“Тортури” їжею

— Ложечку за маму... І за татка... — вмовляла трирічного Максимка мама, аби він відкрив ротик. Проте той крутив головою, відпихав тарілку руками і навіть встигав ногою стати на хвіст котові, який крутився біля тарілочки з рибними котлетами. Проте мама терпляче витримувала опір сина і продовжувала годувати. — А бабуся також хоче, щоб за неї з’їли, бо в неї немає зубчиків і вона не має чим їсти, — схитрувала вона. — Як їй добре, — буркнув Максимко. Тернополянка пані Галина більше року використовує усі засоби впливу — від прохань до шантажу, щоб нагодувати свого малюка. Доки Максим не спорожнить тарілку, йому не можна дивитися мультики, гуляти на подвір’ї і кататися на велосипеді. Від такого натиску він став плаксивим. А нещодавно заявив батькам, що як виросте, то ніколи не буде їсти. Чимало мам у Тернополі мають що розповісти про те, на які жертви вони йдуть, аби нагодувати своє чадо, переконана лікар-гастроентеролог обласної дитячої лікарні Ірина Шостак. Вона зауважила, що часто батьки самі відбивають у дітей бажання їсти. Ні перекускам Найчастіше діти відмовляються їсти, коли вони не голодні, зазначає дитячий гастроентеролог. Буває, між годуваннями батьки дозволяють малечі перекусити печивом, цукерками чи навіть фруктами. Ірина Шостак пояснює, що після такої солодкої перекуски цукор в організмі перетворюється на глюкозу, яка втамовує голод. Тому під час обіду особливого апетиту дитина не матиме. Те саме стосується й пиття. — Коли дитина просить пити, не варто між годуваннями давати фруктовий сік, солодкий чай та молоко, які містять цукор, — каже лікар гастроентеролог. — Краще дати звичайної води. Причиною відмови від годування може стати й одноманітна їжа. Приміром, якщо малюка годувати лише молочними кашами, така їжа йому швидко набридне. Тому варто готувати для дитини різні страви. — А інколи трапляється навпаки. Малюк обирає собі щось одне і більше нічого не хоче їсти, — каже І.Шостак. — З іншого боку, дитина проявлятиме до страви більший інтерес, якщо вона буде гарно “оздоблена”. Замість прикрас можна використати кріп, петрушку, морквинку чи інші овочі — це буде не лише привабливо виглядати, а й корисно для здоров’я. Збуджує апетит і гарно сервірований стіл. До речі, на думку лікарів, не варто ставити перед дитиною всі страви одночасно, бо вона відразу облюбує собі лише одну. Краще спочатку дати малечі суп, потім друге, а десерт тримати в секреті до кінця обіду чи вечері. Почав їсти як дорослий Часто батьки навіть не підозрюють, що малюк відмовляється їсти, бо він чимось збентежений, каже лікар. — Пригадую випадок, коли до нас привели малюка, який відмовлявся їсти, — продовжує пані Ірина. — Проте в лікарні він почав їсти як дорослий. Річ у тому, що вдома між батьками часто виникали конфлікти. І малюк, хоч ніяк не реагував, дуже хвилювався — тому й не міг їсти. Так само впливають на апетит і комп’ютерні ігри. Ірина Шостак пригадала, що один маленький пацієнт втратив апетит після того, як не зміг виграти у комп’ютерній забавці. Щоб повернути дитині апетит, батькам часто потрібно бути критичнішими і до себе, вважаєІ.Шостак. — Якщо за столом ви їстимете копчені кури чи піцу — дитина точно не захоче геркулесової каші, — переконана вона. Їжте в гурті Часто брак уваги до дитини батьки компесують, купуючи те, що подобається малюкові і що він їсть із задоволенням. Проте найбільша проблема, на думку гастроентеролога, у тому, що після чіпсів, сухариків, кукурудзяних паличок виникає смакова залежність. Дитина звикає до речовин, які містяться в цих продуктах. І буває важко примусити її їсти корисну їжу. Цікаво, що хоч лікарі і не радять відволікати увагу малюка від їжі, інколи це може врятувати ситуацію. — Моя подруга, аби нагодувати свою чотирирічну доньку, вмикала рекламу, — пригадала лікар. — Інша показувала малюнки і читала казку, поки малюк їв. Проте найкращий спосіб врятувати дитину від втрати апетиту — переконати, що усі люди їдять із задоволенням. Лікар пригадала, що колись її маленька пацієнтка почала їсти лише після того, як мама розповіла, що її друзі дуже люблять гречану кашу і уже з’їли її на вечерю. І такий підхід часто допомагає. Приміром, у дитсадках і багатодітних сім’ях сніданки, обіди і вечері є своєрідним змаганням. Діти не вередують і мають гарний апетит. Проте часто батьки створюють проблему там, де її немає, переконані фахівці. Дорослі обирають собі страви самі, а малеча має їсти те, що для неї “підберуть” на свій смак батьки. Тому й з покоління в покоління, каже І.Шостак, переходить фраза: “За маму... За тата...” Чому дитина довго їсть Щоб їжа засвоювалась краще, обід чи вечеря має тривати не більше півгодини. Трирічну доньку Іринку тернополянка Зоряна годує півтори години. Кожну ложку їжі дівчинка тримала в ротику 10-15 хвилин. — Спочатку я нервувалася і сварила доньку, коли та довго жувала, — розповіла пані Зоряна. — Потім заспокоїлась і почала відводити на годування більше часу. Жінка каже, що навіть суп і той Іринка їсть не менше, ніж годину, а м’ясо — навіть не намагається пережувати. Кожного разу, коли мама підносить ложку, Іринка справно відкриває ротик, але їжу “відправляє” за щоку. Такі випадки непоодинокі, зауважила гастроентеролог обласної дитячої лікарні Ірина Шостак. Вона каже, що часто діти довго тримають їжу в роті, якщо батьки дають надто велику порцію. — Якщо дитина першу порцію не встигла пережувати, а їй дають ще більшу, то, звичайно, вона боїться роздратувати маму і відкриває рот, — розповідає лікар. — Згодом таке годування може ввійти у звичку, і дитина триматиме в роті навіть те, що пережувати легко. Тому й обід, на думку І.Шостак, розтягується до години й більше. Але така звичка не є доброю. Адже найоптимальніший час для обіду, за словами гастроентеролога, 30 хвилин, для сніданку — 15-20 хвилин. Якщо дитина їсть довше чи, навпаки, похапцем, то їжа засвоюється гірше, каже пані Ірина. Щоб малюк їв швидше, порції мають бути невеликими. Якщо дитина довго пережовує рибу чи м’ясо, їх можна подрібнити і полити соусом чи теплою перевареною водою. Адже в багатьох дітей виділяється слини менше, ніж у дорослих. І деякі продукти їм важко проковтнути. А часто поганий апетит є спадковим. — Тому запитайте своїх батьків, як вони їли в дитинстві, — радить лікар. — Якщо погано, то не варто вимагати в дитини з’їдати повні порції. Адже їй може передатися спадково мала кількість ферментів та шлункового соку. І найважливіше, чого бракує батькам малих вередунів, — витримки. На думку фахівців, не варто намагатися “впихнути” усе за раз. Нехай дитина їсть невеликими порціями, але частіше. Тоді ні рот, ні шлунок не будуть перенапружуватися.

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.