«Криваве весілля»: холодна зброя, наречена в чорному і апельсини









Чорно-білі кольори, наречена в чорному вбранні, апельсинове дерево з акторів, які тримали в руках помаранчі, а ще живе звучання скрипки, акустичної гітари, кастаньєт. Проникливі пісні і пристрасні танці. Експресивний монолог матері з ножем у руках: вона проклинає усі ножі і шпаги, адже саме ними були вбиті її син і чоловік. Краса та грація дівчат зі шпагами, дуель закоханих суперників, жінки в чорних покривалах і з хрестами у руках – усе це тримало глядачів у цілковитій напрузі, вражало і дивувало. Глядачі дивились, із широко розплющеними очима, затамувавши подих. Вистава пройшла на одному диханні. Вона приголомшила публіку несподіваними оригінальними режисерськими знахідками, віртуозною грою акторів, глибоким символізмом. Було щиро, емоційно і цікаво.

Вітаючи колектив, голова журі фестивалю народний артист України Федір Стригун подякував за переконливість і бажання шукати себе.

- На своєму віку я бачив три такі вистави, але в них не було нічого подібного, – зазначив він. – Відрадно, що ви дали поштовх для роздумів, адже це притча про життя і місце любові в ньому. Лесь Курбас казав, що театру потрібен розумний Арлекін, мудрий, думаючий. Такий театр, такі роботи і є на фестивалі, щоб дати поштовх для осмислення буденщини, того шляху, яким ми йдемо.

Студентський театр «BEDLAM» заснували в грудні 2016 року. Акторів-четвертокурсників Київського національного університету культури і мистецтв зібрала їхня однокурсниця, що вивчає режисуру – Анастасія Вервейко. Незважаючи на те, що цьому театрові лише рік, молода режисера вже встигла поставити шість вистав. Одна з нещодавніх постановок – вулична вистава «Медея». Дипломною роботою Анастасії Вервейко буде п’єса Захера Мазоха «Венера в хутрі».

Перфомативний театр «BEDLAM» – учасник фестивалів «Румбарбар» (Борислав), Osten-Saken Off Stage Festival (Київ), «Молоко» (Одеса). До речі, на фестивалі у Бориславі вистава «Криваве весілля» отримала Гран-прі  та нагороду за режисуру. Анастасія Вервейко вирішила поставити цю трагедію тому, що її вразила мова Лорки, котра наповнена поетичністю, мелодійністю, образністю та експресією.

- Мене захопила головна ідея, – якщо людина йде проти своєї внутрішньої природи, то її неминуче чекає трагедія, – пояснила режисерка. – Власне це я хотіла показати в руйнуванні під час весілля апельсинового дерева, яке є символом людської природи, символом Іспанії та символом благополуччя.

Також дівчина додала, що всі образи у виставі є загальними, тому кожен із глядачів може побачити в них щось своє.

- Театр поза театром – це коли можна розширити рамки, відійти від класичного розуміння театру, – зазначила Анастасія Вервейко. – Мені хочеться експериментувати, бо захоплююсь авангардом. Щодо назви нашого театру, то я прочитала книжку про першу психіатричну лікарню в Лондоні, яка називалась BEDLAM. Там знаходились психічнохворі люди. Кожен бажаючий міг прийти туди за один пенс і взяти участь у катуваннях. Я провела паралелі з театром.

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.