Жінці на вигляд близько 30 років. Вона каже, що не доводиться родичкою згадуваному чоловіку, але спостерігати за стражданням людини не вистачає сили.
- На Майдан він поїхав ще, здається, 4 січня, - каже вона. – На Різдво його вже точно не було. Ще наймолодша донечка, пригадую, саночки возила по болоті. Я її питаю, чого ти саменька? А вона каже, скоро сніг випаде і тато повернеться, то буде катати.
Степана Ярему, за словами жінки, поранили ногу 22 січня. За допомогою він до медиків не звертався. Як він добрався додому, пані Сидор не знає.
- В нього почалась гангрена на цій пораненій нозі, - каже вона. – Скоріш за все її будуть ампутувати. Ми там у селі зібрали трохи грошей, але їх не вистачить.
Односельчанин, за словами пані Оксани, боявся розголосу, переживав, аби нічого йому у селі не зробили.
- Я не знаю, що робити, - каже вона. – Той чоловік навіть злиться, не хоче, щоб для нього грошей просили. Я просила дати фото, бо ж його мають знати на Майдані, він не хоче. Жінка погодилась на допомогу, - то ж четверо дітей.
Єдина картка, яка у них є, за словами жінка, то кредитка. Номер рахунку 5211537310658658 – Ярема Ганна Іванівна
Загалом, це була б зворушливе прохання про допомогу, якби не одне "але". Ми зателефонували у сільську раду, адже там повинні знати про біду односельчанина. Село Комарівка Бережанського району - невеличке, підпорядковане Шибалинській сільраді. Як повідомили у сільраді – у Комарівці ані Степана Яреми, ані Оксани Сидор нема.
Та більше, Ганна Ярема з Комарівки, як виявилось, проживає насправді у селі Мечищів Бережанського району. Однак працівники і цієї сільради нічого не чули про травмованого з майдану, а чоловік, про якого згадувала жінка, має понад 70 років.
- Проживають у нас у селі Надорожнів, що належить до цієї сільради, Ярема Ганна та Ярема Степан. Чоловік з 1937 року. У них троє дорослих дітей – донька 86-87 року народження, та два сини. В доньки дітей нема. В синів – аж четверо теж.
Як повідомили у сільраді у середу, 26 лютого, від їхніх Ярем ніхто не їздив на Майдан.
- Ганна Іванівна і сама злякалась, - кажуть у сільраді. - Ніхто з її близьких не постраждав. Жінка каже, що в неї навіть картки такої нема.
Від редакції:
Ми усі однозначно повинні реагувати на повідомлення про допомогу і допомагати. Одначе – не втрачайте пильність, адже вашою довірою хочуть скористатись і шахраї.
Додайте 20 хвилин до вибраних джерел у Google
№ 45 від 11 листопада 2026
Читати номер