Чим дивуватимуть на Євробаченні і як представлятимуть Україну: ексклюзивно розповіли TVORCHI

Чим дивуватимуть на Євробаченні і як представлятимуть Україну: ексклюзивно розповіли TVORCHI
  • Їх треки очолюють музичні чарти, кліпи набирають мільйони переглядів, а кількість слухачів стрімко зростає. Гурт TVORCHI увірвався в шоу-бізнес у 2018 і за чотири роки показав, якою має бути сучасна музика в Україні. 
  • 17 грудня гурт отримав грандіозну підтримку у Нацвідборі на Євробачення-2023 і представлятиме Україну на найбільшому пісенному конкурсі Європи. 54 041 людина віддали свої голоси за виступ артистів з піснею Heart of Steel. 
  • Хто ж такі TVORCHI і як будуть підкорювати серця іноземців – ми дізнавалися. 

TVORCHI – український музичний гурт з Тернополя, заснований саунд-продюсером Андрієм Гуцуляком та вокалістом Джеффрі Кенні. Майбутні зірки навчалися на фармацевтів у Тернопільському національному медичному університеті імені Горбачевського та вже тоді активно займалися музикою. 

Зараз на їх рахунку п‘ять студійних альбомів, до яких увійшли пісні як англійською, так і українською. Одні з найпопулярніших: Believe, Bonfire, Falling, «Не танцюю», «Мова тіла» та інші. Треки гурту часто характеризують як музику завтрашнього дня.

Відео дня

Під час Нацвідбору на Євробачення-2023 артисти отримали від журі дев’ять балів, а від глядачів – максимальну оцінку 10 балів. TVORCHI випала честь представити Україну на міжнародній сцені у Ліверпулі у 2023 році.

Попри напружений графік та постійну підготовку до конкурсу, хлопці виділили для журналістів «20 хвилин» трохи часу і розповіли, як все починалося. 

– Наскільки відомо, ви навчалися в Тернопільському медичному університеті. Чи є у вас музична освіта і як ви вирішили створити свій гурт?

Ендрю: Так, ми обидва навчались на фармацевтів у Тернополі. Вирішили створити гурт десь через півтора роки після нашого знайомства, Джеффрі прийшов до мене на день народження з гітарою і заспівав Happy Birthday. Мені сподобався його голос і я вирішив показати йому музику, яку написав, він прямо в процесі почав наспівувати слова – так народилася наша перша пісня Slow. 

Джеффрі: Я почав співати у старших класах, грав у оркестрі протягом шести років поки не переїхав у Британію. У 2013-му я не знав як робити музику самостійно. У мене були друзі, які вміли, але я хотів робити це сам, тож по YouTube дивився відеотуторіали, а потім навіть спробував себе у деяких місцевих конкурсах в Британії. 

Ендрю: У мене немає музичної освіти, але я створюю музику вже більше 10 років. Навчився сам – приїжджав до бабусі з дідом в село на літо і цілими днями вивчав програму на компі, за допомогою якої можна писати треки. Це було не один рік. До того як започаткували гурт робив ремікси і музику на замовлення на кшталт EDM (electronic dance music — ред.). 

– Кожен музичний виконавець особливий по-своєму. В чому особливість гурту TVORCHI? І взагалі, чому саме така назва гурту?

Джеффрі: Ми шукали варіанти для назви гурту, але всі вони не дуже відображали нас у повній мірі. Якось в компанії друзів хтось сказав про нас «творчі», і це було так «дзинь», як ліхтарик в голові засвітився. Це слово дуже влучно нас характеризує. Нам постійно хтось говорить: «Хлопці, а ви реально творчі». 

– Як ви змінилися у професійному сенсі, якщо порівнювати з 2018 роком? Чи помічаєте, що виросли з початкового рівня?

