Чи доступні адмінбудівлі Тернополя для людей з інвалідністю. Ми перевірили (ВІДЕО)

А допоміг нам тернополянин Тарас Хоміцький. Дату перевірки вибрали також неспроста, адже нещодавно, 5 травня відзначали Міжнародний день боротьби за права людей з інвалідністю.

В якому стані інфраструктура?

Отож, подорож вирішили розпочати не з адмінбудівлі, а з драмтеатру – найпомітнішої споруди в центрі міста. І одразу Тарас відзначив бруківку на площі.

– Бруківкою пересуватися не надто зручно, а особливо, якщо вона така як на площі, – каже чоловік. – Тут щілини між плитками досить широкі. Я звісно не перекинуся і не застрягну через них, але пересування це ускладнює.

Далі йдемо до пандуса. Він новий, широкий. Тарас піднявся ним зі складнощами.

– Те що пандус є, це вже добре. Та кут підйому його досить великий, через це мені було нелегко піднятися.

Ми виміряли нахил пандуса за допомогою кутоміра на телефоні – шість градусів. Відповідно до чинного законодавства, бажаний кут нахилу пандуса повинен становити п’ять градусів, гранично допустимий кут нахилу – вісім градусів.

Якщо висота підйому менша 45 сантиметрів, поручні є необов’язковими.

Прямуємо до Управління державної реєстрації. Та навіть дорога від драмтеатру до управління виявилася нелегкою, хоча йти потрібно було небагато. Причина у ливневих стоках. У одних подекуди просто вкрали металеве накриття, або ж з часом воно відпало саме, а в інших металевого накриття і не передбачалося.

– Це непомітно для звичайних людей, але я пересуваючись вулицею можу просто вскочити колесом і випасти з візка. Та й переїжджати ливневі стоки без досвіду самому теж нелегко. Один з виходів – просто зробити їх закритими, тобто прокласти їх під бруківкою.

А ще не всюди пішохідні переходи обладнані для маломобільних людей. Навіть там, де бордюр опустили нижче перед переходом, висота до асфальту залишається значною 3-5 сантиметрів. А подекуди і бордюр опустили лише з одної сторони.

– В таких випадках мені або допомагають переїхати на іншу сторону дороги, або ж я виїжджаю на дорогу і прямую вздовж неї поки не знайду місце, де зміг би знову виїхати на тротуар. Знаєте, іноді навіть радієш тому, що в місті багато місць перед пішохідними переходами не «опускали», як вони називають. Бо ж є такі бордюри, які з часом і самі просіли і через них переїжджати простіше, – ділиться чоловік.

Кнопка, як компроміс

Діставшись до будівлі Управління державної реєстрації бачимо невеликий поріг, а біля нього пандус. Тарас без особливих труднощів піднімається.

Недалеко від даної будівлі знаходиться і окружна прокуратура. Тому прямуємо туди.

Біля головного входу пандуса немає, але є кнопка виклику для людей з інвалідністю. Натискаємо на неї, вона починає світитися, але після п’яти хвилин очікування до нас так ніхто і не вийшов.

– Біля таких будівель мають бути пандуси. Кнопка – це компромісне рішення для тих, хто не хоче їх ставити. Чиновники ніби кажуть: «Бачите, ми то зробили для вас». Та в реальності такі кнопки не завжди працюють. До того ж, вони принижують мою гідність. Я хочу і маю сили піднятися сам, а якщо вийде людина і занесе, мене це принизить.

Повертаючись назад не могли не перевірити нещодавно оновлені сходи до фонтану «Кульбаба», адже вони пристосовані і для пересування людей з інвалідністю.

– Піднятися ними мені було не важко, – каже Тарас. – Але цей підйом для маломобільних груп слугує швидше естетичною «фішкою». Проєктанти могли зробити простіше і зробити підйом без такої кількості поворотів. До того ж, я можу просто об’їхати ці сходи зробивши невелике коло і все-одно дістануся до фонтану.

Чи доступні облрада та міськрада?

Складніші справи з будівлями міськради і облради. Адже без сторонньої допомоги людині з інвалідністю неможливо пересуватися в першій та неможливо дістатися до входу другої.

Головна перешкода біля будівлі облради – шлагбаум, який не можна на візку ані об’їхати, ані проїхати під ним. Тому з допомогою журналіста Тарас дістався за шлагбаум переїхавши високий бордюр.

Далі дорога легша, заходимо всередину. На першому поверсі є пандус, щоб дістатися до ліфта. А от двері ліфта дуже вузькі.

– Я потрапив у ліфт, але мій візок вузький. Та є ж люди з різною комплектацією, різними візками.

В міськраді ситуація протилежна. Потрапили прямо до входу без проблем, адже є зручний та новий пандус, а от всередину нас не впустив охоронець. Пояснив, що під час карантину особливий контроль за тими, хто заходить в міськраду. Всі звернення тернополяни можуть здійснити у відділі звернень, приміщення якого знаходиться через дорогу.

На запитання як проводять засідання в міськраді люди, що належать до маломобільних груп чоловік відповів, що в нинішньому складі міськради таких людей немає.

– Декілька років тому був чоловік, що пересувався на візку, то його всередину заносили, тому що пандусів чи ліфта в приміщенні міськради немає, – пояснив охоронець.

До відділу звернень нам потрапити так і не вдалося, адже біля входу немає ані пандусу, ані кнопки виклику.

І ще до одної адмінбудівлі ми попрямували за ініціативи Тараса – це будівля прокуратури.

– Зараз я вам покажу її доступність, – каже Тарас і прямує до бокового входу, адже зі сторони головного йому не дістатися.

Картина жалюгідна. Бордюр висотою сантиметрів 12, біля нього «пандус» - дві слизькі мраморні плитки, що поставили під кутом градусів 35-40. Далі сходинка, кнопка виклику і закриті на замок двері.

Тарас Хоміцький:

– Ситуація для маломобільних груп населення в місті непроста, тому що багато будівель просто не пристосовані для них. Та й багато будівель будували десятки років тому і пристосували для людей з інвалідністю їх нещодавно.

Я це називаю псевдодоступністю, тому що навіть прилаштувавши кнопку біля входу, відповідальні за це люди думають, що цим вони дуже допомогли.

Реальність зовсім інша. Кнопка – це не ознака доступності адмінбудівлі, магазину чи аптеки. Це радше елемент відсутності доступності, тому що ти натискаєш кнопку тим самим просячи про допомогу. Це принижує почуття маломобільних груп людей.

Я є підприємцем, але намагаюся вести свою діяльність надсилаючи повідомлення в електронному форматі чи по телефону, тому що пересуватися містом мені складно.

А як вважаєте ви, наскільки місто комфортне для маломобільних груп населення? Пишіть в коментарях.

Додайте 20 хвилин до вибраних джерел у Google