Історію закриття лікарні у Коропці ми розповідали у матеріалах:
"У Коропці звільнилися всі працівники лікарні. Директор просить небайдужих зібрати гроші їм на зарплати"
Скандал у Коропці: люди проти закриття лікарні. А влада каже, що це треба було зробити давно (ПРОДОВЖЕННЯ)"
Нагадаємо, із 20 січня 2020 року колишній комунальний медичний заклад Коропецької селищної ради перейшов на фінансування Національної служби здоров'я України та став комунальним некомерційним підприємством "Коропецька лікарня Коропецької селищної ради".
Частина працівників звільнились ще у березні, бо знали, що фінансування немає. Із 30 залишилось 10. Тим, хто надіявся, що лікарню збережуть, пощастило менше. Вони працювали ще до кінця травня. А коли зважились на звільнення, то ні зарплати за два місяці, ні розрахункових виплат не отримали.
Заклад уклав договір лише на один пакет послуг "Надання вторинної спеціалізована і третинна високо спеціалізована медична допомога дорослим і дітям, включаючи реабілітацію і домедичну допомогу”. На все виділили 3 562 гривні на місяць.
Керівник лікарні каже, що надсилав запит на НСЗУ із питанням: “Як розраховували вартість лікування однієї людини”. У відповідь прийшло: "Читайте в постанові Кабміну".
- Мені дали офіційну відповідь, що оплачують 100 пролікованих випадків на місяць, - каже керівник медустанови, яку закрили Степан Дворський. - Я запитував, на основі яких даних зроблено такі розрахунки, бо ж цих коштів не вистачає ні на що. У постанові - просто набір математичних формул. На 35 гривень що можна зробити? Це треба полікувати хворого і заплатити зарплату медикам. Ми приймаємо в місяць значно більше людей.
6 серпня, через місяць від першої публікації, ми зв'язались із головним лікарем. Він каже: ситуація не змінилась, а зарплати людям має виплатити... він сам.
- Працівники лікарні звернулись у суд, щоб повернути свої зарплати, - каже пан Дворський. - Після того до нас прийшла перевірка. Із Бучача. Здається, це була податкова. Після того, мене зобов'язали виплатити людям ці зарплати. А де я маю взяти кошти - не сказали.
Вкотре чоловік звертався до селищної ради, до місцевих депутатів. Грошей ніхто не виділяє. Мовляв, нема звідки.
Про судові засідання читайте згодом.
Щоб прояснити ситуацію із лікарнею в Коропці, журналісти "20 хвилин" надіслали інформаційний запит у Національну службу здоров'я України. Питань було кілька.
НСЗУ запевняє, кошти виділяли, беручи до уваги статистику - скільком пацієнтам і скільки послуг заклад надавав у 2018-2019 роках. НСЗУ закуповує винятково медичні послуги, інвестувати у розвиток лікарні має її власник - відповідний орган місцевої влади.
- Це так звані історичні дані, які допомагають визначити потужність закладу і його очікувану інтенсивність роботи. Ці цифри множать на тариф. Для кожного пакету послуг він інший і вид оплати також відрізняється.Тобто за договором з НСЗУ заклад отримає відповідно до того, скільком пацієнтам може надати медичну послугу. Так реалізується принцип "гроші йдуть за пацієнтом".Тариф на послуги з амбулаторної медичної допомоги складає 4 942 грн. за готовність надати 100 амбулаторних послуг. За надання амбулаторної допомоги заклад отримує кошти за глобальним бюджетом - як фіксовану суму щомісяця, незалежно від того, скільки пацієнтів пролікував фактично, - йдеться у відповіді.
Журналісти запитали також, чи була можливість у лікарні заключити договори на інші пакети послуг.
- Коропецька лікарня подавала пропозиції до НСЗУ для підписання договору лише на амбулаторну допомогу. Разом з тим, НСЗУ укладає договір із закладом тільки якщо він відповідає вимогам - має фахівців, обладнання та може належно організувати надання медичної послуги, - відповіли в НСЗУ. - Договір - це стандарт якості. Лікування без відповідних умов може бути не тільки неефективним, а й небезпечним для пацієнта. Лікарня близько - не означає добре, не завжди там можуть діагностувати проблему і допомоги пацієнту, натомість втрачається дорогоцінний час на лікування.
У службі кажуть, що збільшити фінансування можна, уклавши договір на більшу кількість послуг, проте для цього потрібно обов’язково відповідати вимогам.
За повідомленням НСЗУ, окрім оплат за надані послуги за Програмою медичних гарантій, існують ще два джерела, з яких можуть фінансуватися комунальні поліклініки,:
- Історично заклади охорони здоров’я фінансувалися з двох джерел - центрального бюджету через субвенцію та бюджетів місцевих органів влади. Обов’язок власника, тобто відповідного органу місцевої влади, інвестувати у свої лікарні, залишився, - повідомляють у пресслужбі НСЗУ. - До повноважень місцевих органів влади належать управління, матеріально-технічне та фінансове забезпечення закладів охорони здоров’я. Це прописано у Законі України «Про місцеве самоврядування в Україні»
Також 19 червня Кабмін ухвалив зміни до Програми медичних гарантій, якими запроваджується новий пакет для закладів охорони здоров’я, які отримають в 2020 році фінансування менше, ніж було в 2019 році за субвенцією.
Є можливість укладення договорів про перехідне фінансове забезпечення цих медзакладів. Для укладення таких договорів лікарні мають подати до НСЗУ плани розвитку своїх закладів, затверджений власниками ЗОЗ або госпітальними радами. Але наразі заклади не можуть скласти такий план через то, що його форма знаходиться у розробці у Міністерстві охорони здоров’я.
Після затвердження відповідних документів з боку МОЗ, на сайті НСЗУ буде опубліковано оголошення про укладення договорів, і заклади зможуть подаватися на цей пакет послуг.
В цьому питанні цікавою є і позиція управління охорони здоров'я області.
Нагадаємо, раніше начальник управління заявив, що лікарню потрібно було закрити вже давно.
- Управління не має жодного відношення до лікарні, - сказав Володимир Богайчук 6 серпня у телефонній розмові з журналісткою. - Є місцева влада. Є голова громади. Я ж не можу ним керувати і його коштами.
Чи є вирішення проблеми із виплатою заборгованих зарплат, ми запитали і в голови громади Володимира Мельника.
- Була субвенція - ми утримували лікарню, - каже він. - Зараз коштів немає. Я не можу так просто взяти гроші і віддати їх за те, що люди там "загоряли" два місяці. Їм треба було звільнятись раніше. Це рішення мав приймати головний лікар. А їм так було добре, то тепер не можу нічого порадити. Вони нічого не подавали в НЗСУ. Багато лікарів тільки були там "оформлені", а працювали в інших лікарнях. Нащо було їм взагалі переходити, не знаю. Про суд я не чув, і сказати вам нічого не можу.
Ми продовжуємо стежити за ситуацією та напишемо продовження цієї історії. Як вважаєте, чи потрібні лікарні у невеличких селах? Відповідь пишіть у коментарях.
Стежте за новинами Тернополя у Telegram.
№ 17 від 24 квітня 2024
Читати номер
Leokadia