Ендрю: Ми стали набагато досвідченішими, професійнішими, зібрали команду, виросли у всіх планах. Це було чотири дуже плідних роки. Ми випустили альбоми, один з яких отримав престижну музичну нагороду YUNA «Альбом року», а ми стали «Гуртом року», відіграли наше велике концертне шоу ROAD на Київському велотреці, де зібрали більше 2000 глядачів, за яке, до речі, також отримали нагороду. Дали за цей час щонайменше 100 концертів. Це сформувало нас як артистів, якими ми є сьогодні.

Джеффрі: Крім того ми закінчили університет, завдяки чому стало більше часу, щоб зосередитись на музиці. Особисто я почав цілеспрямовано займатись вокалом, українською мовою, ходив на уроки акторської майстерності, хореографії. Це все важливі навички для артиста.

– За чотири роки TVORCHI став популярним гуртом. Як вдається постійно потрапляти в яблучко з піснями, аби це був справжній хіт?

Ендрю: Ми не задумуємось над тим, як потрапити в яблучко. Просто багато працюємо над треками та любимо музику. Нам важливо, щоб наші треки звучали якісно. Іноді Джеффрі може перезаписувати один і той самий шматочок пісні сотню разів, щоб отримати потрібне звучання. 

Джеффрі: Так, ми обоє дуже прискіпливо відносимось до фінального звучання треків. Тут важливо довіряти один одному, людям, з якими працюємо і, головне, нашому творчому матеріалу. Так, нам знадобилося багато експериментів, спроб і помилок, щоб вийти на певний рівень. Але цей шлях треба було пройти, щоб стати тими, ким ми є зараз. 

– Чи вплинула війна на вашу творчість, емоційний стан? Як налаштовувалися на роботу і що допомагає вам триматися? 

Ендрю: Так, життя змінилося, відчуття себе знімалося. І пісні наші стали іншими зараз – в них ті емоції, які всі ми переживаємо за майже рік повномасштабного вторгнення. Це добре можна почути в нашому міні-альбомі Heart of Steel, що вийшов нещодавно. Ми присвятили його нескореності та непереможності українців. 

Зараз ми даємо здебільшого благодійні концерти, щоб зібрати гроші для армії. Виступаємо для військових, лікарів, вчителів, тимчасово переселених людей. Давали концерти в метро у Києві та Дніпрі. За 10 місяців війни були з благодійними виступами у багатьох європейських столицях: Лондоні, Варшаві, Будапешті, Берліні… Наших зараз всюди багато, але всі чекають коли зможуть повернутися додому. 

Джеффрі: Ми на усіх концертах говоримо про міць і волю українців. Це наша місія – доносити усьому світі те, що українці – незламна нація, яку треба не жаліти, а з якої потрібно брати приклад. І давати зброю, щоб перемогти спільного ворога. 

Всі українці набагато сильніші зараз, ніж до 24 лютого, я це бачу. Я також став сильнішим, бо за 10 років поки тут живу Україна стала моїм другим домом, ми всі тут отримали сталеві серця. Це і надихнуло нас на створення тих пісень, які ми випустили за період повномасштабного вторгнення.

– Раніше ви вже намагалися стати учасниками Євробачення і представляти Україну, але не пройшли. Розкажіть про спроби і чому, на вашу думку, минулого разу не вдалося?

Джеффрі: Перша спроба стала для нас найбільшим досвідом і уроком для подальшої кар’єри. Перший раз ми брали участь у Нацвідборі ще «зеленими», але з сильним треком Bonfire, який досі всі глядачі співають з нами в унісон на кожному концерті. 

Ендрю: Під час виступу сталась технічна проблема. У нас не було ще такого досвіду з технічними нюансами. Було прикро. Не через результат, а через плани, витрачений час і зусилля всієї команди. Але це був урок, який довелося засвоїти. 

Джеффрі: В це важко повірити, але на цьому відборі знову стався технічний момент – прямо перед нашим виходом на сцену один з моїх навушників перестав працювати. На відео з виступу можна побачити як я витягнув його з вуха. І знаєте, якби не той досвід два роки тому, то я би, мабуть, розгубився. Але тепер я вже знав як з цим бути і, головне, я був впевнений в собі, в нашому виступі, в своїх силах. І дуже вдячний усім людям, які віддали за нас свої голоси. 

