Кому не варто займатися медитацією, розповідає тернопільський психіатр

— Практик медитації є дуже багато, — нагадує лікар. — Наприклад, вправи із концентрацією на свічці, як це роблять йоги, використання музики й танцю, як у шаманів, та безліч інших. У стан, подібний до медитації, вводить людину й церковна служба.
Пан Корчевський і сам свого часу вивчав та практикував ТМ — ще у 1989 р., за часів СРСР, коли лекції читали приїжджі американці.
— Терапевтичний ефект від ТМ я відчув на собі. Хоча, можливо, не дуже великий, бо зі здоров’ям у мене тоді проблем не було зовсім, — зауважує пан Ростислав. — Щоправда, подібний ефект я відчував і від спокійної музики, і від легкого гіпнотичного трансу, і від церковної служби.
Така медитація, пояснює лікар, — це адаптований варіант для західної ділової людини, яка потребує доброго відпочинку. Однак при цьому зауважує, що всі впливи на психіку, що викликають змінені стани свідомості, треба з обережністю практикувати людям, схильним до психічних порушень.
— Такі практики дуже заманливі для людей, які відчувають психологічне напруження, внутрішню невлаштованість, — пояснює Ростислав Корчевський. — Такі люди шукають допомоги і першими готові спробувати щось нове. В масі народу, яка медитує, завжди знайдуться люди, які є просто хворими. Буває, що, медитуючи, вони припиняють традиційне лікування.
Якщо з людиною, схильною до психічних хвороб, працює психотерапевт чи психоаналітик, він знає, що вводити її в змінений стан свідомості небезпечно. Психотерапевт таких хворих зазвичай “приземлює”, не допускає, щоб людину заполонили невпорядковані думки й асоціації. Адже часто такі хворі настільки заглиблюються у філософію, що перестають перейматися, що вони їстимуть, де житимуть.
— А медитація знову може відірвати таку людину  від реальності, — застерігає лікар-психіатр.
Випадків із хворими, котрим нашкодила ТМ, у пана Корчевського не було. Однак він розповідає, що бачив людей, котрі займались подібною практикою.
— Вони тратили дуже багато часу на медитації бо вірили, що це змінить їхнє життя, — пригадує лікар. — У багатьох життя змінилось так, що зараз вони залишилися зовсім без роботи.
Однак загалом, підсумовує лікар, однозначну оцінку таким заняттям донині дати важко. А у психічно здорової людини завжди залишається право вибору — займатись їй практиками зміни свідомості чи ні.

Додайте 20 хвилин до вибраних джерел у Google