Безпека чи комфорт: як міськради зловживають правом на дистанційку й запис засідань
Рух ЧЕСНО дослідив, як протягом року міськради обласних центрів і столиці дотримувалися норм про прозорість засідань. Публікуємо частину дослідження, де аналізують роботу Тернопільської міської ради. А наскільки відкрито працюють депутати інших міських рад на сесіях та в депутатських комісіях — читайте у повному тексті дослідження.
В основі матеріалу лежать відповіді на запити та інформація з відкритих джерел. До речі, Тернопільська міська рада єдина, що продовжила розгляд запиту ЧЕСНО на 20 днів. Тож станом на час публікації матеріалу відповіді журналісти не отримали, йдеться у дослідженні ЧЕСНО.
Аналізували засідання сесій і комісій
З 15 серпня 2024-го по 15-те серпня 2025-го (рік дії законодавчої вимоги про прозорість місцевого самоврядування) відбулося майже 300 засідань сесій міськрад облцентрів та Києва. 57% — в очному режимі, майже 29% — в дистанційному чи змішаному форматах (частина обранців працює з приміщення ради, частина — в режимі інтернет-конференції), а решта застосовувала обидва варіанти.
Ще гірша ситуація з комісіями — дистанційку дозволяли собі більше рад, що не корелюється з безпековими ризиками. Онлайн-формат став способом обійти систему: засідання проводили з вимкненими камерами, що викликає сумніви не тільки щодо результатів голосування, а й особистої присутності обранців на сесіях чи комісіях.
Так нещодавно спалахнув скандал навколо Миколаївської міськради: кілька місяців поспіль під час дистанційних сесій на екран трансляції виводили тільки обличчя спікера. Раду звинуватили в «махінаціях». Проте це не єдина рада, що ховає своїх депутатів від людських очей. Рух ЧЕСНО виявив подібні ситуації під час засідань Сумської, Полтавської й Тернопільської міськрад.
Крім того, частина рад оприлюднює записи засідань. Таку поблажку парламентарі надали до кінця війни, щоб убезпечити місцеві органи самоврядування від прильотів. Зрозуміло, коли так робить Запорізька чи Дніпровська міські ради, а от щодо доцільності такої практики в Луцьку й Івано-Франківську виникають великі питання, зазначають автори дослідження.
Курйози онлайну
Пленарні засідання міських рад та їхніх постійних комісій транслюються в інтернеті в режимі реального часу. Також вони підлягають відеофіксації з подальшим зберіганням та оприлюдненням відеозапису. Така законодавча вимога діє в Україні з 15 серпня 2024-го. Задля безпеки до кінця війни парламентарі дозволили представницьким органам влади на місцях не виходити в онлайн.
Ще з часів ковіду низка міськрад внесла в регламенти можливість проводити засідання в дистанційному чи змішаному форматах (частина депутатів присутня особисто в раді, частина — під’єднується через інтернет). Під час повномасштабного вторгнення така опція стала в пригоді: надавала можливість місцевому самоврядуванню забезпечувати функціонування громад за будь-яких обставин. Та, схоже, від переваг віддаленої роботи навіть за три з половиною роки війни міські ради облцентрів не збираються відмовлятися...
Щоправда, без курйозів такі трансляції не обходяться, бо деякі депутати можуть забути про публічність і підключитися на засідання, наприклад, з перукарні.
Сесії в дистанційному форматі проводить не тільки Миколаївська міська рада. Ще чотири ради протягом року постійно працювали в форматі вебконференцій: Полтавська, Сумська, Харківська і Тернопільська. Чергували офлайн з онлайном Дніпровська, Луцька, Хмельницька й Черкаська.
Тернопільська міська рада єдина, що продовжила розгляд запиту ЧЕСНО на 20 днів. Тож станом на час публікації матеріалу відповіді автори дослідження не отримали. На сайті ради є розпорядження про скликання сесій, які свідчать про дистанційний формат. Анонсують чергові зібрання за 10 днів, а позачергові — за добу.
