"Вже звикла бути тут" : як живеться вимушеним переселенцям зі Сходу в Тернополі

Понад три роки у Тернополі живе Ольга Солоха. Жінка переїхала разом із сім'єю із міста Горлівка, яке зараз знаходиться на окупованій території. Вона розповідає, що за майже п'ять років звикла до міста та людей тут, але спочатку було дуже важко. 

- Я обрала Тернопіль тому, що у мене тут родичі. Проте жити ми почали одразу окремо, - розповідає пані Ольга. - Звісно важко було, бо інше місто, інші люди, але вже звикла бути тут. Різне бувало. Спочатку допомагали всі, жаліли, підтримували. Але було і таке, що ображали через мову. 

На запитання "як допомагає держава?" Ольга Солоха відповідає, що держава зробила все, щоб не допомагати. 

- Коли я переїхала то була у центрі зайнятості і паралельно шукала роботу, - говорить жінка. - За три місяці роботу знайти нереально. А оскільки три місяці я була безробітною, то допомога мені не передбачена. І відновити її нереально, незважаючи на те, що я зараз офіційно працевлаштована. Я зверталась до адвокатів, а вони кажуть, що це неможливо.

 - Зараз я отримую лише субсидію на "комуналку", яку вдалось "вибити" як малозабезпеченій, - каже пані Ольга. - Я живу на орендованій квартирі. Але не уявляю свого життя так. Я хотіла б забрати у Тернопіль маму, яка інвалід першої групи. Але жити усім у однокімнатній квартирі просто нереально. 

До рідного міста жінка їздить нечасто, лише коли має відпустку на роботі. 

Понад дві тисячі переселенців

За даними департаменту соцзахисту Тернопільської облдержадміністрацій на території області зараз проживає понад 2 100 внутрішньо переміщених осіб. 

- Всі ті виплати, які передбачені законодавством - держава виплачує, - каже директор департаменту соціального захисту населення Вадим Боярський. - Допомога надається на покриття житлово-комунальних послуг та оренди житла. Крім того, такі особи мають право на усі державні соціальні виплати, які передбачені громадянам України.

Пан Боярський каже, що кількість вимушено-переселених осіб не змінюється впродовж останніх кількох місяців. 

- В основному люди проживають у приватному секторі, винаймають квартири. Є близько 20-ти людей, які проживають у геріатричному пансіонаті, - говорить посадовець. - Оці процеси, які були болючими для людей у перші місяці вже більш-менш внормувались. Тобто люди, які живуть тут вже два-три роки ці всі процеси пройшли. 

Як каже Вадим Боярський, найчастіше в управління соціального захисту звертаються люди за призначенням державних соціальних виплат та отримання статусу внутрішньо-переміщених осіб. 

Додайте 20 хвилин до вибраних джерел у Google