Володимир Гевко
Володимир Гевко
На сайті з 2017 року 29 дописів
УСІ дописи АВТОРА
0 коментарів

Дивитись на панораму нічних вікон – це як оглядати спостережуваний всесвіт. Світ для нас – лише ті вікна, котрі здатні розгледіти наші очі. З них ми складаємо сузір’я і намагаємось вгадати свою долю за зодіаками чужих вікон. Кожне світло – вікно. За кожним вікном – людина. Люди розпалюють...

0 коментарів

Поруч із надто часто вживаним останнім часом і від того вже трохи засмальцьованим словом х’юґе зі скандинавських концепцій мені дуже імпонує шведський лагом – концепція балансування і відчуття міри. Загалом безрозмірна парадигма капіталізму, яка є векторною за суттю і має лише початок та прямує до безкінечності...

0 коментарів

Як жартував мій улюблений комік Джордж Карлін про гавайців – спочатку вони будують свої будинки біля підніжжя вулканів, а потім дивуються звідки у них лава у вітальні. Як би нам не хотілось ненавидіти рубачів дерев та інших недалеких людей, котрі живуть вузькими інтересами – варто визнати очевидний факт: на...

0 коментарів

Події не опускаються жваво на дно часу, а зависають в солодкій млосній гущі крупними ягодами. Декотрі солодкі і смачні, а декотрі – з неочікувано підлими кісточками, об які неприємно клацають зуби, іноді аж до надщербу. Влітку ми самі стаємо черешневою кісточкою, котру вистрелює червень у напрямку осені. Літо обсмоктує...

0 коментарів

Я люблю прояви України невізуальні і дуже ціную їх. Особисто мені хочеться навпаки, щоб українців знадвору не можна було відрізнити від решти людей світу. Шоб українці абсолютно синхронізувались за екстер’єрами з іншими народами і органічно виглядали на вулицях Сингапуру чи Атен. Але коли б хтось із нас починав говорити...

0 коментарів

Бісять «експерти», котрі розхвалюють онлайн-бізнес в умовах повного карантину. «Втратив роботу? Якраз час вчитись працювати онлайн!» «Діджиталізуйте свій бізнес, переносьте продажі в інтернет!» «Ха, карантин показав, що не дуже і потрібні офіси, можна працювати з дому.». Ага,...

0 коментарів

Перший тиждень після карантину буде точнісінько як ілюстрації на обкладинках журналу «Вартова башта». Леви на заквітчаних лугах мирно лежатимуть із ягнятками. Радісні пішоходи широко всміхатимуться один одному. У парках люди обійматимуть дерева і до кожного стоятиме чемна черга з відстанню два метри людина...

0 коментарів

Прогрес завжди поступовий і виснажливий, а регрес стрімкий і блискавичний.  Ще місяць тому ми невдоволено надували щоки, що погода нам недостатньо ясна, а дощ – недостатньо теплий. Середня зарплата була надмірно середньою. Кава була загаряча, а піца – захолодна. А оці розлізлі суші, які іноді як привезуть...

0 коментарів

Насправді пробачити у більшості випадків означає просто забути. Вивітрити із пам’яті, насипати на той спогад нових досвідів, людей та бетону часу, спорудити саркофаг-укриття, як над Чорнобильським реактором. Щоб не фонило і не потріскувало млосно лічильником Гейгера. Ми легко і поблажливо пробачаємо те, що нас не...

0 коментарів

Однією з найбільших ілюзій сучасності є думка про те, що для того щоб жити – треба гроші. Оця безглузда парадигма, що треба заробити грошей, щоб потім купити собі за них трохи життя. Хоча насправді усі базові потреби щоб жити – безкоштовні. Дихати, ходити, комунікувати, дивитись, думати, відчувати. Контактувати...

keyboard_arrow_up