Забула, де дім, і чи має онуків: тернопільський лікар про те, що треба знати про хворобу Альцгеймера
- Аби зберегти добру пам'ять і залишатися здоровим, лікарі радять більше рухатися, читати, розгадувати кросворди, а в харчуванні відмовитися від свинини та вареників зі шкварками.
- 21 вересня — Міжнародний день поширення інформації про хворобу Альцгеймера. День спрямований на підвищення поінформованості про хворобу, деменцію, загальні симптоми та пов'язані з нею фактори ризику.
Час від часу в новинах повідомляють про літніх людей чи людей середнього віку, які вийшли з дому і не повернулися, і тепер їх шукають родичі. Один з прикладів — 58-річна тернополянка вийшла з дому і зникла в невідомому напрямку. Рідні шукали її декілька днів, знайшли аж у Івано-Франківську. Днями у Тернополі патрульні допомогли 57-річній жінці, яка забула, де її дім. Її рідні шукали на Івано-Франківщині.
Ці та схожі історії — це приклади деменції, каже кандидат меднаук, асистент кафедри психіатрії, наркології та медичної психології Тернопільського медуніверситету Юрій Мисула.
Дослівно з латині деменція означає втрату розуму. Але варто зазначити, що це поступова втрата інтелекту впродовж життя людини. Цим деменція відрізняється від вродженої втрати інтелекту — олігофренії. Ще одна прикрість цієї хвороби, що зазвичай дементні люди до кінця не усвідомлюють своєї проблемності, і їхня хвороба стає дуже великою проблемою для рідних.
Статистика стверджує, що після 60 років ймовірність розвитку деменції складає 20%. У віці до 50 років деменція — рідкість, але такі випадки трапляються. Є таке відчуття, що йде передчасне старіння населення. Дуже багато патологій, які раніше були притаманні старечому віку, тепер зустрічаються у молодих — це і онкологія, хвороба Альцгеймера, серцево-судинні патології.
В Україні 25% населення — це люди пенсійного віку. Кількість людей, які є в групі ризику щодо деменції або уже мають такі прояви, є дуже високою. В Україні офіційно зареєстровано 49 тисяч пацієнтів, які мають деменцію, але таких хворих є в рази більше. У світі на цю недугу хворіють 47 мільйонів людей. І з кожним роком людей з набутим дефіцитом інтелекту стає більше.
Не пам'ятає, чи має правнуків
Переважно про людину, яка має деменцію, кажуть, що вона забудькувата. Основні симптоми різного типу деменцій — це порушення пам'яті та інтелекту, які в свою чергу включають порушення орієнтування в часі і просторі, нездатність правильно організувати себе, нездатність осмислити ті речі, які відбуваються навколо, а також неадекватність поведінки.
— Здебільшого у людини будуть порушення короткочасної пам'яті — вона не пам'ятає, що їла вранці, що робила ввечері, з ким нещодавно спілкувалася, що було дві години тому, сьогодні, вчора, рік тому, натомість добре пам'ятає події 20-50-річної давності, — продовжує психіатр. — Людина може розповідати, як вона познайомилася зі своїм чоловіком, як вони гарно жили, як гарно гуляли весілля, але наприклад, відповісти чи є в них правнуки, не може. З пам'яті витісняються ті події, які буди нещодавно.
Також хворий не орієнтується в просторі і в часі. Через це людина може заблукати у своєму мікрорайоні, не дійти до магазину, не може знайти дороги додому і потрібна допомога сторонніх. Крім того, людина втрачає бажання дізнаватися нове, перестають бути ініціативними, не хочуть спілкуватися з друзями, телефонувати до них чи ходити в гості, дивитися телевізор. Такі люди стають менш критичні до себе — не до кінця розуміють суть порушень, чому в них виникають певні проблеми. А з часом симптоми тільки посилюються.
До невролога чи психіатра
Діагностувати деменцію можуть неврологи, невропатологи і психіатри. Особливого методу діагностики не існує, бо невідомі жодні причини розвитку деменції, каже лікар. Відомо, що відбувається органічне ураження мозку, але чому і як — медицина не знає. Тому лікарі діагностують хворобу на основі симптомів, даючи певні завдання чи запитання пацієнту — повторити якусь дію, щось написати, про щось розповісти.
Існують і специфічні тести визначення деменції — наприклад шкала оцінки психічного стану ММSE — питання тесту стосуються перевірки як людина орієнтується в просторі, часі, яка увага і пам'ять. Наприклад, чи може запам'ятати кілька слів, чи може від 100 п'ять разів відняти по 7, чи назвати предмети за їх зображенням, чи повторить відому приказку, прочитати і виконати команду, написати будь-яке речення повністю.
Також зміни в мозку видно на комп'ютерній томографії.
Щоб встановити діагноз, симптоми мають спостерігатися півроку, зазначає лікар.
— Для розвитку деменції є певні фактори, через які людина опиняється в групі ризику, — пояснює Юрій Мисула. — Якщо хтось з родичів мав дементні порушення, то ймовірність їх появи у вас порівняно з усією популяцією людей збільшується. Якщо в людини є цукровий діабет, ожиріння, відсутність активної інтелектуальної праці — тобто коли людина нічого не читає, нічим не цікавиться, не дивиться розвиваючі передачі — вона теж у групі ризику.