Згідно з YouTube-каналом ради, засідання сесій транслюють онлайн. Щоправда, до самого зображення є питання. В кадр лише частково потрапляє монітор із ZOOM-конференцією, на якому не видно обличчя депутатів, тож перевірити, чи й справді це той чи інший обранець, на жаль, не вдасться. Натомість можна побачити, що частина депутатів вимикає свої камери. Голосують у такий спосіб: голова лічильної комісії називає прізвище депутата, а він озвучує свою позицію щодо рішення.
Справи комісійні
За рік, що досліджували, міськради облцентрів провели майже 2,5 тисячі засідань постійних комісій. Лише 7 рад (33%) працювали очно, в дистанційному форматі — Миколаївська, а переважна більшість користувалася технологічними й законними можливостями — проєкти рішень до сесій опрацьовували в усіх доступних варіантах. При цьому зібрання комісій більш як половини рад можна було переглядати в реальному часі, а ще сім — оприлюднювали записи.
Комісії Тернопільської міської ради збиралися так само в змішаному форматі. Попри те, що в розділі сайту “Відео та аудіоархів трансляцій засідань постійних комісій” місцем проведення зазначена депутатська кімната, на самому відео видно, що працюють депутати частково з неї, частково — онлайн. Вже в Графіку проведення засідання постійних комісій бачимо два варіанти: депутатська кімната чи дистанційно. Транслюють свої зібрання наживо. І, що цікаво, у цих роликах, на відміну від сесійних, екран із конференцією виводять у полівікно, тож побачити обранців можна.
Війна — не індульгенція
Рух ЧЕСНО вже аналізував публікацію відео засідань комісій міських рад за два місяці після набрання чинності закону.
— Рік по тому бачимо, що всі міськради облцентрів старанно дотримуються законодавчої вимоги. Явних порушень щодо термінів опублікування відео знайти, на щастя, не вдалося, — йдеться у матеріалі.
Проте ситуація далека від ідеальної. Міським радам непросто відійти від практики застосування змішаного формату. Він, очевидно, не спрямований на безпеку депутатів, адже частина з них все одно перебуває разом в одному приміщенні. Його застосування скидається на забезпечення комфорту обранцям, які можуть займатися своїми справами й одночасно брати участь у засіданні, а також для зручності очільників міст чи постійних комісій — з дистанційниками значно легше забезпечити кворум.
Зрозуміло, що максимально гарантувати відкритість і прозорість діяльності місцевої ради може винятково особиста присутність обранців на засіданні з його прямою трансляцією.
— Сподіваємося, що після того, як Верховна Рада повернулася в онлайн, місцеві ради, зокрема у відносно безпечних регіонах країни, скористаються прикладом парламентарів. За певний час можна буде побачити, які ради облцентрів вважатимуть себе важливішими за український парламент цілями для росіян, — зазначають автори дослідження.
Якщо ж безпекова ситуація в регіоні, де функціонує рада, залишається напруженою, що відображено наприклад у Переліку територій можливих бойових дій, який веде Міністерство розвитку громад і територій України, то такі органи місцевого самоврядування мають змогу оприлюднювати записи засідань.
А от до роботи в дистанційному форматі радам варто вдаватися у виняткових ситуаціях. У таких випадках верифікація присутності й голосування депутатів має бути на найвищому рівні. А от коли камери вимкнені, а результати поіменного голосування не виводять на загальний монітор, це ставить під сумнів правдивість такого волевиявлення й загалом прозорість роботи органу місцевого самоврядування, йдеться в аналітиці ЧЕСНО.
Більше про те, наскільки відкрито працюють депутати інших міських рад на сесіях та в депутатських комісіях, читайте у повному тексті дослідження ЧЕСНО.
Нагадаємо, раніше «20 хвилин» писали, чому в Тернополі вже третій рік сесії проходять онлайн.
А як ви вважаєте, чи працюють насправді депутати, якщо їхні камери вимкнені під час засідання сесії чи комісії? Пишіть у коментарях.
Читайте також:
Сусіди збираються офлайн. Чому в Тернополі вже третій рік сесії онлайн?
Стежте за новинами Тернополя у Telegram.
