Тернопіль та його замок: що знайшли тут археологи (оновлене)

Ці та інші знахідки допомогли фахівцям по-іншому глянути на історичне минуле міста. Але, водночас, породили і чимало загадок, відповіді на які фахівці спробують дати під час подальших досліджень, розпочатих в рамках "Програми охорони культурної спадщини".  Про це розповіли  на прес-конференції, присвяченій підсумкам перших результатів дослідження у понеділок, 20 листопада.

 

- Торік в грудні  була прийнята оновлена програма охорони культурної спадщини, - каже заступник міського голови Леонід Бицюра. -  Ця програма  не була формальною, бо включила в себе три нових блоки: проведення  археологічних досліджень, завдяки цьому вдалось спрямувати деякі кошти на ці потреби; другий блок – знакування пам’ятника архітектури та археології.  Третій блок – відтворення історичного обличчя міста. Розуміємо, що без відтворення, нам в туристичному аспекті треба дуже багато прикласти зусиль. Це комплексна програма. 
У цю програму не закладали, за його словами, пошуку якихось сенсацій. Однак як у міськраді, так і науковці   перед початком досліджень схилялись до тієї думки,  що в історії Тернополя дуже багато білих плям. А підручники з історії міста не давали  відповідей на ці питання, адже у своїй більшості переписані один з одного. Відтак під час розкопок при замкової території  фахівці підняли ряд питань.

Зокрема, під час цьогорічних археологічних польових  досліджень знайшли західну стіну та південно-східний кут замку. Виявили внутрішні краї глибоких ровів, які оточували замок з півночі та сходу. Знайшли залишки кам’яної огорожі замкового подвір’я ХІХ століття.

Самі ж розкопки відбувались  під керівництвом архітектора, проектанта реконструкції тернопільського замку Юрія Вербовецького та керівника ДП «Подільської археології» Богдана Строценя. За словами останнього, після цих досліджень можна ставити  під сумнів  дату заснування Тернополя, до якої усі звикли. Окрім того, знайдені речі під час розкопок додали загадок.

- Перша загадка  -  звідки взялась трипільська кераміка, якій  шість тисяч років і чому вона була не під вимосткою ХІХ століття, а над нею, - каже Богдан Строцень. -  Є дві версії   -  вона згорнута з вершини пагорба під час будівництва готелю «Тернопіль», по рельєфу  все співпадає  - там могло бути трипільське поселення.  А другий варіант   - її привезли з інших міст, коли  формували тераси, так звані  Єлисейські поля. Також, якщо поруйнований  був культурний шар під час будівництва готелю «Тернопіль» , то він має бути знайдений і на території замкового подвір’я. Якщо так, то виходить, що Тернопіль ой-йой який старим стане.

Другою загадкою, за його словами,  є речі з Черняхівської культури – знайдені фібула та фрагменти кераміки. 

- Вони – не рухані, а то свідчить про те, що там в ІІІ-ІVстолітті жили люди, - додає Богдан Строцень. – Звідки вони тут взялись, є кілька гіпотез.  Перша – селище,  але для селища місце не підходить, бо люди  селились в долинах річок. А друга  – фортеця  - рельєф повністю підпадає під то. Але є застереження – всього відомо три фортеці Черняхівської культури  - одна на Черкащині, дві в Миколаївській області. Третя гіпотеза – могильник, четверта - фортеця і могильник.

Якщо ж на цьому місці була таки фортеця, то, за словами пана Строценя, виникає ще одна загадка – чиєю ця фортеця була. Адже по річці Серет проходив кордон між місцевими слов’янами та прийшлими германцями.

- Також виникли питання -  от коли були збудовані стіни, ті що на Єлисейських полях, - каже він. -  Чи в XVІ столітті  з початком будівництва замку, чи трохи пізніше?  Яким був замок на різних етапах, якою була конструкція тих замкових укріплень  - чи частоколи, чи кам’яні стіни, чи то і то – все це питання відкриті, на які можна знайти відповідь. 

Додайте 20 хвилин до вибраних джерел у Google