У Тернополі намагались заманити дівчинку до авто

• 16 жовтня о 15.30 намагались заманити мою племіницю у автомобіль на вулиці Головацького в м.Тернопіль! – пише у Фейсбук Yura Dydyna та просить максимально поширити його повідомлення. - Будьте обережні! На жаль, номер авто дитина не запам’ятала! Була поліція, зафіксували даний факт! На щастя, з дитиною все добре. Бережіть себе і своїх дітей!

За коментарем ми звернулись до управління патрульної поліції в області. Там підтвердили, що такий виклик був. Близько 16.00 16 жовтня заявниця, зателефонувавши на лінію 102, повідомила: невідома особа на авто чорного кольору викрала її дочку. Але  коли поліцейські прибули на місце, дитину знайшли.

• Батьки, звертайте увагу, з ким ваші діти спілкуються і на їхнє оточення, - каже т.в.о. речника управління патрульної поліції в області Катерина Басалига. – Поясніть їм, як діяти в різних ситуаціях, коли їм може загрожувати небезпека і як реагувати на підозрілих людей. І в разі потенційної небезпеки одразу телефонуйте на лінію 102.

Експеримент «RIA плюс»: майже всі діти пішли з незнайомкою

Нагадаємо, журналісти намагались перевірити пильність батьків тернопільської малечі і чи самі дітки підуть, як хтось з дорослих поманить їх солодощами, іграшками чи кошенятами. Сценарій був таким: спершу питали в батьків, чи можна провести такий експеримент, ті відходили в сторону, начебто залишаючи малечу без нагляду. Дві журналістки з кошеням Пауліною на руках підходили до дітей і говорили одне і те ж: "Привіт. А як тебе звати? Тобі подобаються кошенята? Хочеш погладити? А в нас є ще багато пухнастих кошенят, хочеш подивитись? Потрібно піти з нами, он туди, за будинок". 

Журналістки підходили до різних за віком дітей. В 8 з 10 випадків дитина йшла з ними дивитись на кошенят. Деякі навіть руку давали "чужим тьотям", а деякі по дорозі до місця з кошенятами розповідали про братиків, сестричок, сім'ю, про своїх домашніх улюбленців.  Лише кілька дітей тікали, шукаючи маму чи тата. А деякі казали, що спочатку треба в батьків запитати дозволу, щоб піти подивитись на кошенят і бігли до них.  За всім спостерігали спантеличені батьки, які розуміли, що дитину не так вже й складно заманити у пастку. І дякували за такий експеримент, бо побачили, як себе можуть повести їхні діти в подібних ситуаціях. 
У 99 відсотках випадків дитина добровільно йде за педофілом. Психологи радять дорослим вивчити напам’ять 18 правил безпечної поведінки і дітей навчити, як поводитись з незнайомцями.

Йде за педофілом добровільно

У більшості випадків шахрайство, пограбування, викрадення, зґвалтування, вбивство починаються із розмови дитини із незнайомими людьми, каже кандидат психологічних наук, доцент кафедри практичної психології ТНПУ ім. В.Гнатюка Ірина Чорна. За статистикою, у 99,9% випадків дитина добровільно йде за педофілом, захоплена якою-небудь привабливою пропозицією - подивитися на тваринку, отримати подарунок, погратися в коп’ютерну гру тощо.  

- Якщо підліток не задовольняє свою потребу у спілкуванні із ровесниками, немає контакту з батьками, то шукає його у інших людей і поза домом, - каже Ірина Чорна. - Цим часто користуються злочинці. Розпізнати таких дітей дуже просто. Зазвичай у час навчання вони прогулюють уроки, вештаючись містом; понуро сидять у глухих закутках дворів.

Добре слово дорослого, пропозиція купити смачненького, чи сигарети, алкоголь, дати грошей, автоматично викликає довіру в підлітка. З малюками все ще простіше, достатньо цукерки, або ж простої обіцянки її дати, і дитина, давши ручку,  піде із зловмисником, каже психолог.

- Діти молодшого шкільного віку емоційно чутливі, довірливі та наївні, а тому особливо привабливі для злочинців, - пояснила пані Ірина. - Школярикам батьки уже довіряють ключі від дому, якими легко можуть заволодіти кишенькові злодії.

