Переселенка всюди скаржиться на поганих волонтерів

До цього випадку жінка скаржилась у всі можливі інстанції на голослівні обіцянки допомоги від волонтерів та соціальних працівників. Останні, за її словами, не допомагали їй отримати належні згідно із законодавством соцвиплати.

- Жінка – Ніна О., тільки потрапивши до Тернополя, зарекомендувала себе недобре, - каже волонтер Ірина Жигунова. – Вона насамперед поцікавилась в інших переселенок, де тут приватний сектор. Мовляв, буде жебракувати. Однак ми не повірили, що вона це робитиме, оскільки все необхідне отримала.

За якийсь час, за словами пані Жигунової, до неї почали надходити повідомлення від тернополян – переселенка просить допомоги, ходить із грудною дитиною, скаржиться на те, що її поселили у підвалі.

- Мене питали: „Іра, що там таке робиться, чого мати з малям живуть у підвалі?”, - додає співрозмовниця. – І це при тому, що жінку ми поселили в обласний центр соціально- психологічної допомоги "Родина".
 

Згодом у  волонтерів з’явилися претензії до переселенки через її недостатню турботу про трьох своїх дітей – синів 16 та 14 років і наймолодшого – тримісячного малюка.

За словами волонтерів, усю домашню роботу виконували старші діти. А сама мама з малюком на руках повертась у гуртожиток далеко за північ. Тож, зважаючи на таку поведінку, волонтери припинили видавати їй кошти на руки. Їй запропонували скласти список необхідних речей, а купувати усе мали самі. З того часу переселенка почала скаржитись на волонтерів і на соцпрацівників. Мовляв ті не допомагають їй отримати виплати.

До слова, ми дещо раніше спілкувались із переселенкою щодо цих звинувачень. Їх жінка відкидає. Також заперечує жебракування. Каже, що люди самі пропонували допомогу, дізнавшись про її становище.

- Наразі біженка отримує всі виплати, на які вона претендувала, - каже директор Департаменту соцзахисту обладміністрації Вадим Боярський. - І які призначили, згідно із чинним законодавством. Але йдеться про ті, які призначені вже у Тернополі. Питання про виплати, які вона отримувала ще у зоні АТО, залишається відкритим. Адже потрібні підтвердження з ряду відомств.

Утім, і отриманих виплат жінці виявилось достатньо, аби піти з гуртожитку.

- Як тільки вона отримала гроші, зникла у невідомому напрямку, - додає Ірина Жигунова. Не прийшла у гуртожиток 23 жовтня. Причому дещо раніше – наприкінці вересня, я звернулась до правоохоронців із заявою про притягнення переселенки до адмінвідповідальності через неналежне виконання своїх батьківських обов’язків. У міліції кажуть, що шукають її.

Підтвердили інформацію про зникнення східнячки й у Центрі «Родина». За словами директора, у гуртожитку залишився тільки середній син. Жив три дні сам. Відтак керівник був змушений повідомити про випадок у міліцію, оскільки дитина без дорослих не може перебувати там згідно зі статутом Центру.Тому хлопця передали у притулок для неповнолітніх на Стрімкій.

- Коли дитину доставили до нас, я зателефонував мамі, - каже директор Володимир Завіша. – Вона прийшла зі старшим та найменшим сином. Я запропонував і старшому синові залишитись у нас. Але він відмовився. Родина пішла, але середульший син за якийсь час повернувся. Він не хоче жити з мамою. Та навідується після занять до них на «Дружбу», де наразі живе сім’я. Утім, майже кожен його візит закінчується конфліктом. Якби це була тернопільська сім’я, ми уже подавали б документи на відповідні комісії.

До слова, правоохоронці не побачили причин для притягнення жінки чи то до адміністративної, чи кримінальної відповідальності. З нею їм вдалось поспілкуватись 14 листопада у тій же «Родині», у яку жінка раптом повернулась. У прес-службі  міліції кажуть, що порушень закону нема, а те, чи є вона доброю мамою, це компетенція   соцслужб.