами і пелюстками, а й пишуть на них імена наречених. Наприклад, пара таких келихів з написами “Галина” та “Василь” обійдеться замовнику приблизно у 82 грн.
Скляні вироби, які купують в Україні та за кордоном іноді дуже різняться між собою. Так, наприклад, в Одесу йдуть великі партії ікебан, а німцям подобаються сервізи із зображенням лосів.
Особливим попитом в наших земляків тепер користуються вироби, оздоблені позолотою, поєднаною із рослинним орнаментом.
Стежте за новинами Тернополя у Telegram.