L’ARCHE – спільнота, яка дарує любов

Особлива атмосфера любові панувала в Українському Домі «Перемога» у переддень Вербної неділі завдяки щирості та відкритості друзів – осіб із розумовою неповносправністю. В центрі уваги були 12 учасників майстерні «Вертеп», що діє при церкві Матері Божої Неустанної Помочі. Вони демонстрували свої таланти й досягнення. Презентація «Лярш» відбулася у Тернополі в рамках проекту «Два кроки назустріч світу».

Спільнота для особливих людей

Тернополянам розповіли про людей з особливим світом і унікальними дарами.

– Для спільноти «Лярш» дуже важливими є духовність, професіоналізм, спільнотовість і ділення зі світом, – зазначила член адміністративної ради громадської організації «Лярш-Тернопіль» Ірина Музика, яка була ведучою презентації. –  У майстерні панує особливий дух молитви, праці, єднання. Завітати у гості до друзів можуть всі охочі. Вони дарують дуже багато безумовної любові.

До речі, минулого року майстерня «Вертеп» стала проектом міжнародної федерації «Лярш». Також у 2018 році створена громадська організація «Лярш-Тернопіль».

Привітали друзів священики, представники влади та громадських організацій. Отець Василь Брона подарував дві пісні і поділився спогадом про засновника спільноти «Лярш» Жана Ваньє.

–             27 років тому, коли я навчався в семінарії, нас запросили на реколекції, – пригадує священик. – Я не очікував чогось особливого, але ці реколекції дуже запам’яталися, бо їх проводив Жан Ваньє. Перекладачем був Борис Гудзяк, який зараз є митрополитом. Були присутні й особи з неповносправністю та студенти. Тоді вперше я почув духовні пісні під гітару і навчився грати три акорди.

Допомагає друзям вже 11 років

Світлана Безпятчук – менеджер і асистент майстерні «Вертеп» вже 11 років. Вона розповіла, що спочатку майстерня працювала двічі на тиждень. Батьки приводили сюди своїх особливих дітей. Дізнавшись про «Лярш», захотіли і собі приєднатись до цієї організації. До речі, у Львові «Лярш» існує вже 20 років. Тернопіль став другим українським містом.

–             Наразі ми є проектом «Ляршу», – пояснює пані Світлана. – Але невдовзі станемо  повноправними учасниками цієї міжнародної федерації. Зараз четверо асистентів  – я, Ірина Чайка та Ольга і Юрій Щедріни допомагаємо дванадцятьом друзям.

Кожен ранок у майстерні розпочинається з молитви. Тоді всі беруться до роботи – малюють, варять мило, виготовляють вироби з бісеру, свічки тощо. Також друзі вчаться готувати їжу. Свої вироби продають на ярмарках. Майстерня працює у робочі дні з 10-ї ранку до 17-ї години вечора при церкві Матері Божої Неустанної Помочі.

Демонстрували свої таланти

У день презентації спільноти у фойє УД «Перемога» розгорнули фотовиставку друзів. Автор світлин – знаний фотограф Андрій Шкварко. Експозицію організували за підтримки Інституту лідерства та управління УКУ та фундації Чарльза Стюарта Mott Foundation. Окрім того друзі представили й свої рукотвори – вироби з бісеру, вовни, свічки, мило, листівки тощо. Відвідувачі звернули увагу й на картини.

–             Спеціально для презентації ми підготували виставку картин «Мій світ», – каже асистент спільноти Ольга Щедріна. – Всі малювали переважно по одній картині. Лише найстарший із друзів Володя створив аж шість робіт, бо йому це дуже подобається.

Тернополянка допомагає друзям вже майже рік. До цієї доброї справи кілька місяців тому долучився і її чоловік Юрій.

–             Спочатку мене запросила керівник майстерні «Вертеп» Оксана Захаревич, аби провести майстер-клас із валяння, – каже пані Ольга. – Це було перед Великоднем, тож я показала друзям, як валяти писанки і пішла. Та через якийсь час знову повернулася у майстерню і провела там увесь день. Відчула себе як удома, адже всі друзі дуже щирі і відверті.

Юрій Щедрін допомагає вирішувати технічні питання, створив фільм про друзів, залюбки куховарить разом із ними.

Зняли зворушливий фільм

«Привіт! Я Оленка» – з цієї репліки учасниці спільноти розпочинається фільм «Такий, який я є». Далі всі по черзі представляють себе – Володя, Леонтій, Люда, Оленка, Рома, Таня, Оля, Юля, Марійка.

–             Я доброзичлива, лагідна, добра, – розповідає про себе Людмила.

Леонтій вважає себе спортивним, Володя – щедрим, Оленка – веселою та роботящою. Роман найбільше любить прислуговувати в церкві біля отця Олега. Люді до вподоби виготовляти свічки. Марійка просто любить усіх. Леонтію подобається розкладати вогонь. Олена залюбки виготовляє намиста з бісеру, мило, свічки, малює. Таня мріє про машину, Олена – про здоров’я. Рома хотів би полетіти в Італію, побачити Рим, Колізей. Для нього найкращим другом є Ісус. Він вдячний Богу за батьків і друзів.

Всього за кілька хвилин присутні на презентації дізналися чимало про цих особливих людей, відчули їхню щирість, безпосередність, відкритість. Фільм зворушує аж до сліз.

 «19 квітня 2019 року в Українському домі «Перемога» панувала любов, тут відбулася святкова презентація спільноти «Лярш», – написала на своїх сторінці у «Фейсбуці» Ольга Щедріна під враженнями від презентації. –  Дякуємо усім, хто прийшов, спілкувався, святкував із Друзями, аплодував їм на сцені, підспівував під улюблену пісню із рухами, долучився до майстер-класів, які вони разом з асистентами проводили. Це дуже важливо. Кожна усмішка Друзів, радісні погляди, щирі обійми, гордість в очах говорили про те, що вони були щасливі! Дуже хочемо, щоб такий стан душі був у Друзів частіше. Запрошуємо всіх у гості!»

Довідка

«Лярш» (з фран. L’Arche, що в перекладі означає ковчег) був заснований в 1964 році в с. Тролі у Франції. На сьогодні «Лярш» – це міжнародна федерація, яка об’єднує 146 спільнот в 35 країнах світу. Тут люди з розумовою та іншою неповносправністю, чи без неї розділяють життя у спільноті через спільну працю, побут, дозвілля, дружбу і молитву. В центрі життя «Ляршу» – взаємоперетворюючі дружні стосунки та довіра Богові.