Тернополяни пережили шок, коли незнайомець кудись вів їхнього сина за руку

-       Згадую, від картинки мурашки шкірою йдуть: моя 6-річна дитина дає руку якомусь чоловікові і йде з ним, - написала на власній сторінці у «Фейсбук» тернополянка Ольга Когут (ім’я жінки змінене на її прохання, справжні дані є в редакції – прим. авт.). – Так швидко я, певно, ще ніколи не багала, і так голосно не орала..

Жінка розповіла, що забрала свого сина з садку і дорогою додому зайшли до крамниці поруч з будинком, аби купити продукти на вечерю. Малий скиглив, що не хоче до крамниці, обіцяв бути тут, під дверима.

Чоловік казав, що знає тата

-       Магазин одразу біля дому, з покупців тут майже тільки мешканці сусідніх будинків, - розповіла жінка. – Та й через вікно я весь час бачила сина. Тому особливо не хвилювалась. Відвернулась буквально на кілька секунд, дістаючи гроші з гаманця. Знову глянула у вікно – малюк вже простягав руку якомусь чоловікові.

Коли Ольга вибігла з крамниці та почала голосно кричати, незнайомець відпустив руку малого і ніби розчинився. Жінка підбігла до малого – той перелякався і почав плакати. Схлипуючи, пояснював, що чоловік казав, ніби знає тата.

-       Я завжди вчу його, що з незнайомцями не можна розмовляти, - розповіла жінка. – Але малюк стверджує, що то був татів друг. Мовляв, як він міг його не послухати. Я не зможу все життя бути поруч. Як йому пояснити, як навчити, щоб не було біди?

Бесіду з 6-річним Олексійком проводив ввечері і шокований тато. До поліції родина, каже, не зверталась. Після того випадку малий взагалі виходить на двір тільки з кимось зі старших рідних, хоча ще ранньої осені із задоволенням і без страху гуляв разом з друзями на вулиці – без батьків.

Маля йде за педофілом добровільно

У більшості випадків шахрайство, пограбування, викрадення, зґвалтування, вбивство починаються із розмови дитини із незнайомими людьми, каже кандидат психологічних наук, доцент кафедри практичної психології ТНПУ ім. В.Гнатюка Ірина Чорна.

За статистикою, у 99,9% випадків дитина добровільно йде за педофілом, захоплена якою-небудь привабливою пропозицією - подивитися на тваринку, отримати подарунок, погратися в коп’ютерну гру тощо.  

-       Якщо підліток не задовольняє свою потребу у спілкуванні із ровесниками, немає контакту з батьками, то шукає його у інших людей і поза домом, - каже Ірина Чорна. - Цим часто користуються злочинці. Розпізнати таких дітей дуже просто. Зазвичай у час навчання вони прогулюють уроки, вештаючись містом; понуро сидять у глухих закутках дворів. Добре слово дорослого, пропозиція купити смачненького, чи сигарети, алкоголь, дати грошей, автоматично викликає довіру в підлітка.

З малюками все ще простіше, достатньо цукерки, або ж простої обіцянки її дати, і дитина, давши ручку,  піде із зловмисником, каже психолог.

-       Діти молодшого шкільного віку емоційно чутливі, довірливі та наївні, а тому особливо привабливі для злочинців, - пояснила пані Ірина. - Школярикам батьки уже довіряють ключі від дому, якими легко можуть заволодіти кишенькові злодії.

Стресовий стан – і прощавай логіка

Зазвичай, безпрограшно спрацьовують шахрайські сценарії, побудовані на легенді про хворобу, загрозу смерті рідних, якій «можна запобігти», віддавши цінні речі, гроші. В стресовому стані людина неадекватно оцінює ситуацію і не схильна до логічних міркувань.

-       Змоделювавши стресову ситуацію, злочинець легко маніпулює свідомістю та діями дитини, - каже Ірина Чорна. – Наприклад, «батьки потрапили в аварію, їдьмо  до них», «маму забрали в лікарню – потрібні гроші».

