Церква УПЦ та міська рада продовжують «битися» за землю у судах
Апеляційний суд забрав у церкви УПЦ (МП) у Тернополі право на користування землею. Натомість Єпархія подала у Верховний суд. Касаційну скаргу поки не розглянули через низку порушень. Про судові баталії розповідаємо детально.
Тернопільська єпархія УПЦ (МП) намагається оскаржити рішення Західного апеляційного господарського суду про скасування права користуватися землею на Коновальця. Відповідне рішення суд прийняв ще 14 червня 2024 року.
Судова тяганина понад рік
Навесні 2023 року тернопільські активісти всіляко намагалися привернути увагу місцевої влади до Кафедрального собору Віри, Надії, Любові та їх матері Софії Української Православної церкви. Протягом кількох місяців вони влаштовували мітинги, акції протесту та вимагали від священників перейти до Православної церкви України або звільнити приміщення.
У квітні Тернопільська міська рада розглянула питання щодо позбавлення церкви права користування земельною ділянкою площею 0,5484 га (кад. номер 6110100000:06:002:0018) на вулиці Коновальця, 1. Вона призначена для будівництва та обслуговування будівель громадських та релігійних організацій. Позачергова сесія відбулася 17 квітня 2023 року. «За» проголосували 40 депутатів, зокрема і міський голова.
26 квітня 2023 року управління Тернопільської Єпархії Української Православної церкви (МП) звернулось до Господарського суду області, аби визнати недійсним рішення Тернопільської міської ради про припинення права постійного користування земельною ділянкою на Коновальця. А вже 22 грудня 2023 року суд задовольнив позов церкви.
Натомість Тернопільська міська рада подала апеляцію. Представник від міської влади аргументував це кількома пунктами, зокрема:
- позивач не є релігійною організацією в Україні, не є особою, яка має правосуб'єктність на право постійного користування земельною ділянкою комунальної форми власності та належить до Української Православної церкви;
- релігійна громада не оформила право постійного користування землею. Окрім того, акт постійного користування спірною земельною ділянкою у позивача відсутній.
Ознайомившись з усіма документами, апеляційний суд встановив, що рішенням Тернопільської міської ради від 30 квітня 2009 №5/26/43 «Про надання в постійне користування земельної ділянки, площею 0,54 га, для обслуговування церкви за адресою вул. Коновальця, 1» у місті Тернополі надавали громаді Тернопільської Єпархії Української Православної церкви, а не управлінню.
Західний апеляційний господарський суд задовольнив скаргу Тернопільської міської ради. Таким чином визнав дійсним рішення про припинення права постійного користування земельною ділянкою Управлінню Тернопільської єпархії УПЦ. Про це журналістам «20 хвилин» стало відомо з постанови суду.
Зауважимо, відповідно до відомостей з державного реєстру речових прав, постійне користування спірною земельною ділянкою — «за» Управлінням Тернопільської Єпархії Української Православної Церкви. Зареєструване 15 січня 2016 року.
Звернулися до Верховного Суду
Натомість у церкві із судовим рішенням миритися не збираються, каже отець Степан Балан, прессекретар Тернопільської єпархії УПЦ.
— Я не розумію, ми стільки років перебували у цьому храмі, ніколи ніяких проблем не було. А потім у 2023 році тривали ті мітинги, зараз – суди. Ми – українська церква, молимося за мир в Україні, допомагаємо нашим захисникам. Не знаю, що ми робимо не так, — каже отець Степан. — Про рішення Західного апеляційного суду знаємо, ознайомилися вже, але здаватися не збираємося. У нас є юристи, які й надалі боротимуться за наше право залишатися в соборі Віри, Надії, Любові і матері їхньої Софії. Наразі ми продовжуємо богослужіння, двері храму відкриті для всіх людей.
Також ми намагалися отримати коментар від адвоката Олени Кожевнікової, яка в суді представляє інтереси єпархії УПЦ Коментувати вона відмовилась.
Із судової влади України журналістам «20 хвилин» стало відомо, що від Управління Тернопільської Єпархії Української Православної церкви (МП) подало касаційну скаргу до Верховного Суду України. Вони просять визнати недійсним рішення – припинити право користування УПЦ МП земельною ділянкою, на якій збудована церква.
24 липня Верховний Суд України перевірив матеріали касаційної скарги і залишив її без руху. Суддя Олексій Случ аргументував своє рішення низкою порушень. Зокрема, представники УПЦ (МП) чітко не вказали підстави, на якій подається касаційна скарга, не зареєстрували електронний кабінет. На усунення недоліків церква має лише 10 днів. У випадку невиконання у встановлений строк вимог даної ухвали, касаційна скарга буде повернута скаржникові.
