Чи потрібно реставрувати монастир на території Катедри? Зібрали всі думки

• У Тернополі обговорюють проєкт реставрації колишнього монастиря домініканців на вулиці Сагайдачного. На зустріч покликали істориків, священиків, архітекторів, юристів та усіх, кому небайдужа доля цієї пам’ятки архітектури національного значення.
• На обговореннях працюють і «20 хвилин».
• Найцікавіші рішення, які пропонують активісти – читайте у матеріалі.

У п’ятницю, 14 липня, у креативному кластері Nа пошті зібрались десятки містян для конструктивної розмови про реставрацію колишнього монастиря домініканців, який прилягає до Катедри, та варіанти втілення проєкту. Відкриту зустріч для громадськості анонсували 9 липня.

– Усе, що ви хотіли знати про тернопільський кафедральний собор, а чи домініканський кляштор, але боялись спитати свого священника. Можна питати не лиш свого, бо ми запрошуємо всіх. Всіх фахових та дотичних до теми міського середовища спікерів. Справа у тім, що найбільший провал проєкту, через який зчинився ґвалт, всієї цієї архітектурно-правової галузі, а може і країни загалом — брак якісної комунікації на усіх рівнях, комунікації щирої, а й матеріально безкорисливої водночас. Потрібно саме це виправляти перш за все. Тому я кличу до культурної розмови і прошу до лекції дуже різних людей з кардинально різними світоглядними картинками. А водночас людей фахових, які мають намір зробити добре, – написала ініціаторка зустрічі Дарця Веретюк.

Зібрання стартувало о 16:20. Модерує зустріч активістка та дизайнерка Дарця Веретюк.

На громадські обговорення у якості спікерів запросили: кандидата історичних наук, викладача ТНПУ імені Володимира Гнатюка, автора дослідження про Тернопіль Володимира Окаринського; міського голову Бережан, архітектора Ростислава Бортника; краєзнавця, музейника, автора книги про Тернопіль Олега Гаврилюка; військового капелана, тернополянина Степана Хміля; краєзнавицю, засновницю проєкту «Замки і храми України» та інформаційного ресурсу castles.com.ua Ірину Пустиннікову; засновника спільноти Ukraїner, письменника та журналіста Богдана Логвиненка.

Лекції тривають орієнтовно по 20 хвилин, а ще 10 хвилин відвели на спілкування кожного спікера з гостями та дискусію у залі. До слова, такий формат для загалу у Тернополі пробують вперше. 

17:00. За словами краєзнавиці Ірини Пустиннікової, перш за все, потрібно називати речі своїми іменами. Позбавляти місто однієї з найкращих пам’яток архітектури – це не нормально. Вона порівняла монастир у Тернополі з іншими монастирями домініканців по Україні. Всі вони, каже краєзнавиця, мають спільні особливості у вигляді і композиції.

Монастирі домініканців були дуже «маскулінні», обговорювалась навіть їхня висота. Зокрема, храми мали би бути не вищі ніж 9 метрів, а монастирі при них – не перевищувати 6 метрів. Будівлі мали мати товсті стіни та маленькі вікна. Жінка показала фото інших домініканських монастирів у різних містах. Вони скромні, переважно двоповерхові, і жодних мансард на них немає. Це, зокрема, монастирі у Жовкві, Вінниці, Теребовлі, Чорткові тощо. Тому пані Ірина прихильниця того, що всі архітектурні плани та топографічні матеріали монастиря у Тернополі наявні, і для реставрації придумувати нічого від себе не потрібно.

– Архітектура домініканського ордену специфічна тим, що будівлі зводили в епоху барокко. Тернопільський костел виник у більш пізню епоху. Я хочу сказати, що дуже багато інших обителей теж зробили такий помилковий крок, який зараз хоче зробити Тернопіль – добудували мансардний поверх. В Кам’янці-Подільському і Мурафі теж добудували два поверхи, тобто Тернопіль не єдиний. І нічого духівникам за це не було. Церква в Україні не несе жодної відповідальності за все, що робить. А ми просто втрачаємо цінну спадщину… – висловилась Ірина Пустиннікова.

