Поки не приїхала швидка: головне правило - не нашкодь

Напад судом, удушення стороннім тілом чи їжею, опіки, втрата свідомості, укус кліща. Як правильно діяти в цих ситуаціях, пояснює інструктор з домедичної допомоги Богдана Перевізник.

Впродовж кількох років вона є активним членом молодіжного осередку Всеукраїнської громадської організації «Всеукраїнська рада реанімації  та екстреної медичної допомоги», переможницею чи призеркою змагань бригад екстреної допомоги різних рівнів, у тому числі міжнародних.

- Ми розглянемо п’ять різних ситуацій, і я зверну вашу увагу на типові помилки, які роблять ті, хто допомагає постраждалому, і поясню, чому виконання цих дій є нелогічним, - каже Богдана. – Ці помилки я виокремила власне зі свого лікарського досвіду. Я неодноразово працювала як медик-волонтер на фестивалях, і як лікар багато спостерігала за допомогою, тому розповім, чого не потрібно робити. Досвід показує, що чужі помилки люди краще сприймають як інформацію для засвоєння.

Ситуація №1: напад судом (інколи епілепсія)

- Кожен хоча б раз в житті бачив напад судом, - розповідає лікар. – Чомусь люди схильні вважати, що у людини, в якої це трапилося обов’язково епілепсія. Але це два різних поняття.

Які ж є типові помилки допомоги? Перше – це стримування судомних рухів постраждалого, зазначає Богдана. Та цього робити не варто, бо судомні рухи від цього не зменшаться і не припиняться. Ця дія є взагалі нелогічною. Друге – це розкривання рота людини підручними засобами. І третє – це вливання води чи будь-якої рідини під час судом.

- Чесно кажучи, це дуже поширене явище на етапі домедичної допомоги, - розповідає інструктор. - Колись в київському метро я була свідком того, як стався напад судом у дівчини. Картина для мене, як для лікаря, виглядала шокуюче – я побачила дівчину, у якої уже завершилися судоми, над нею стояло троє мужчин, навколо було багато глядачів, і один з тих чоловіків заткнув їй в рот ракетку для гри в настільний теніс. З точки зору гігієни і здорового глузду – це нонсенс. Цього не потрібно робити. Тому що напад судом – це генералізований спазм м’язів. Язик, за який всі дуже переживають, що він западе і перекриє дихальні шляхи, що людина перестане дихати – не западе. Язик теж м’язевий орган.

Тому єдине, що треба робити, це утримувати голову постраждалого, щоб запобігти додатковому травматизму, оскільки є великий ризик травми голови і черепно-мозкової травми зокрема.

- Не варто просовувати в рот якийсь предмет якщо є напад судом. А що тільки не пхають в рот: ложки, пальці, от ракетку для гри в настільний теніс. – М’язи обличчя також в цей процес залучені, і при спробах помістити щось в рот, ви зазнаєте ризику – можна банально залишитися без пальця, - каже Богдана.

Не варто і воду вливати в рот. Судоми мають два варіанти розвитку подій: вони або самі припиняться, або приїде кваліфікована допомога і введе ліки, і тоді також судоми зупиняться.

Ситуація №2: удушення їжею

Людина, яка удушилася стороннім предметом або їжею, завжди характерно виглядає, вона хапається руками за горло, вказуючи на те, що їй важко дихати і їй щось заважає, розповідає Богдана.

- Часто люди в серіалах чи фільмах бачили, що треба сильно натиснути на черевну порожнину чи поплескати між лопатками, чи по спині, а як це правильно робити і в якій послідовності, на жаль, не всі знають, - зазначає інструктор. - Другий момент – занадто сильні удари. Треба все робити з помірною силою, адже ми не хочемо спричинити потім додаткові травми. І третє – неправильна локалізація ударів та натискань.

Є триступенева схема допомоги при удушенні. Перш за все треба запропонувати людині покашляти. Якщо людина буде стимулювати кашльовий рефлекс, стороннє тіло може вилетіти.

Другий момент – це така комбінація рухів: нахилити людину під кутом 90 градусів і робити п’ять незначних ударів між лопатками. Це діє, бо ви створюєте тиск в дихальних шляхах і допомагаєте сторонньому тілу виштовшнутися. Також вам допомагає сила гравітації.

