Тернополянка Анютка у 8 місяців "підкорила" Говерлу

Родина Захарченків постійно подорожує. Олександра та її чоловік Олександр залюбки відкривають перед собою незвідані простори рідної країни. Коли є можливість, вони не сидять вдома перед телевізором, а збирають рюкзаки та гайда у мандрівку. Після народження донечки Анни подружжю довелося на деякий час відкласти свої поїздки. Але вже зовсім скоро вони повернулися до звичного ритму життя.

- Узагалі перші подорожі Анюти були задовго до її появи на світ – ще в животику, - посміхаючись, розповідає пані Олександра. – Після народження вперше ми взяли донечку із собою у мандрівку, коли їй було майже п’ять місяців. Тоді ми їздили у Збараж. Це був перший побачений малечею замок і перша злива без парасольки…

Далі дівчинка разом з батьками мандрувала містами й селищами Тернопільської області. Вони відкрили архітектурні пам’ятки Сидорова, Личківців, Чагарів тощо. Коли дівчинці виповнилося шість з половиною місяців, батьки поїхали з нею в Карпати.

{photo_gallery id=1361|}

- Ми вперше ночувала в наметі, - говорить мама. – Дуже хвилювалася, як вона перенесе ніч. Усе пройшло напрочуд гарно. Оскільки було літо, то й у наметі було трохи спекотно. Навіть уночі Анютка поскидала із себе всі ковдри.

А вже у вісім місяців Анна Захарченко разом зі своїми батьками підкорила найвищу точку України – гору Говерлу. За словами мами, дівчинці дуже сподобалася ця мандрівка. Вона постійно посміхалася й вигукувала задоволені звуки.

- У донечки дуже ніжна та чутлива шкіра, - додає жінка. – Якщо дитина візьме щось брудне в руки та доторкнеться потім до обличчя, одразу з’являється висипання. У Карпатах вона могла днями колупатися в землі, гратися з камінцями, облизувати траву, і в неї не було жодного прищика. Навпаки всі ранки швидко загоїлися – усе-таки природа лікує!

Через три місяці Ані виповниться три рочки. А на її «рахунку» - уже дев’ять походів у Карпати, відвідини десятків замків, фортець,фортів та активний відпочинок в різни містах України. Уже з двох рочків у супроводі дорослих дівчинка лазить в печери, купається в гірських річках та водоспадах.

- Чомусь батьки переконані, що мандрувати з дітьми, особливо немовлятами, - небезпечно, - наголошує пані Олександра. – Тому вони заточують себе й дітей в добровільну ізоляцію від світу на роки. Але даремно. Адже мандрівки дуже корисні для дітлахів: вони позитивно впливають на фізичне самопочуття, до того ж покращують інтелектуальний розвиток малечі, бо довкола так багато усього цікавого та незвіданого.

Пані Олександра вважає, що не потрібно боятися подорожувати з немовлятами.

- З ними ще легше, ніж зі старшими дітьми, - акцентує вона. – Оскільки моя Анюта була на грудному вигодовуванні, я зовсім не хвилювалася, що вона буде голодна чи плакатиме без причини. У будь-який час я могла її нагодувати та заспокоїти. Кращим помічником у мандрівках, безперечно, є слінг. Пізніше, коли донечка стала дорослішою, ми користувалися ерго-рюкзачком. Під час тривалих прогулянок ми з чоловіком несли малечу по черзі, щоб зменшити навантаження на спину.

Звичайно, подорожуючи з дітьми, потрібно подбати і про їхню безпеку, наголошує жінка. Тому у мандри потрібно взяти із собою аптечку.

- У нас це - стандартний набір, - каже Олександра. – До нього входять: жарознижуючі препарати, бинт, розчин перекису водню, лейкопластир, краплі для носа, сорбекс (для шлунку), регідрон (на випадок отруєння чи проносу), діазолін (проти алергії).

Окрім аптечки, потрібно брати найнеобхідніші речі, особливу увагу варто звернути на зручність одягу, додає інша мама - Оксана Возняк.

- Треба вдягатися так, аби можна було легко роздягнутися або ж, навпаки, утеплитися, - каже вона. – Звичайно, ідеальним варіантом є термоодяг. Матеріал, із якого він виготовлений, допоможе комфортно почуватися в будь-якій ситуації. Особливо таке вбрання стане у нагоді в холодну пору. Незважаючи на легкість, завдяки своїй структурі такий одяг добре зберігає тепло та виводить вологу.

Збираючись у подорож, варто подбати і про зручне взуття – як для себе, так і малюка, додає пані Оксана. До того ж, не завадять рюкзак і «піддупник» (шматок туристичного килимка-каремату, який у походах використовують для сидіння – прим. авт.).

- Подорожуючи, варто захопити й гарний настрій, - каже Оксана Возняк. – Адже тоді мандрівка подарує незабутні відчуття

За словами жінки, вони з чоловіком і донечкою обожнюють їздити кудись за місто. Навіть восени чи взимку родина полюбляє риболовлю чи пікнік. Додому завжди всі повертаються із позитивними враженнями.

- Мандрувати з дітьми не так уже й страшно, як видається, - акцентує вона. – Головне – мати бажання щось робити та керуватися здоровим глуздом. 

Наталія БУРЛАКУ

Додайте 20 хвилин до вибраних джерел у Google