Як бути з Генпланом, комісія не домовилася

Створити робочу групу з доопрацювання проекту змін до Генерального плану — таким було спільне проміжне рішення міської влади. Проте двотижнева робота групи, схоже, чіткого результату не дала. Виокремились три варіанти дій, від яких залежить, залишаться у тернополян зелені зони чи їх забудують:

- прийняти Генеральний план таким, як він є, одночасно накласти ряд обмежень на проблемні ділянки, почати дострокову процедуру внесення змін;

- скасувати існуючий варіант змін, по-новому провести процедуру прийняття пропозицій та громадського обговорення і лише тоді виносити документ на голосування;

- прийняти Генеральний план таким, як він є, але в плані зонування захистити усі спірні та конфліктні ділянки.

У кожної сторони свої аргументи

Щоправда, прихильників в останнього варіанту немає взагалі. Щодо двох перших — думки депутатів розділились. Це показало комісійне голосування. Приміром, пропозицію депутата Андрія Шкули спочатку офіційно перемалювати, аби парки стали зеленими, і лиш тоді голосувати, підтримало троє. Така ж кількість членів комісії підтримала й пропозицію Сергія Надала: «приймаємо існуючий варіант, але докладаємо усіх зусиль, аби захистити спірні території та вже за півроку офіційно перемалювати ті землі, які не підлягатимуть будові».

В кожної сторони були свої аргументи. І вони, вочевидь, звучатимуть на сесії. Оскільки комісія не обрала єдиний шлях, його доведеться обрати депутатам, а вже потім голосувати чи не голосувати за проект внесення змін до Генерального плану Тернополя.

- Хоч робоча група і не визначилась зі шляхом вирішення проблеми, а це було основним, все ж зробили чимало, - каже депутат Андрій Шкула. – Приміром, ми зібрали основні проблемні місця в Генеральному плані від фракцій та громадських активістів. Це здебільшого зелені зони міста. Більшість сходиться на тому, що парки потрібно вберегти від забудови й комерції, так само, як і сквери чи придорожні зелені зони.

Провести «аудит» зелених зон

Ще одне важливе досягнення робочої групи, вважає депутат, - це доручення від групи депутатській земельній комісії провести «аудит» зелених зон, які надали комунальним підприємствам, але їх ще не забудували.

- Там, де землю дали в оренду чи продали приватній особі або структурі, «махати кулаками» не завжди добрий намір, - наголошує голова земельної комісії пан Шкула. - Є чимало землі, яка під комунальними підприємствами і ще вільна. На земельній комісії ми сформували список з десятка таких ділянок, рекомендували КП нотаріально відмовитись від землі, а саму територію рішеннями визнати зеленою зоною. Приміром, йдеться про 43 сотих біля туалету у парку ім. Шевченка чи половину ділянки, яку хотіли під екоготель у парку Нацвідродження. У тому ж парку ще 35 сотих біля дороги - зелена зона і її можна врятувати. Або ж прибудинкові ділянки біля будинків №№27, 29 на вул. 15 Квітня, які хотіли продати на аукціоні під ринок. Ми ж комісійно вимагаємо визнати їх зеленою зоною. Така ж ситуація - на вул. Живова, де на місці дерев планували забудову.

Вибір за депутатами

Значно жорсткішу характеристику результатам роботи з Генпланом дав голова фракції «Громадянської позиції» у міській раді, член робочої групи Петро Ландяк. Він написав у „Фейсбук”: «Генплан міста Тернополя: інтрига продовжується - інсинуації розпочались!!! Робоча група закінчила свою роботу ні з чим!!!...». Чоловік одним із перших на комісії озвучив, що єдиний шлях — офіційно змінити Генеральний план, а вже потім голосувати.

Тепер вибір за депутатами в сесійній залі. Вони й повинні обрати шлях, за який доведеться нести відповідальність. Зміни до Генеральних планів, нагадаємо, можна вносити не частіше, ніж раз на п’ять років. Існує процедура дострокових змін (яку і пропонують почати депутатам одразу після затвердження існуючої редакції Генплану — прим. авт.), проте вона складна і тривала. Сам же Генплан — основний містобудівний документ, дотримання якого обов’язкове. Він визначає, де в місті зелені зони, де зони промислові, громадські, житлові тощо.

Андрій КУКУРУДЗА, адвокат, голова ГО «Правовий погляд»:

- Один із варіантів, що пролунали на комісії, був таким: вирішення проблеми змін до Генплану через обмеження плану зонування взагалі є абсурдним з юридичної точки зору. Адже план зонування є похідним. І якщо в Генплані будівельне призначення, то зонінг цьому перечити не може. Інщий варіант - «прийняти так, як є, а потім змінювати» - надто ризикований, бо немає гарантій, що зміни таки відбудуться. Єдиний правильний шлях, який юридично гарантуватиме врахування інтересів усіх зацікавлених сторін у цьому питанні, - це голосування депутатів на сесії проти існуючого проекту змін. Це відкриє юридичний шлях до офіційного «перемальовування» проектним інститутом із урахуванням існуючих сьогодні реалій та потреб, які не суперечать закону і добробуту громади. Усі інші шляхи є ризикованими. Приміром, якщо узаконити у Генплані будівельне призначення зелених зон, як часто є тепер, то їх почнуть забудовувати.

Додайте 20 хвилин до вибраних джерел у Google