Щоб запобігти таким ситуаціям, потрібно з малечку вчити дітей правил поведінки у дома, на вулиці, в громадських місцях, навчальних та позашкільних установах. Для малюків ці правила мають бути чіткими і локанічними. Та найефективнішим буде правило для батьків: «не залишати дітей без нагляду ні на хвилину».

Для школярів можна уже моделювати відповідні ситуації та пояснювати як діяти у кожному випадку. Батькам постійно тримати на контролі, де і з ким знаходиться дитина, скільки часу там перебуватиме, домовитися про телефонні дзвінки у визначений час.

-       Дорогі батьки, пам’ятайте, саме ви несете відповідальність за безпеку своїх дітей, - каже Ірина Чорна. - Помітивши бездоглядну дитину, підозрілу поведінку дорослого по відношенню до  дитини, не залишайтеся байдужими, втручайтеся у ситуацію, телефонуйте 102. Від злагодженості Ваших дій може залежати доля та життя дитини.

Основні правила безпечної поведінки

1.Ніколи не розмовляти із незнайомими людьми. На всі запитання особистого характеру: «Як тебе звати?», «А батьки вдома?» не відповідати і швидко відійти.

2.На запитання загального характеру: «Це вулиця так-то?», «А зараз така-то година?», які передбачають стверджувальну відповідь: «Так»,- відповідати: «не знаю, запитайте у дорослих». Маніпулятивні шахрайські техніки починають діяти із моменту  стверджувальної відповіді жертви, а тому невинне «Так» є особливо небезпечним.

3.Коли невідомі наполегливо вступають в розмову, голосно привернути увагу оточуючих фразами типу: «Не чіпайте мене!», «Люди, допоможіть!», кричати.

4.Нікуди не йти із незнайомими і навіть знайомими людьми без дозволу батьків.

5.Ходити лише за попередньо обговореним із батьками маршрутом. У разі зміни маршруту, часу перебування у певному місці – попередити батьків.

6.Звітувати батькам телефоном  про прибуття до місця призначення. Якщо впродовж дня кілька місць відвідування, тоді треба звітувати з кожного останнього місця знаходження перед виїздом і звітувати після прибуття.

7.Не ходити малоосвіченими, «глухими» вулицями.

8.Уникати прогулянок у темну пору доби.

9.Не сідати і не наближатися до авто із відкритою дверкою.

10.Не розмовляти з людьми із авто (справжній водій не стане питати у дитини).

11.Не повідомляти нікому код замка вхідних дверей та не впускати нікого у під’їзд.

 12.Нікому не відкривати дверей квартири і не впускати в квартиру без дозволу батьків. Якщо дзвонять у двері, спитати: «Хто там?» і телефонувати батькам.

13.Домовтесь із дітьми про слова паролі (попередження про небезпеку, місце знаходження, присутність підозрілих людей і тд.)

14.Номера телефонів батьків записати в телефоні в контактах з літери «А» (А мама, А тато). Це дасть змогу швидко знайти та набрати потрібний номер. А також номери: 101,102, 103. (Як свідчить статистика не всі діти в екстремальній ситуації їх пам’ятають.)

15.Не виходити із транспорту за вимогою, чи проханням незнайомців. Привернути увагу оточуючих, водія. Не соромитись закричати при потребі.

16. Не беріть подарунки від незнайомих людей.

17.Не куштуйте їжу (цукерки, їжу, напитки), не вживайте таблетки, ліки, запропоновані незнайомцями.

18.Нікому не повідомляти жодної інформації про свою сім’ю, родичів, сусідів. Відповідь: «Не знаю, спитайте у них самі».

Читайте також Навчіть дітей: мій дім – моя фортеця
 

Додайте 20 хвилин до вибраних джерел у Google