У селі Краснопуща на Тернопільщині в монастирі діє божевільня

Такою була проща у Краснопущі на Бережанщині, де храм, монастир і психоневрологічний заклад розташовані в одній будівлі.
Під сам відпуст 7 липня у монастир з’їхалися і прийшли пішки жителі Львівщини і Тернопілля. Однак на прощі не було ані місцевого сільського голови, ані представників районної чи обласної влади. Не прийшли і працівники будинку-інтернату.
Неприсутність – наслідок того, що ось уже приблизно 20 років безплідно тривають розмови про те, щоб повернути обитель монахам-василіанам, пояснили кореспонденту самі віряни. Монастир у ченців відібрали ще у 1946 р. І влада ніяк не спроможеться звільнити пам’ятку архітектури XVII-XX ст. Посадовці посилаються на те, що немає коштів, а василіани і віряни пояснюють все іншою причиною – відсутністю доброї волі. Відтак, з обох сторін лунають докори, наростає несприйняття.
Роками не вирішують
- Пройшло уже 20 років. Але доброї волі з боку держави і місцевої влади у справі повернення монастиря немає. Ми не проти тих закладів, адже питання не стоїть “вже і зараз”. Розуміємо, що на певні речі потрібно три роки, на інші – п’ять. Але монастир руйнується, - говорить протоігумен Чину святого Василія Великого отець Іоаникій Чверенчук. – Ми готові на той крок, аби нам віддали хоча б головний корпус.
“RIA плюс” висвітлює проблему довкола монастиря з кінця 2009 р. Серед коментарів до попередніх матеріалів на цю тему на сайті 20minut.ua лунали заяви, що василіани прагнуть вигнати підопічних закладу на вулицю, а приблизно 80 працівників - залишити без роботи. На недопущення цього постійно говорять і в облуправлінні з питань праці та соцзахисту населення. На цьому наголосив і заступник голови обладміністрації, регіонал Петро Гоч.
- Щойно призначать голову Бережанської райадміністрації, ми приїдемо, - обіцяв він вірянину Івану Макуху у присутності кореспондента “RIA плюс”.
Таку умову пан Гоч пояснив тим, що, мовляв, буде з кого запитувати про вирішення проблеми. Але чиновник не бачить труднощів у тому, що Бережанський обласний комунальний психоневрологічний будинок-інтернат – підприємство не районного, а обласного підпорядкування. Відтак голова райадміністрації контролювати вирішення проблеми не може – перевищить повноваження.
Зрештою, голову райадміністрації призначили, але пан Гоч не приїхав. Зате він відповів настоятелю монастиря отцю Степану Романику та Івану Макуху листами з розповіддю про... історію обителі. Щодо інформації про варіанти виходу зі складного становища, то у першому документі йдеться про те, що ремонт корпусів закладу, куди можна відселити підопічних, обійдеться в 1 млн 90 тис. 620 грн, а виготовлення документації та експертна оцінка проекту – у 80 тис. грн. Заступник голови обладміністрації пише, що триває ремонт у корпусах №3, 4 та 4б.
- Вирішення комплексу питань, пов’язаних з переселенням підопічних будинку-інтернату, нормалізує проведення літургій, реколекційних занять, – зазначає пан Гоч.
Водночас у відповіді на ім’я Івана Макуха він пише, що закриття будинку-інтернату – не на часі. Але про це і не йдеться – настоятель монастиря та протоігумен василіан кажуть, що говорять тільки про повернення головного корпусу.
Будівля старовинної обителі непристосована для психоневрологічного закладу, переконують вони.
- Якщо умови, в яких утримують підопічних, оприлюднити на міжнародному рівні, то виникне міжнародний скандал. Це – гірше тюрми!.. – говорить отець Іоаникій Чверенчук.