Якщо ці удари не допомогли, то третій момент - натискаєте на черевну ділянку. Натискання здійснюєте кулаком. Однією рукою обхоплюєте людину, а другою рукою кулаком натискаєте п’ять разів на черевну ділянку. Рухи - до себе і вгору. Якщо це не допомагає – викликаєте швидку.

Ситуація №3: опіки

Типова помилка – самостійний прокол пухирів.

• Прокол пухирів внаслідок опіків здійснювати потрібно, але це можна робити в правильних умовах, в стерильному середовищі, правильними матеріалами і це може робити спеціаліст, який знаює свою справу. Прокол пухирів вдома підручними засобами лише збільшує ризик інфікування, - розповідає інструктор.

Наступний момент – накладання на рану жиру або гелевої пов’язки.

• Кажучи коротко, ефективність даних маніпуляцій не була доведена, - зазначає інструктор. - І третій момент – змащування опіку різними оліями, розчинами або препаратами. Щоб робити такі маніпуляції, потрібно мати спеціальні знання. Змащуючи місце опіку розчином, ви не знаєте як це вплине на шкіру, можна спровокувати ще більше подразнення.

Найбільш оптимальним способом надання допомоги - промити місце опіку під проточною водою, щоб змити частинки, які могли б потрапити в рану. Якщо є стерильний бинт - накрити нам рану і піти в спеціалізований заклад.

Ситуація №4: укус кліща

Типова помилка – голову кліща залишають в тілі людини. Коли люди самі виймають кліща, це трапляється в 99,9% випадків.
- Кліща, як чужорідний організм, потрібно з нашого тіла ліквідувати повністю, - наголошує Богдана. - Другий момент – це розколупування місця укусу за допомогою підручних засобів. Не варто цього робити, бо нема гарантії в стерильності – і це додаткова травма та небезпека потрапляння інфекції в рану. Третій момент – змащування місця укусу олією. Відверто кажучи я сама донедавна була переконана в правильності цієї дії. Але наукова література свідчить, що так кліщ краще віддає свої токсини в нашу кров і це може мати погані наслідки для людини.

Кліща треба видаляти, захопивши його пінцетом круговими рухами проти годинникової стрілки. Місце укусу треба змастити спиртом. Коли видалили, подивитися, чи є всі частини. Змастіть рану спиртом. Якщо ваші спроби були неуспішні – звернутися в травмпункт.

Ситуація №5: непритомність

Типова помилка – намагаються поставити постраждалого у вертикальне положення.

- Чому це неправильно? Людина втрачає свідомість, коли довго перебуває в одному положенні і є мало свіжого повітря, - розповідає інструктор. – Тоді кров депонується в нижній частині тіла, недостатньо доходить до мозку і мало насичена киснем. Через це людина непритомніє і падає додолу. Це своєрідна самодопомога – організм сам вказує на те, що треба зайняти горизонтальне положення, щоб кров рівномірно розподілилася по тілу, дійшла до головного мозку і щоб усі когнітивні функції і всі нормальні процеси повернулися. Тому потрібно саме горизонтальне положення.

Друга помилка – бити по обличчю. Це є нелогічно і неправильно, пояснює інструктор. Так провокуємо тільки додаткові травми – допомоги в цьому немає. Третя помилка – дати понюхати нашатирний спирт.

- Хоча це дуже поширений метод допомоги при втраті свідомості, але ви не знаєте, чи людина не має алергії на певні препарати, їжу, навіть на певні запахи. Завжди є ризик розвитку анафілактичної реакції, від якої людина може померти. Звичайно нема чіткого заперечення, що цього не варто робити, але ми не можемо виключати мінімальний ризик навіть для однієї людини, який може стати фатальним в її житті.

Правильний алгоритм дій при втраті свідомості – помістити людину в горизонтальне положення, підняти ноги під кутом 45 градусів і забезпечити доступ свіжого повітря.

Завжди треба пам’ятати про те, що втрата свідомості це важливий сигнал. Якщо людина швидко не прийшла до тями, це свідчить про більш серйозну проблему, яка лежить в основі даного стану.

- В підсумку я хочу сказати однією фразою – не нашкодь. Інколи бездіяльність є набагато кориснішою для постраждалого, ніж неправильні дії. Тому перш ніж надавати домедичну допомогу, запитайте себе, чи ви не зашкодите постраждалому, - зазначила Богдана Перевізник.

Додайте 20 хвилин до вибраних джерел у Google