Від міської ради лише відписки
Нагадаємо, у постійне користування земельну ділянку на Коновальця Тернопільська єпархія УПЦ МП отримала 15 років тому. Відповідне рішення прийняли депутати Тернопільської міської ради 30 квітня 2009 року. Нижче надаємо копію документа.
Аби дізнатися про подальші дії місцевої влади, журналісти «20 хвилин» зверталися до речниці Тернопільської міської ради Мар’яни Зварич. Надати відповідь погодилися лише через офіційний запит, який ми відправили третього липня. А п’ятого липня заступниця міського голови Вікторія Остапчук повідомила, що запит потребує пошуку інформації серед значної кількості даних. Тому строк розгляду продовжили на 20 днів.
Відповідь отримали вчасно. Але там — переплутані рішення сесії, шмат інформації з постанови суду і далі відписки, що це не їхня компетенція.
Невже на це фахівцям знадобилося аж 20 днів? Серед яких даних вони шукали інформацію, якщо навіть заплуталися у власних рішеннях тривалістю у рік? Наше медіа неодноразово зверталося до речниці міськради з проханням надати іншу відповідь, чітко висловити позицію влади. Але там просто ігнорують.
Що може бути далі?
Ми звернулися за коментарями до фахівців, аби вони в юридичній площині прокоментували можливий розвиток подій.
— Судді підмітили, що попри один код, Тернопільська Єпархія Української Православної Церкви та Управління Тернопільської Єпархії Української Православної Церкви наче існують окремо. Така плутанина ускладнює юридичний аналіз. Суд прийшов до висновку що статут управління не відповідає чинному законодавству, що може стати початком процесу з розпуску організації. Питання в тому, чи належний позивач. Якщо організація заявляє про свою власність на будівлю, тоді й вона повинна позиватись до суду. Якщо відбуватиметься ліквідація, то активи та майно передають у державну власність. Надалі держава може передати це місцевій громаді чи парафії для використання під час богослужіння, — пояснює адвокат Віталій Вітів.
Свою думку висловив і Андрій Шкула, депутат районної ради, ексголова земельної комісії Тернопільської міськради.
— Припинити землекористування УПЦ (МП) – хороша ідея. Але разом з тим ми маємо розуміти, що в правовій державі має бути правовий шлях дій, аби не лише вирішити питання з землями, а й з її діяльністю церкви загалом, — каже Андрій Шкула. – Якщо рішення про скасування землекористування залишать в силі, то щодо будівель, які легально збудовані на ділянці – чіткого рішення не буде. Можливо, обмежать у використанні, але будівлі залишаться власністю тієї громади чи юридичної особи, яка отримувала дозвіл на будівництво і будувала. Тому тут треба працювати над переконанням власників будівель перейти в підпорядкування іншої конфесії або ж добровільно передати приміщення. Було б простіше, якби законотворці прийняли комплексне рішення щодо процесу націоналізації обʼєктів, котрими володіє московський патріархат, його релігійні громади. Моральне право на таку дію є. Можливостей у держави також достатньо.
Коли можуть забрати землю?
Журналісти «20 хвилин» переглянули Земельний кодекс, аби з'ясувати, із яких причин можуть забрати землю у користувача.
Відповідно до Земельного Кодексу України, підставами припинення права користування земельною ділянкою є:
а) добровільна відмова від права користування земельною ділянкою;
б) вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом;
в) припинення діяльності релігійних організацій, державних чи комунальних підприємств, установ та організацій;
г) використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам;
ґ) використання земельної ділянки не за цільовим призначенням;
д) систематична несплата земельного податку або орендної плати;
е) набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці;
є) використання земельної ділянки у спосіб, що суперечить вимогам охорони культурної спадщини;
ж) передача приватному партнеру, концесіонеру нерухомого майна, розміщеного на земельній ділянці, що перебуває в користуванні державного або комунального підприємства та є об’єктом державно-приватного партнерства або об’єктом концесії.
Водночас у ч. 2 нової редакції ст. 149 ЗКУ міститься норма, згідно із якою вилучення земельних ділянок здійснюється за письмовою згодою землекористувачів, а в разі незгоди землекористувачів – у судовому порядку. Справжність підпису на документі, що підтверджує згоду землекористувача на вилучення земельної ділянки, засвідчується нотаріально.
Читайте також:
З Кременця виселили, а у Почаєві обшуки: на Тернопільщині «взялися» за моспатріархат
Скільки коштує подати записки за здоровʼя чи упокій воїнів у церквах Тернополя: ми перевірили
У Раді зібрали підписи за розгляд заборони церкви моспатріархату: що про це думають тернополяни?
Стежте за новинами Тернополя у Telegram.
myvova83
Тетяна
L.C.
Вадим reply L.C.
Олександр Невский reply Вадим
Вадим reply Олександр Невский
Олександр Невский reply Вадим
Вадим reply Олександр Невский
Alice InWonderland