17:30. На думку міського голови Бережан, архітектора Ростислава Бортника, не зовсім церква приймає рішення, як саме відреставрувати духовну пам’ятку. Адже переважно у духівників немає коштів і всі будівництва здійснюють на основі добровільних внесків від меценатів.

– Може бути так, що інвестор погодився їм щось побудувати і відреставрувати. А чим більший проєкт та площа – тим більше фінансування. Для багатьох архітекторів та забудовників реставрація у центрі міста – дуже престижно. Можливо, релігійна громада не мала коштів і погодилась на певні поступки, – пояснив він.

Ростислав Бортник каже, що перше й очевидне, що не зробили у Тернополі – не провели архітектурний конкурс. За його словами, реставрувати та добудовувати щось до пам’яток архітектури можна, однак не у таких масштабах, як це хочуть зробити у Тернополі. Наприклад, за кордоном – Австрія, Німеччина, Чехія тощо до пам’яток архітектури та їхньої модернізації ставляться менш суворо, ніж в Україні. Але там будівлі змінюють зі стилем та переважно мінімалістично. Приміром, є монастирі, у яких можна орендувати келію. В інших облаштовують дім для гостей, але у них немає помпезності. Вдало відреставрована архітектура приваблює туристів.

18:15. Історичну довідку про будівництво монастиря домініканців у Тернополі розповів краєзнавець та музейник Олег Гаврилюк. Він зауважив, що проєкт спорудження Домініканського костелу (від 1989 року – Архикатедральний собор) належить дрезденському архітектору Августу Фредеріку Мошинському. А ось хто є автором проєкту кляштору (монастиря – прим.) – невідомо. Однак, його почали будувати раніше, аніж сам костел. За проєктом, розміри кляштора становили 42 на 33 метри. Він був двоповерховий, збудований з каменю і цегли. За задумом архітектора, купол костелу мав домінувати по висоті.

Місце, де розташований комплекс костелу та монастиря – це історичний центр Тернополя. І перед початком реставраційних робіт археологічних досліджень цих місць ніхто не проводив. Пан Олег Гаврилюк – також археолог за освітою. У нього запитали, як він до цього ставиться.  

– Згідно із законодавством, спершу інспекція має провести археологічне дослідження території. Там, де зараз гойдалки біля 3 школи, на вуличці між навчальним закладом та Катедрою, є старовинний некрополь. Людські поховання відносяться до 18 століття. Коли у храмі проводили опалення у 70-х роках минулого століття, тоді власне там їх і знайшли. Куди поділи кістяки – я не знаю. Але теоретично, що частина поховань там і досі залишаються. Тому спершу треба провести дослідження,  – наголошує Олег Гаврилюк.

Журналісти «20 хвилин» також завітали на зустріч. Ми стежимо за ходом розмови та висвітлюємо найцікавіше на сайті та у телеграм-каналі. Новина доповнюється.

Нагадаємо, раніше «20 хвилин» повідомляли, що у Тернополі розгорілася хвиля обурення через реставрацію колишнього монастиря домініканців, який примикає до Катедри. Будівля є однією з п’яти пам’яток архітектури національного значення у місті. Ми писали розгорнуті матеріали про це.

Також небайдужі тернополяни зареєстрували петицію, аби зберегти архітектурний комплекс Катедри. Про це йдеться на сайті електронних петицій Кабінету міністрів України. Звернення адресоване Міністерству культури та інформаційної політики України. Підписати петицію можна тут: https://petition.kmu.gov.ua/petitions/5156. Станом на 14:00 14 липня її підтримали 1828 осіб.

Читайте також:

Третій поверх зайвий для Катедри: тернополяни, які виступають проти добудови монастиря, готові йти до суду

Реставрація чи знищення пам’ятки? Що насправді відбувається на території Катедри

Обговорень щодо реставрації на території Катедри не проводили. Чому роблять усе тишком-нишком?

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.