– У 2022 ви вже заздалегідь готувалися до відбору? Чи ваша участь була несподіваним рішенням?

Ендрю: Ми вирішили взяти участь у Нацвідборі за день до закінчення прийому заявок. Відчули, що нашу пісню Heart of Steel має почути Європа, що в ній закладений меседж, який повинен пролунати – про силу і нескореність українців, людей з залізними серцями. 

Джеффрі: Звичайно, що завдяки досвіду ми мали більше впевненості у своїх силах. Графік зайнятості під час підготовки був справді шаленим для всієї нашої команди – постійні репетиції, підготовка номеру, інтерв’ю, але ми знали для чого це робимо. 

–  Були варіанти пісень для відбору? Можливо варіант українською? Адже в коментарях неодноразово зустрічалися думки, що державною мовою під час війни краще.

Ендрю: Ми обирали між двома піснями –  піснею Heart Of Steel, що в перекладі «Сталеве серце» і піснею Broken Heart, яка увійшла до нашого міні-альбому і перекладається як «Розбите серце». І ми зупинилися на першій, бо в ній є потужний посил. Досить «розбитих сердець» і жалю до нас, ми хочемо, щоб європейці надихалися нашими сталевими серцями. Пісня Heart of Steel про людей, які попри всі життєві проблеми, як би важко і болісно їм не було, продовжують йти вперед і посміхатися. Вона про усіх нас сьогодні. 

Джеффрі: Я вважаю, що коли йдеться про репрезентацію, не все має бути культурним в одному сенсі. Україна – це різнобарвна країна, де також є сучасна електронна музика. 

Ендрю: Європа вже почула українську етномузику, фольклор – їх успішно показали учасники, які були раніше. Ми хочемо продемонструвати, що в Україні також є прогресивна сучасна музика, що можуть слухати у всьому світі.  

– Перемога на відборі очікувана для вас? Адже серед всіх кандидатів гурт – один з найсильніших. І як щодо емоцій від результатів голосування?

Ендрю: Ми не думали, що переможемо. У нас були на першу ночі квитки в Тернопіль, зразу після відбору. Це було несподівано і дуже приємно. І ми відчуваємо величезну вдячність кожному, хто проголосував за нас. Це велика відповідальність – представити Україну. Ми вже працюємо над тим, щоб зробити це гідно. 

Джеффрі: Все сталося так швидко, стільки емоцій, привітань. Гарні спогади. 

– Представляти Україну на Євробаченні – нереально круто, але водночас і відповідально. Які настрої і чи вірите в те, що перемога знову буде за нами? 

Ендю: Наша головна місія – розповісти через свою пісню про те, що в Україні живуть сильні,  непереможні люди, які прямо зараз долають ворога заради миру, не тільки в нас, а миру у всій Європі. 

Джеффрі: Ми зробимо все, щоб найкраще представити Україну. 

Редакція «20 хвилин» бажає гурту драйвового виступу на Євробаченні-2023 і перемоги. 

Читайте також: 

Справжня терапія під час війни: у Тернополі переселенка з Херсона знімає дитяче кіно

Їли кутю, робили дідухів і збирали кошти на ЗСУ: на Театралці відбулося дійство «Нова радість стала» (РЕПОРТАЖ)

Любов варта всього: у Тернополі відбулась зустріч із автором Сергієм Жаданом (ФОТОРЕПОРТАЖ)

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.

Коментарі (5)
  • andriy

    це 🤮
  • David Starr

    Молодці, що займаєтесь улюбленою справою.
  • Степан Клименко

    Обригалово.... :(

    Polina Daineha reply Степан Клименко

    Вітаю Чому ж так категорично?
  • Наталия Оданец

    Бажаю перемоги!!!!

keyboard_arrow_up