Сенсорні протези у Тернополі допомагають захисникам відновитися після ампутації

• Повноцінно жити з протезом цілком можливо! Це на власному прикладі доводить захисник Руслан Пелехатий. Рік тому він втратив частину лівої ноги на фронті, а зараз майже бігає. 
• Швидко відновитися допомогла австрійська компанія Saphenus Medical Technology, яка забезпечує сучасними протезами українців з ампутацією.

Із Русланом Пелехатим зустрічаємося в одному з приватних медичних центрів Тернополя. Тут він проходив реабілітацію та відновлювався після ампутації частини лівої нижньої кінцівки. Пів року тернополянин користується протезом і вже навчився долати перепони на шляху – сходи, бруківку, горби.

Втрата кінцівки – не втрата життя 

46-річний Руслан Пелехатий працював правоохоронцем. У лютому 2023 року він разом з колегами долучився до об’єднаної штурмової бригади Нацполіції «Лють», мав позивний «Сивий». Воював на Донеччині. 

– Я встиг повоювати лише на Бахмутському напрямку, бо у жовтні 2023 року отримав поранення. Вночі ми змінювали позиції, і я наступив на протипіхотну міну. А далі вже евакуація, чотири операції, ампутація частини лівої ноги. Лікувався у Тернопільській обласній клінічній лікарні, – розповів пан Руслан. 

Після ампутації та операцій чоловік одразу почав займатися, розминати ногу та готувати її до протезування. Зі слів Руслана, відчаю не було, він дякував Богу за збережене життя. 

– Дружина та донька підтримували мій настрій. Вони завжди казали, що у мене все вийде. Я також розумів, що маю не найскладніше поранення, що треба тренуватися, проходити реабілітацію і вчитись управляти протезом. Зі мною працював реабілітолог, щоб не було контрактур, щоб суглоби згиналися. Втрата кінцівки – не втрата життя. Треба знаходити сили, щоб йти вперед, – додає захисник. 

Лікування, реабілітація, протезування – усі витрати захиснику покривала держава. Його родина мала зібрати та підготувати пакет необхідних документів та передати до управління соціальної політики Тернопільської міської ради. Зі слів пана Руслана, зробити це було непросто.

– Реабілітацію проходив до встановлення протеза і вже тиждень після. Під наглядом фахівців вчився ходити, користуватися обладнанням, бо це не так вже і просто. Не завжди все виходило, але з квітня 2024 року поступово вчився, зараз все роблю за напрацьованим механізмом і радію, що взагалі є така можливість – самостійно пересуватися, – додає чоловік. 

Два тижні тому Руслан Пелехатий отримав новітню систему для протезів ніг від компанії Saphenus Medical Technology. Вона спрямована на те, щоб поранені бійці мали змогу відчути протез, як власну кінцівку. А також позбутися фантомного болю. 

– Перший тиждень я постійно звертав увагу на роботу системи, вібромоторів. Незвично було, що є додаткове обладнання, яке треба чіпляти до ноги. Але зараз навіть не розумію, як користувався протезом без цих датчиків, – каже оборонець. –  Я відчуваю, якою саме частиною (пальці, п’ятка – прим. автора) наступив на камінець, сходинку. Це надає більшої впевненості під час ходіння, кожен крок роблю чіткіше, спокійніше і швидше пересуваюсь нерівними поверхнями, ґрунтовими дорогами, сходами особливо у темну пору доби. 

Руслан Пелехатий планує незабаром повернутися захисникам, яким також ампутували верхню чи нижню кінцівки. Він закликає їх не впадати у відчай, працювати над собою, над своїм тілом і обов’язково подавати документи на протезування. Він на власному прикладі знає, що повноцінне життя з протезом цілком можливе. Головне – вірити та працювати. 

Українцями безоплатні протези 

Новітня система для протезів ніг – революційна технологія. Розробка належить австрійській компанії Saphenus Medical Technology. Вона розпочала співпрацю з Тернопільським національним медичним університетом імені Горбачевського. Наразі системою користуються два захисники, а також один екземпляр є в університеті для навчання студентів. 

– За неофіційними даними під час великої війни бодай одну кінцівку втратили орієнтовно 200 000 українців. Ми маємо допомогти цим людям, повернути їх до повноцінного життя. Тому з 2024 року в нашому університеті відкрили магістерську програму для підготовки протезистів-ортезистів. Навчається дев’ять студентів. Ми шукаємо міжнародних колег, які вже мають досвід роботи з такими програмами, могли допомогти нам у розвитку. Нам необхідно готувати своїх спеціалістів, щоб військові та цивільні отримували кваліфіковану допомогу з протезування на місці, не долали тисячі кілометрів за кордон, – каже ректор університету Михайло Корда.

Цей винахід допомагає трансформувати систему надання медичної допомоги протезованим пацієнтам в Україні. 600 приладів зі зворотним сенсорним зв'язком Suralis уже використовуються в Європі та США. Системи зворотного сенсорного зв’язку використовуються у провідних клініках по всьому світу, включно з такими як Гарвардська та Ганноверська медичні школи.

– Науковці з Австрії запропонували технологію, яка дозволяє встановити сенсори на стопу протеза. З тих датчиків сигнали передаються на пристрій, що розташований на культі пацієнта. Виникає вібрація на культі й мозок сприймає протез, як справжню ногу. Вона дозволяє людині з протезуванням відчути поверхню, якою пересувається. Тобто, зрозуміти, де горбок, де камінці, чи вдалося ступити на сходинку, – розповідає ректор Михайло Корда. 

На розробку, перевірки та сертифікацію системи витратили понад сім років, а вперше її використали у 2021 році, розповів фінансовий директор проєкту Крістіан Боуда. 

– 51 000 000 людей у світі втратили кінцівки. Ми хочемо допомогти людям повернутися до повноцінного життя, щоб вони мали змогу самостійно пересуватися вулицями, подорожувати. Чому вирішили допомогти саме українцям? Бо вас втягнули у велику війну, ви змушені захищатися, жертвуючи своїм здоров’ям та життям. Для нас дуже цінно, аби українські медики користувалися найкращими світовими технологіями, аби мали змогу допомогти пацієнтам, – каже Крістіан Боуда. 

Середня ціна системи в Європі – 10 000 євро, для українців вона безоплатна, адже витрати покриває Firuza Foundation та Saphenus Medical Technology. Надалі розробники планують залучити й інші благодійні фонди, організації, аби якомога більше людей змогли користуватися сучасним пристроєм. 

Отримати обладнання зможуть не лише військові, а й цивільні, зокрема, діти, адже вони також страждають від хвороб, від обстрілів. Наразі напрацьовують механізм, аби українці після ампутації та їхні рідні подати заявки для отримання системи з протезом. Ймовірно, що співпрацюватимуть з пацієнтами через реабілітаційні центри, медичні університети. 

Читайте також:

«Знайти фахівця із досвідом – це джекпот». Де шукати та що повинні вміти реабілітологи в Україні?

Що з реабілітаційним центром на Чумацькій, на який виділяли 8 мільйонів

В обласній лікарні буде реабілітаційне відділення для пацієнтів після операції

«Бог дав мені можливість жити». Історія військовослужбовця Руслана Прокоп'юка, який втратив ногу

 

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.