Стресовий стан – і прощавай логіка

Зазвичай, безпрограшно спрацьовують шахрайські сценарії, побудовані на легенді про хворобу, загрозу смерті рідних, якій «можна запобігти», віддавши цінні речі, гроші. В стресовому стані людина неадекватно оцінює ситуацію і не схильна до логічних міркувань.

- Змоделювавши стресову ситуацію, злочинець легко маніпулює свідомістю та діями дитини, - каже Ірина Чорна. – Наприклад, «батьки потрапили в аварію, їдьмо  до них», «маму забрали в лікарню – потрібні гроші».

Щоб запобігти таким ситуаціям, потрібно з малечку вчити дітей правил поведінки у дома, на вулиці, в громадських місцях, навчальних та позашкільних установах. Для малюків ці правила мають бути чіткими і локанічними. Та найефективнішим буде правило для батьків: «не залишати дітей без нагляду ні на хвилину». Для школярів можна уже моделювати відповідні ситуації та пояснювати як діяти у кожному випадку. Батькам постійно тримати на контролі, де і з ким знаходиться дитина, скільки часу там перебуватиме, домовитися про телефонні дзвінки у визначений час.

- Дорогі батьки, пам’ятайте, саме ви несете відповідальність за безпеку своїх дітей, - каже Ірина Чорна. - Помітивши бездоглядну дитину, підозрілу поведінку дорослого по відношенню до  дитини, не залишайтеся байдужими, втручайтеся у ситуацію, телефонуйте 102. Від злагодженості Ваших дій може залежати доля та життя дитини.

Основні правила безпечної поведінки

1.Ніколи не розмовляти із незнайомими людьми. На всі запитання особистого характеру: «Як тебе звати?», «А батьки вдома?» не відповідати і швидко відійти.

2.На запитання загального характеру: «Це вулиця так-то?», «А зараз така-то година?», які передбачають стверджувальну відповідь: «Так»,- відповідати: «не знаю, запитайте у дорослих». Маніпулятивні шахрайські техніки починають діяти із моменту  стверджувальної відповіді жертви, а тому невинне «Так» є особливо небезпечним.

3.Коли невідомі наполегливо вступають в розмову, голосно привернути увагу оточуючих фразами типу: «Не чіпайте мене!», «Люди, допоможіть!», кричати.

4.Нікуди не йти із незнайомими і навіть знайомими людьми без дозволу батьків.

5.Ходити лише за попередньо обговореним із батьками маршрутом. У разі зміни маршруту, часу перебування у певному місці – попередити батьків.

6.Звітувати батькам телефоном  про прибуття до місця призначення. Якщо впродовж дня кілька місць відвідування, тоді треба звітувати з кожного останнього місця знаходження перед виїздом і звітувати після прибуття.

7.Не ходити малоосвіченими, «глухими» вулицями.

8.Уникати прогулянок у темну пору доби.

9.Не сідати і не наближатися до авто із відкритою дверкою.

10.Не розмовляти з людьми із авто (справжній водій не стане питати у дитини).

11.Не повідомляти нікому код замка вхідних дверей та не впускати нікого у під’їзд. 12.Нікому не відкривати дверей квартири і не впускати в квартиру без дозволу батьків. Якщо дзвонять у двері, спитати: «Хто там?» і телефонувати батькам.

13.Домовтесь із дітьми про слова паролі (попередження про небезпеку, місце знаходження, присутність підозрілих людей і тд.)

14.Номера телефонів батьків записати в телефоні в контактах з літери «А» (А мама, А тато). Це дасть змогу швидко знайти та набрати потрібний номер. А також номери: 101,102, 103. (Як свідчить статистика не всі діти в екстремальній ситуації їх пам’ятають.) 15.Не виходити із транспорту за вимогою, чи проханням незнайомців. Привернути увагу оточуючих, водія. Не соромитись закричати при потребі.

16. Не беріть подарунки від незнайомих людей.

17.Не куштуйте їжу (цукерки, їжу, напитки), не вживайте таблетки, ліки, запропоновані незнайомцями.

18.Нікому не повідомляти жодної інформації про свою сім’ю, родичів, сусідів. Відповідь: «Не знаю, спитайте у них самі».
 

Додайте 20 хвилин до вибраних джерел у Google