Цьогоріч дев’ятого травня українці вперше долучаються до святкування Дня Європи. Відповідний указ підписав Президент України Володимир Зеленський.
Раніше у цей день в Україні відзначали День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні.
Як ставляться тернополяни до змін і чи вважають їх доречними – журналісти «20 хвилин» дізналися у пересічних містян.
День Європи в країнах ЄС відзначають на знак миру, єдності на континенті, а також вшановують історичну єдність – єдність усіх європейців, які знищили нацизм і переможуть рашизм.
– Це буде День Європи, яка підтримує українців усі дев’ять років російської агресії та вже 439 днів повномасштабного вторгнення. Це буде День Європи, яка допомагає нам боротися на всіх напрямах. Це буде День Європи – нашої союзниці. Це буде День Європи – нашої, частиною якої Україна завжди була, є і буде, – підкреслив Володимир Зеленський.
Відео дня
v class="video-block">
Під час опитування журналісти поспілкувалися з 11 тернополянами і почули їх думку щодо змін у календарі свят.
Любов, заступниця директора, 53 роки
– Дев’ятого травня в Україні відзначають День Європи. Я позитивно ставлюся до змін. Бо ми в Європі були з часів короля Данила, Володимира Великого та Ярослава Мудрого. Звичайно, ми пам’ятаємо тих, хто загинув у Другій світовій війні. Наприклад, у мене тоді загинув дідусь. Але ми маємо святкувати як весь світ. Якщо я не помиляюся, то підписали документ восьмого травня, але тоді ж сказали, що години не збігаються і тому так перенесли.
Роман, тернополянин
– Ось восьмого відзначали День пам’яті та примирення, а дев’ятого – День Європи. До такого рішення я ставлюся позитивно. У нас мають бути однакові цінності, бо ми ж йдемо до Європи.
Андрій, адвокат, 38 років
– Колись дев’ятого травня відзначали День перемоги над фашизмом, але я не знаю, чи рахується зараз це за свято. Я не знав, що вже святкуємо День Європи. Але я вважаю, що зараз недоцільно взагалі проводити і відзначати якісь свята. Краще вже після Перемоги України.
Христя, студентка, 19 років
– Тепер ми відзначаємо День Європи. Я вважаю, що перемога над нацизмом – велика історична подія, про яку не варто забувати, але протягом останніх десятиліть вона перетворилася на дещо зовсім інше. Мені здається, що Україна рухається в правильному напрямку, відходячи від пострадянського уявлення про це свято. І зараз ми заходимо в європейський простір.
Валерій, пенсіонер, 71 рік
– Якщо я не помиляюся, то зараз дев’ятого травня святкують День Європи, а раніше – День перемоги. Як для мене, то великої різниці немає. Але якщо вся Європа святкує, то і ми будемо. Вшановувати загиблих у Другій світовій війні, то вже особисте. Нехай кожен вшановує як хоче, але у мене ніхто тоді не загинув.
Назар, тернополянин, 34 роки
– Та дев’ятого травня українці вже святкують День Європи. Я вважаю, що такі зміни зараз доречні. Бо українці йдуть в Європу і будемо відзначати свята разом.
Ольга, економістка, 42 роки
– Свята у нас змінюють систематично. Що там зараз відзначають, День Європи? Але я пам’ятаю, як відзначали День перемоги. До переписування історії я ставлюся негативно. Бо наша молодь повинна мати доступ до повної історії і просто переписувати її під кожен період, то не є правильно. Дуже важко зараз знайти повну картину, що відбувалося тоді. Треба досліджувати одразу у кількох джерелах, щоб оцінити ситуацію. Тоді ситуація не була однобокою, є середина, а з крайності у крайність – то не є правильно. Хоча нехай буде День пам’яті та примирення, нехай буде День Європи. Я не проти взагалі. Але хочеться, щоб був День миру.
Руслана, студентка, 18 років
– Зараз в Україні вже не відзначають День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні, натомість є День Європи. Можу розповісти на прикладі мого дідуся. Він вважає це за свято, бо все-таки старші люди ближче до тих часів і в них було інше розуміння. Але зараз, я вважаю, цього робити не варто. Можливо слід самостійно вшановувати жертв та загиблих у тих подіях, бо пам’ять важлива. Та мені подобається те свято, яке зараз є.
Володимир, тернополянин, 26 років
– Наші пращури, наші дідусі воювали тоді за вільну країну. Тому треба молитися і дякувати їм за то. Дев’яте травня для мене – звичайний день і тут нема ніякого свята. Краще помоліться, подякуйте Богові за кожен день, що ми тут, що ми живі. Згадуйте та дякуйте воїнам, які зараз захищають нас та пишуть нову історію. Зараз відбуваються кардинальні зміни. Те, що каже Зеленський, то він багато загалом говорить. І багато ще нам всім скаже, але не треба слухати всіх.
В’ячеслав, народний артист України, 73 роки
– День перемоги – це старе свято, а День примирення – нове. Як можна ставитися до тих людей, які загинули? По-християнському звичаю, тільки скорботно. Люди виконували свій обов’язок. Так, вони були у тоталітарному режимі, але вони захищали свою землю. І тут навіть двох мов не може бути. Заднім числом не треба бути мудрим. Може хтось і нас буде засуджувати через 80 років. А у мене діда вбили дев’ятого травня в 1945 році о 08.30. Він йшов до джерела брати воду, а його снайпер вбив. Як мені можна ставитися інакше? Не подобається, як росія святкує під гаслом «Не повторити», то і не треба це повторювати. Треба мирно жити, спокійно, знаходити спільну мову.
Володимир, пенсіонер
– Та у нас День Європи. Я позитивно ставлюся до змін, бо ми йдемо в Європу і маємо бути разом зі всім цивілізованим світом. Ну ще не зовсім нас прийняли, але ми там будемо. Слава Україні.
Історія свята
У країнах Євросоюзу це свято відзначають дев'ятого травня. Дату затвердили у 1985 році на саміті Європейської ради в Мілані. Саме дев’ятого травня у 1950 році міністр закордонних справ Франції Робер Шуман запропонував створити нову форму організації держав у Європі у вигляді «наднаціональної спільноти».
Зі слів французького урядовця, метою такої спільности було створення механізму попередження воєн, щоб їх не лише «не можна було уявити, а й вони були неможливими». У своїй декларації він наголошував, що економічна співпраця допоможе підвищити стандарти життя та стане першим кроком до об’єднаної Європи.
А ви підтримуєте зміни? Чи вважаєте за потрібним відзначати в Україні День Європи? Свою думку залишайте у коментарях.
Ірина Жижіна
Ольга Турчин