Наш президент виводить гроші у офшори. Шок, жах, розслідування століття, скандал. А ми хіба не здогадувались? Здогадувались, але викриття все одно викликало цілий сплеск. Хоча, визнаю, наші журналісти-розслідувачі зробили бурю в склянці води, зіграли на воєнних емоціях трагедії Іловайська, роздули те, де скандалу як такого не було.

Це порушення, але типу адміністративне. На ділі підстав для скандалу і “Уотергейту №2” немає. Почитайте економістів. Вони скажуть, що і ситуація типова, і податки він сплатив би, і що це платформа до продажу Рошенки.

І я розумію, що #зради у даному випадку ЩЕ не було. Але залишається репутаційно-психологічний аспект. На нашого Пороха і на Україну дивиться весь світ. Він поїхав до США — і повернувся наче з #перемогою. Пишаємось, сподіваємось, що не такий як Яник.

Скандал з Генпрокурором — і Шокін вже не Генпрокурор. Може,є надія, що таки не #зрада?

Аж ні — ось вам, офшори. І нехай кожен другий бізнес має офшори, але ми говоримо про Президента!!! Причому Президента країни, яка все намагається довести світу, що варта уваги, поваги, інвестицій, кредитів, партнерства. Але якщо сам Президент виводить гроші зі своєї країни — то чи варто ризикувати вкладати в неї іншим? Світ і так дивиться на наше нестабільне законодавство, квітучу буйним цвітом корупцію, непевне правове поле — і не ризикує інвестувати сюди. Адже Президент, який вмовляв інвестувати, вливати гроші, кредитувати — своїми коштами не ризикує. Чи то боїться, що можуть віджати, чи не певний в прибутковості, чи податки зависокі. Хтозна, але аргумент не на користь країни. Тож от він, сам гарант — промовистий приклад української ненадійності.

Та й на фоні останніх подій і ставлення громадськості до Пороха, то, може , він боїться повторити помилки попередника. Адже зручніше забрати офшорні кошти, ніж втікати на Ростов з двома Камазами грошей. Хоча народ України мав на увазі не повторювати зовсім інших помилок Януковича, але Петро Олексійович знову все невірно зрозумів.