Світова статистика свідчить, що 60% деменцій пов'язані з хворобою Альцгеймера, 17% — це судинна деменція — це наслідок інсультів, і великий відсоток деменцій є змішаного типу. Тобто 90% усіх деменцій виникають чи внаслідок хвороби Альцгеймера чи судинної патології. Вторинні деменції розвиваються внаслідок цукрового діабету, гіпертонічної хвороби, ендокринної патології, пухлин головного мозку, травм, тобто це ті хвороби, при яких як симптом є зниження інтелекту.
— Перші симптоми, які починають насторожувати чи людину, чи її рідних — що люди забувають, куди вони кладуть речі, якими найчастіше користуються — наприклад, ключі від квартири, окуляри, — зазначає лікар. — От буває, що відкрив хату, десь поклав ключі і не пам'ятає, де поклав ключі, а потім їх знаходять чи в шухляді, чи за телевізором, чи під подушкою, там де ніколи вона їх там не клала. Люди просто забувають і роблять те, що не притаманне їм зазвичай.
Як собі допомогти
На жаль, на сьогоднішній день немає ефективних засобів боротьби з деменцією. Існуючі препарати мають умовний ефект і лише трохи сповільнюють розвиток симптомів, але до кінця не лікують. Але медики наголошують на тому, що є перевірені і прості речі, які допомагають довше зберегти ясність розуму.
— Щоб відсунути якнайдалі прояви деменції, є три напрямки: насамперед, фізична активність — робити зарядку, займатися улюбленими видами спорту. Друге — це розумова діяльність — це як гімнастика для мозку: читати, думати, розвиватися, крім серіалів є ж багато пізнавальних передач. А третє — дієта. Треба їсти здорову їжу, менше жирного, більше овочів, риби, — зазначив Юрій Мисула. — Щодо алкоголю, то з одного боку алкоголь сприяє відсуванню проявів деменції, а з іншого — надмірне вживання алкоголю сприяє руйнуванню мозку, тому потрібна золота середина — трохи вина десь-колись, а не міцний алкоголь.
Дослідження підтверджують, що фізична активність — а це як мінімум прогулянка, чи заняття на вуличних тренажерах — покращує здоров'я і запобігає розвитку хвороби Альцгеймера, а відповідно і деменції. Навіть якщо є початкові прояви деменції — рух і активність мозку відтерміновують її катастрофічні наслідки.
— Також доведено, що люди, в раціоні яких було більше клітковини — тобто фруктів і овочів, риби і продуктів, багатих на омега-3 жирні кислоти, і ті, хто мало їсть свинини, молочних продуктів — менше схильні до деменції, ніж інші,— підсумовує лікар. — Здорове харчування відтерміновує прояви деменції, тобто вареники зі шкварками — це звичайно смачно, але якщо їх їсти щодня, то потенційно є більше шансів мати хворобу Альцгеймера.
Що робити, коли вдома є родич з деменцією (хворобою Альцгеймера)
1 — встановіть розпорядок дня і дотримуйтеся його, такій людині не можна робити сюрпризи;
2 — не заперечуйте людині займатися улюбленими справами;
3 — оберігайте близьку людину від поганих новин, зайвий стрес не потрібен;
4 — не можна сварити пацієнта з деменцією. Наприклад, за те, що не дійшла до туалету, побила посуд чи розлила борщ, бо її дії неусвідомлені;
5 — говоріть чітко, повільно, простими короткими реченнями, не міняйте швидко теми;
6 — зменшити агресію людини з деменцією можна, переключивши її увагу на щось інше;
7 — якщо у людини є примарні ідеї чи галюцинації, то переконувати її у зворотньому не варто;
8 — поважайте гідність хворого і будьте тактовними, особливо це стосується допомоги при переодяганні чи митті;
9 — встановіть для хворого режим відвідування туалету за графіком, наприклад, щогодини. Це потрібно робити через те, що хворі не усвідомлюють чи хочуть вони в туалет. Також вони можуть не знаходити дороги в туалет, можна почепити таблички на двері;
10 — одяг для людини з деменцією потрібно вибирати без гудзиків, шнурків, блискавок, бо їй важко робити рухи, де задіяна дрібна моторика. А складати його потрібно у тій послідовності, у якій його одягає пацієнт, бо інакше білизну людина одягне поверх костюма.
11 — контролюйте температуру їжі, бо частина пацієнтів не здатні відчувати, наскільки гарячою є страва;
12 — аби убезпечитися від нещасних випадків — треба перекривати вдома газ, почепити замки на вікна і двері, забрати з вільного доступу гострі предмети;
13 — покладіть людині в кишеню картку, де вказане її ім'я, прізвище, адресу, телефон родичів;
14 — ванну кімнату і туалет варто облаштувати з огляду на потреби старшої людини — унітаз встановлюють на підвищенні, на стінах монтують поручні, щоб людині було легше піднятися, чи митися у ванні, меблі мають бути міцними і безпечними.
*За інф. кандидата меднаук, асистента кафедри психіатрії, наркології та медичної психології медуніверситету Юрія Мисули.
Читайте також
- У Тернополі 57-річна жінка просилася в лікарню переночувати, бо забула, де дім
- Що треба знати тернополянам, щоб не пропустити інсульт
Стежте за новинами Тернополя у Telegram.
