Як позбутися літньої ангіни

Лікар-отоларинголог Олег Стахів під час операції з видалення мигдалин. Каже, що маніпуляція проходить швидко та безболісно

Доволі часто від знайомих доводиться чути про літню ангіну, страшенні болі в горлі і дискомфорт.

Викликає ряд небезпечних ускладнень

Двадцятисемирічна Олена Дружченко розповідає, що як тільки нап’ється крижаної води, коли надворі спека, - уже наступного дня у неї з’являються неприємні відчуття - біль при ковтанні, дряпання у горлі і навіть захрипання.

- Ця проблема в мене вже декілька років, - каже вона. - До лікаря йти страшно, певно, скаже, що потрібно видаляти мигдалини. Боюсь. Це вже й не настільки мене турбує - час від часу.

Позицію жінки лікар-отоларинголог Олег Стахів не поділяє. За його словами, тонзиліт, будучи хронічним вогнищем інфекції в організмі, знижує імунітет і може викликати розвиток пієлонефриту, інфекційного ендокардиту, ревматизму, поліартриту, простатиту, безпліддя та інших небезпечних ускладнень. Ризик розвитку хронічного тонзиліту збільшується при імунних порушеннях. Загальна та місцева опірність організму знижується після перенесених інфекційних захворювань (скарлатини, кору і т. ін.) і переохолодження. Крім того, на загальний імунний статус організму може впливати неправильне лікування антибіотиками або невиправданий прийом жарознижувальних засобів при ангіні та інших інфекційних хворобах. Щоб уникнути цього, недугу варто лікувати, і чим швидше, тим краще.

Антитіла самі отруюють організм

Що ж може стати передумовою виникнення цього захворювання? Тонзиліт виникає при потраплянні на мигдалини інфекції. Найчастіше це можуть бути стрептококи групи А, стафілококи, ентерококи, пневмококи. Але і деякі віруси теж здатні викликати запалення гланд, наприклад, аденовіруси, вірус герпесу. Іноді причиною розвитку запалення мигдалин є грибки або хламідії. Розвитку хронічного захворювання може сприяти і ціла низка інших факторів: постійні вогнища інфекції в ділянці носоглотки, гайморит, карієс зубів; викривлення носової перегородки, аденоїди та інші перешкоди, що ускладнюють дихання, переохолодження; загазованість і запиленість повітря; порушення в роботі нервової системи; погіршення в роботі імунної системи тощо.

- Хронічний тонзиліт - це захворювання, від якого страждає весь організм, - наголошує медик. - Чому? Коли в піднебінних мигдалинах є збудник інфекції, наша імунна система намагається виробити для неї антитіла, щоб знешкодити. Це свого роду «армія», яка нападає на джерело і починає його нищити. Антитіла, які виробляються під час тонзиліту, знищують і вогнище інфекції, і саму сполучну тканину організму. Це загрожує появою міокардитів, артритів, невритів тощо.

Через гній - неприємний запах

Пан Олег уже давно працює отоларингологом. Через його руки пройшло чимало  людей, які потерпали від цієї недуги. Лікар розповідає про різні види захворювання. За його словами, розрізняють просту і токсико-алергічну форми хронічного тонзиліту. При простій формі переважають місцеві ознаки запалення (набряклість і потовщення країв дужок, рідкий гній або гнійні пробки в лакунах (поглиблення мигдалин - прим. авт.). Може відбуватися збільшення лімфовузлів. При токсико-алергічній формі до перелічених вище проявів приєднуються функціональні порушення діяльності серця зі зміною картини ЕКГ. Можливі порушення серцевого ритму. Також функціональні порушення в суглобах, судинній системі, нирках і печінці. Приєднуються загальні (набуті вади серця, інфекційні артрити, ревматизм, хвороби сечової системи, щитоподібної та передміхурової залози) і місцеві сполучні захворювання.

Коли в організмі вже є інфекція, простежується така симптоматика: дряпання у горлі; біль, який з’являється при ковтанні; через набряк та гній на мигдалинах - неприємний запах з ротової порожнини; відчуття, що в горлі щось заважає; підвищені стомлюваність і дратівливість; пітливість, головні болі; підвищення температури до 38 °C; тахікардія, задишка; збільшення шийних і піднижньощелепних лімфовузлів. Часто до тонзиліту додається фарингіт, тоді починається дряпання у горлі і кашель. Якщо зазирнути у ротову порожнину, можна виявити гнійний наліт на мигдалинах і запалені навколишні тканини.

Або лікувати, або різати!

- Ходити в такому стані не можна, потрібно вирішувати: або лікуємося консервативно, або потрібне хірургічне втручання, - продовжує Олег Стахів. - Якщо консервативний метод дає позитивний результат, потрібно періодично проходити лікування (два-три рази на рік проводити промивання лакун мигдалин). Це повинен робити тільки медичний працівник. Звичайне промивання горла в домашніх умовах нічого не дасть. Адже мигдалини - як печера, у яку необхідно проникнути. Хороший ефект дає моржування. Це потрібно робити вже, і до зими організм сам адаптується то зміни температур.

Якщо мигдалина вже не функціонує, то промивання нічим не допоможе - як мертвому реанімація, каже лікар.

- Тоді варто видаляти мигдалини. Якщо вони хворі, і з цим не боротися, то можна отримати ряд серйозних ускладнень, - продовжує він.

За словами спеціаліста, є два шляхи оперативного видалення мигдаликів. При першому роблять місцеве знеболення та внутрівенний наркоз. Хворі гланди видаляють. Інший метод - коли під інтубаційним наркозом (полягає в попередньому тимчасовому виключенні на рівні головного мозку центральної больової чутливості і свідомості пацієнта з подальшою інтубацією (введення у трахею дихальної трубки) та здійсненням штучної вентиляції легень (штучне дихання) за допомогою спеціальної дихальної апаратури на весь час операції - прим. авт.) пацієнтові мигдалини випалюють. Цей метод ще називається коблація.

На думку лікаря, старий метод є більш прийнятним. Адже процес загоєння рани відбувається швидше. При цьому тривалість операції набагато менша. Крім того, вартість обладнання багатьом не по кишені.

- Звичайним методом видаляємо одну мигдалину вже за п’ять хвилин, а за другим методом на операцію потрібно дві-три години, - каже він. - Під час хірургічного втручання найнебезпечніше - кровотеча. Тому потрібно заздалегідь придбати препарати для кращого згортання крові. Після операції медики дають знеболювальні препарати. Їсти можна через два дні. Попри біль та дискомфорт у горлі, це потрібно робити обов’язково, аби запустити кишечник та уникнути інтоксикації організму.

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.