У Тернополі встановлять меморіальну дошку учаснику АТО Андрію Питаку

Діана Олійник

У неділю, 1 березня, відбудеться відкриття пам’ятної дошки колишньому працівнику Тернопільської міської ради Андрію Питаку, який загинув при виконанні службових обов’язків в зоні проведення бойових дій в Луганській області.

Пам’ятний захід розпочнеться о 12:00 годині, повідомляє пресслужба міської ради.

Розмістять плиту на фасаді управління соціальної політики Тернопільської міської ради (вул. Лисинка, 8), де Андрій Питак працював головним спеціалістом відділу з питань постраждалих внаслідок аварії на ЧАЕС.

До слова, 29 лютого о 8:15 год. в Архикатедральному Соборі Непорочного Зачаття Пресвятої Богородиці відбудеться поминальна служба за військовослужбовцем 80-ї окремої десантно-штурмової бригади Андрієм Питаком.

Андрій Питак народився 15 жовтня 1981 року в Тернополі в родині Андрія та Миослави Питаків. Закінчив Тернопільську українську гімназію ім Франка. Працював в управлінні соціяльної політики Тернопільської міської ради на посаді головного спеціаліста відділу з питань постраждалих унаслідок аварії на ЧАЕС.

У серпні 2015 був призваний за мобілізацією. 1 березня 2016 військовослужбовці вирушили в район проведення навчальних стрільб, що мали відбутися між селищами Мирною Долиною і Тошківкою Попаснянського району на Луганщині. Об 11:40, рухаючись ґрунтовою дорогою уздовж лісосмуги в напрямку Тошківки, під час спроби розвернутися, легкоброньований автофургон «Hummer» наїхав на протитанкову міну ТМ-64.

Внаслідок підриву загинув водій і двоє військових, які сиділи позаду, ще двоє дістали поранення. Поховали Андрія Питака 28 березня 2016 на Микулинецькому цвинтарі Тернополя.

34-річного Андрія Питака мобілізували в серпні, перед самою загибеллю він збирався у відпустку додому - побачитись із матір’ю, пригадували його побратими.

- Я із ним був від самого початку, - розповідав раніше "20 хвилин" його побратим Мирослав. - Як з 6 серпня почалися навчання на рівненському полігоні, потім разом потрапили у Житомир у 80-у бригаду в 1-ий батальйон, а 27 листопада ми поїхали в зону АТО. Андрія побратими дуже любили та цінували, до нього часто ходили радитись, оскільки він був надзвичайно вихованим, дуже грамотним та освіченим, адже працював в управлінні соцзахисту. Тож він завжди міг підказати, які документи для чого варто збирати. Ніколи нікому не відмовив у пораді - був дуже чуйною і доброю людиною.