Як ґендер став гаслом сексуальної революції

Книга Ґабріели Кубі «Глобальна сексуальна революція: руйнування свободи в ім’я свободи» вийшла рік тому і одразу стала бестселером. Її переклали в 11 країнах. На українській мові з’явилась у тернопільському видавництві «Мандрівець» завдяки київській перекладачці Олександрі Коцюлі. Наукове редагування здійснив тернополянин, кандидат філософських, наук доцент кафедри філософії Українського католицького університету Петро Гусак.  Нещодавно видання репрезентували у тернопільській книгарні «Є» видавець Богдан Фенюк та науковець Петро Гусак.

Захист потрібен традиційній сім’ї

За словами Богдана Фенюка, наразі найбільшого захисту потребує традиційна українська сім’я, що складається з мами, тата і дітей.

• Ми не піднімали би питання, хто насправді потребує захисту, якби не агресивний наступ тої сили, яка в Європі вже дуже сильно просунулася вперед, – каже пан Фенюк. –  Якщо її не зупинити, то вона поглине всю Україну.

Саме про те, що відбувалося в Європі та Америці у 50-70-ті роки ХХ-го століття, і чому Європа стала саме такою, йдеться в книзі Ґабріели Кубі «Глобальна сексуальна революція: руйнування свободи в ім’я свободи.

Тернопільський науковець Петро Гусак познайомився з Ґабріелою Кубі у 2007 році в Австрії на форумі «Сексуалізація медіапростору». Тоді отримав від неї книжку «Ґендерна революція: релятивізм у дії», яку через кілька років кілька разів перевидав українською мовою. У 2014 році  Ґабріела Кубі подарувала тернополянину свою нову книжку «Глобальна сексуальна революція: руйнування свободи в ім’я свободи». Через кілька років Петро Гусак організував переклад цього видання і знайшов видавництво, яке зважиться дати життя цій книзі.

Зрозуміла, що Бог є

Ґабріела Кубі народилася в 1944 році. Коли в Європі вирувала сексуальна революція, вона студіювала соціологію в західному Берліні і була наочним свідком тих подій. Дослідниця походила з номінально християнської сім’ї. Довго не могла визначитися з професією, багато мандрувала світом. Аж раптом одного дня в селі на березі Середземного моря побачила і пережила чудовий захід сонця і зрозуміла, що Бог є.  Відтоді почала шукати його через езотерику та переклади різних книжок.

Ґабріела Кубі жила в цивільному шлюбі, проте в 1996 році її покинув чоловік. Вона залишилася із трьома дітьми на руках. Опинившись у скрутному становищі, спасінням для жінки стала книжка дев’ятниць, яку принесла сусідка і сказала: «Молись!».  Ґабріела Кубі молилась перед статуєю Будди. Під кінець дев’ятниці зрозуміла, що стала католичкою. Як і більшість новонавернених, вона забажала ревно йти шляхом релігії і почала задавати собі питання, яким чином може докластися до пропагування своїх християнських переконань як перекладач, соціолог і літератор.

• Перша її книга була присвячена молоді, друга – «Ґендерна революція: релятивізм у дії», яка є частиною нашого видання «Ґендер: виклики і загрози», – каже Петро Гуска. –  Тоді Ґабріелі Кубі потрапила до рук праця британського соціолога Джені Унвіна про секс і культуру, який досліджуючи різні культури світу, намагався визначити чи Зігмунд Фройд був правий, коли сказав, що кожна культура є продуктом сублімації подавленого, а тоді піднятого на вищий рівень сексуального потягу – лібідо. Британець дійшов до висновку, що там, де зберігається моногамне гетеросексуальне подружжя, вірність одне одному і незайманість до одруження, ті культури є міцними і мають силу для подальшого розвитку. Якщо ж дозволена полігамія і безладні статеві стосунки, то така культура занепадає впродовж трьох поколінь.

Дослідила сексуальну революцію

Ґабріелу Кубі зацікавило це питання і вона вирішила порівняти дане дослідження з тим, що відбувається в сучасній Європі. Так з’явилась книжка «Глобальна сексуальна революція: руйнування свободи в ім’я свободи». Її переклали одинадцятьма мовами. Готуються переклади в країнах Азії. Цінність праці Ґабріели Кубі в тому, що вона дослідила історію сексуальної революції, починаючи від Мальтуса, який подивившись на перенаселені промислові міста Англії сказав, що земля перенаселена і що треба регулювати кількість людей шляхом війн і не надаванням медичної допомоги. Ця теорія мала свій вплив на лівацькі марксистські рухи, зокрема соціал-демократію в Англії. Звідти зародився євгенічний рух з такими послідовниками як Ґерберт Маркузе, Ґерберт Уеллс, Бернард Шоу, Маргарет Зангер. Остання відома як «ангел смерті» і засновниця «Міжнародної асоціації планування сім’ї» з метою очистити землю від неповноцінних.

• Сексуальна революція розпочалася в 60-х роках в Америці, поширилася на Європу, продовжується в світі, а до України дійшла із 30-річним запізненням, – розповідає Петро Гуска. – Ґабріела Кубі побачила, що бойовим гаслом цієї революції є поняття ґендеру, яке подається «під соусом» рівноправності між чоловіком і жінкою. Хоча вже добрих 150 років триває боротьба за рівність прав чоловіків і жінок і поняття «ґендер» не було. В Україні воно вперше прозвучало приблизно 8 років тому.