До того ж заклад облради порушує навіть законодавство України, адже у пам’ятку без дозволів встановили білі металопластикові вікна. Директор інтернату Володимир Боянович у відповідь на запинання кореспондента “RIA плюс” наприкінці 2009 р. про наміри встановити вікна запевнив, що зробить усе згідно із законами. Але в інспекції архітектурно-будівельного контролю повідомляють – до них за відповідними дозволами ніхто не звертався. Хоча встановлення металопластикових вікон – елемент капремонту.
Чекають реальних кроків
Від влади віруючі та василіани чекають не відписок, яких отримали уже декілька десятків і копії яких є у редакції “RIA плюс”, а реальних кроків. Про готовність до такої роботи говорить голова облради Олексій Кайда.
- Тут насправді постають два питання: куди відселити підопічних, і що робити з працівниками, - каже він. – Якщо перших можна відселити у Мельницю-Подільську (де діє подібний заклад – прим. ред.), то з другими складніше. Адже ми позбавимо роботи 80 осіб, і залишимо стільки ж родин без засобів до існування.
Олексій Кайда пояснює, що облрада має право перерозподіляти кошти бюджету, якщо його перевиконають принаймні на 5%.
- За підсумками шести місяців бюджет перевиконали на 2,8%, а за підсумками семи – на 3%, - каже він. – Щодо держбюджету, то його формують у Кабміні. Облрада може звертатися щодо виділення коштів. Але я дивлюся на нинішній рік і бачу, що йде максимальна економія.
Відтак, на допомогу від уряду чекати не доводиться. Щодо виділення коштів на ремонт приміщень і переселення підопічних з бюджету області, то Олексій Кайда, за його словами, наперед обіцяти не може.
Голова облради запевняє, що готовий сісти за “круглий” стіл з василіанами. Василіани на це погоджуються. Але наголошують, що хочуть не просто поговорити, а отримати детальну, чітко розписану, з часовими рамками, програму реальних кроків вивільнення монастиря.
- Політик Ірина Фаріон у Львові під час віче “Воля нації проти сваволі кланів” 19 вересня 2009 року оголосила: “Не існує в природі вибору... Нема напівдня чи напівночі, а є 24 години доби. Все у цьому світі має свої абсолютні виміри”, - говорить житель Поморян на Львівщині, фірман Іван Макух, який неодноразово звертався до влади щодо відновлення монастиря. – Тож я пізніше, вже у Золочеві, запитав пані Фаріон, чи може бути напівхрам-напівбожевільня. Вона не відповіла.
Зрештою, як зазначив протоігумен отець Іоаникій, проблема Краснопущі – не єдина подібна в Україні. З аналогічними василіани зіткнулися у селі Погоня біля Івано-Франківська та у селі Буково на Старосамбірщині.
- Я вже багато років стукаю в усі двері, а мені все якісь листки приходять, – підсумовує фірман Іван Макух обіцянки та пояснення політиків і чиновників. - Вже хотілося б, щоб якась робота була.

Окремий блок
Проблему вирішать гроші, яких... нема
Про проблему, яка існує у Краснопущі на Бережанщині, знає керівник ВО “Свобода” Олег Тягнибок. У коментарі “RIA плюс” він зазначає, що є два варіанти вирішення проблеми.
- Звичайно, ми виступаємо за те, щоб повертати монастирі і храми українським Церквам. Можна вирішити питання через переселення підопічних у Мельницю-Подільську. Але на території закладу є приміщення, куди можна перевести людей, якщо передати центральне приміщення монастирю, - аналізує пан Тягнибок. – Депутати щиро хочуть це питання вирішити.
Одначе на ремонт інших корпусів і переведення підопічних з монастиря потрібні кошти. Цього року знайти їх важко, каже Олег Тягнибок.
- Будуть переглядати виконання бюджету області за дев’ять місяців поточного року. Можливо, гроші закладуть уже в бюджет наступного року, - продовжує він. – Я, у свою чергу, буду цікавитися тим питанням.

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.