Вирвані з корінням: у Тернополі вшанували пам’ять депортованих українців

Ольга Турчак

У День пам’яті примусового виселення українців у 1944–1951 роках у Тернополі відбувся мітинг-реквієм з нагоди 80-х роковин примусового переселення українців із Лемківщини, Надсяння, Холмщини, Південного Підляшшя, Любачівщини та Західної Бойківщини.

Про це повідомляє Тернопільська обласна державна адміністрація.

Біля пам’ятника жертвам депортації в сквері Андрея Шептицького зібралися представники лемківської спільноти, обласної та міської влади, громадськість.

Відео дня

Священники відслужили панахиду, після чого учасники мітингу-реквієму поклали квіти до підніжжя пам’ятника.

Довідково:

Підставою для примусової депортації українців із рідних земель, де вони споконвіку проживали, стало встановлення наприкінці Другої світової війни нового польсько-радянського кордону. У зв’язку з цим, у 1944 році, комуністичні режими Української РСР і Польської Народної Республіки уклали угоду про «взаємний обмін населенням»: українського — з території Польщі до УРСР, а польського — з території України до Польщі.
Військові операції проти мирного населення перетворилися на масові репресії. Етнічні українці зазнали обмеження прав, заборони на повернення до рідних земель, втрати домівок, а багато хто — і життя. Під загрозою знищення опинилися цілі етнокультурні групи українського народу через обмеження соціальних, політичних, економічних і культурних прав.
За даними Українського інституту національної пам’яті, внаслідок переселень і депортацій у 1944–1951 роках своїх домівок було позбавлено близько 750 тисяч українців. Їх виселяли в різні регіони УРСР — від Галичини до Причорномор’я, Слобожанщини та Донеччини. Територія розселення охопила 17 областей.
Чи не найбільше депортованих осіло на Тернопільщині — майже 200 тисяч, переважно переселенці з Надсяння та Лемківщини.

29 липня 2025 року Президент України Володимир Зеленський підписав закон, яким офіційно визнано депортованими громадян України, примусово переселених у 1944–1951 роках із території Польської Народної Республіки до СРСР — з Лемківщини, Надсяння, Холмщини, Південного Підляшшя, Любачівщини, Західної Бойківщини.