Цей термін запровадив у 60-х роках американський сексолог Джон Мані, який стверджував, що хлопчики і дівчатка тому зростають хлопчиками і дівчатками, що їх так виховують. Звідси «ґендер» трактується як роль, яку можна відігравати. Саме слово взялося з англійської граматики і означає «граматичний рід». Відповідно середній рід став дуже потрібним таким сексологам як Джон Мані, щоби під нього підтягнути все, що завгодно. Термін « ґендер» тоді вживався лише в сексологічних колах.

• У 1994 році в Києві на міжнародній конференції ООН із питань народонаселення агресивні феміністки впровадили його замість слова «стать», – пояснює пан Петро. – Ситуація повторилася більш виразно в Пекіні в 1995 році на міжнародній жіночій конференції, де впровадили в документи слово «ґендер» як роль. Це було потрібно агресивним феміністкам, серед яких були лесбіянки, які таким чином хотіли ствердити, що будь-яка сексуальна поведінка є просто відіграванням ролей.  Та ж динаміка йде і від гомосексуального руху. Під натиском гомосексуалістів, без жодного наукового підґрунття, американська асоціація психіатрів у 1983 році вилучила розлад статевої ідентичності у вигляді ергодестонної гомосексуальності з переліку захворювань.

Чому ґендер став роллю

У 1990 році філософ Джудіт Батлер із США написала книгу «Проблема ґендеру. Підривання ідентичності», в якій доказує, що нема такого поняття як «жіночість», натомість є «текуча ідентичність», тож можна і треба пробувати щоразу щось нове, бо є ґендерні ігрові ролі, які можна практикувати. Тобто, на думку Джудіт Батлер, зовнішні статеві ознаки не відіграють ніякої ролі і людина є тим, ким себе практикує.

• Відтак все починалося з чоловічого, жіночого і середнього роду, потім додались лесбіянки, гомосексуалісти, бісексуали, транссексуали, а тепер ще інтерсексуали та квіри, – пояснює Петро Гуска. – Тому кожна сексуальна практика може бути маркована як окремий ґендер. Тож якщо встановити ґендерну теорію як наскрізний принцип, що вже робиться, то можна таким чином впливати на демографію і скорочувати населення планети. Якщо зробити таку соціальну інженерію, що в головах молодих людей ґендер є роллю – ігровим варіантом застосування своїх сексуальних сил, то це один з елементів скорочення кількості населення.

Сексуальність як залежність

На думку науковця, злодії, алкоголіки, наркомани не можуть бути незалежними в державному та національному плані. Сексуальність також є однією з форм залежності, тому такою людиною дуже легко маніпулювати.

• Наслідки ґендеру вже є в нас, – каже Петро Гусак. –  Все йде за німецьким сценарієм через структури виконавчої влади. Бо через законодавчу владу  треба вносити пропозицію в парламент, ставити на голосування, пройти кілька читань тощо. А через виконавчу владу простіше, бо Кабмін видає директиву, яка йде по лініях профільних міністерств до простих працівників і є обов’язковою до виконання. В Україні в листопаді 2015 року підписана Арсенієм Яценюком і затверджена 1 квітня 2016 року Володимиром Гройсманом «Національна стратегія у сфері прав людини до 2020 року», де є зміна статті, усиновлення дітей трансґендерними парами, покарання за «риторику ненависті» тощо.

За словами дослідника, у 2016 році Міністерство освіти і науки України впровадило ґендерну цензуру підручників, ввело програму «Освіта: ґендерний вимір – 2020», яка передбачає примусове впровадження ґендеру у всі предмети, примусову ґендерну кваліфікацію для всіх працівників даної галузі.

• Тепер неприйняття на роботу працівника із нетрадиційною сексуальною орієнтацією вважатиметься порушенням його прав, – стверджує Петро Гуска. – Якщо говорити образно, то лев скочив і його пазурі вже у нас впинаються, а ми дальше спимо. До речі, Ґабріела Кубі говорить про неадекватну реакцію на це християнських церков, де доктрина одна, а практика – інша. Дійшло до того, що лютеранська церква в Німеччині дозволила бути пасторами парам геїв чи лесбіянок. Я тішуся, що наші релігійні організації адекватно реагують на цю проблему, правда трохи мляво.

Як реагувати на виклики ґендеру

Книжка Ґабріели Кубі не є песимістичною. Вона закінчується тим, що дослідниця показує спротив, який наростає в самій Німеччині. Там їздить помаранчевий автобус, який агітує за традиційну сім’ю  – тата, маму і дітей. Є спротив в Угорщині, де студенти не записуються на ґендерні курси, а на урядовому рівні чітко зафіксували, що сім’я – це союз чоловіка і жінки. Обурюються й у Польщі.

• Ми теж можемо пробудитися зі сну, – каже Петро Гуска. – Ґабріела Кубі рекомендує батьківські ініціативи, коли батьки організуються, прийдуть у школу і не дозволять, аби дітей зомбували в цьому плані. Саме тоді міністерська вертикаль почне діяти по-іншому.

На думку науковця, українці поділяються на три категорії: активісти ЛГБТ-руху, рушійною силою яких є злобна безсила заздрість. Вони, дивлячись на людей, які здатні любити, укладати подружжя і зачинати, народжувати і виховувати дітей, хочуть стягнути їх до свого рівня через законодавчі механізми. Друга категорія людей – наївні. Вони думають, що це європейські цінності, що треба наслідувати передових європейців, не розуміючи, що діється насправді. Третя категорія – це споживачі грандів, які свідомі того, що вони роблять.

• Ця книжка може послугувати нам прикладом того, що діється в європейській частині західного світу, і дозволить побачити, що вже робиться в нас, щоби ми змогли адекватно реагувати на ґендерні виклики і загрози, – підсумував науковець.

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.