На зйомках по 12-18 годин: Віце-міс Земля та модель Юлія Мосейко розповіла про роботу та особисте

23-річна тернополянка Юлія Мосейко має вже кілька років досвіду роботи в модельній сфері. Круті фотозйомки  і обкладинки престижних глянцевих видань не забрали в дівчини найголовнішого: привітності та відкритості до спілкування.

Вже раніше читачі "20 хвилин" могли побачити розповіді Юлії про моделінг у публікації "Міс Тернопіль-2021: хто з моделей пройшов кастинг найпрестижнішого конкурсу краси (ФОТО)"
 Адже вона виконавчий директор цього конкурсу. 

Зараз Юлія Мосейко працює букером у київському модельному агентстві та сама бере участь у модельних зйомках. Освіту вона здобувала в Тернопільському національному техуніверситеті, спеціальність – “Логістика і транспортні перевезення”,  “Публічне адміністрування і менеджмент”. Але для заняття всього життя обрала те, що близько до душі. Бо переконує, що моделінг – це її стиль життя. Хоча і освіта, безумовно, знадобилась. На подіум вона мріяла вийти ще змалку, а у 18 підписала перший контракт із агентством.

— Ще під час підготовки до конкурсу «Міс Тернопіль-2019»  я могла лише мріяти про те, що вийду на сцену і буду мати таку кар`єру. Але конкурс справді змінив моє життя, — каже вона. 

— Коли розпочали кар’єру моделі? Чи можуть дівчата реалізувати себе в цій ролі у Тернополі? 

— Моделінгом я займаюся вже шість років.  Чи то вже сьомий пішов вже (посміхається — прим. ред.) Не рахувала, якщо чесно. Почала цю справу ще у 18 років. Змалку мріяла бути моделлю, але справді — в Тернополі можливостей для розвитку в цьому напрямку немає. Індійське модельне агентство знайшло мене. Вони запропонували прийти на кастинг. Я поїхала у Львів, за результатом відбору мені запропонували мій перший контракт. 

— Ми спілкувались з Вами після того, як ви стали "Віце міс Земля". Що змінилось у житті після цього титулу?

— Це був перший крок, щоб переїхати у Київ. Ще під час підготовки до конкурсу я зрозуміла, їздити туди-сюди дещо незручно. Тоді я зняла житло в столиці і з того часу вирішила, що житиму тут. Хоча справді, до міста звикала важко, бо я дуже люблю ходити пішки, а в Києві це важко. Все ж Тернопіль я зовсім не покинула. Живу "на два міста", як то кажуть. Кілька днів в Тернополі, кілька — у Києві. За останніх 10 днів я 5 днів була там, 5 там. Я знімаюсь здебільшого для стокових сервісів та рекламних зйомок.  Бо тут таки більше можливостей для реалізації в модельній сфері. 

— Знаю, ви працювали за кордоном. Як це було? І чи відрізняється це від роботи в Україні?

— На жаль, через карантин зараз працювати за кордоном нереально. Я з 17-ти років їжджу по світу. Як це було? Один день — зйомка в одному місті, наступного — в іншому. 

— Не зважаючи на напружений графік, відчуваєте себе у своїй тарілці?

— Так, це важко фізично. Проте, у мене завжди був азарт до цієї справи, я отримую задоволення від того, що роблю. Як це відбувається? Модель підписує контракт з агентством, там їй знаходять контракт за кордоном. Далі відсилають її на кастинги, зйомки, дають можливість отримати роботу. Коли ми їздимо на кастинг, залежно від того, як ми себе показали — нас обирають на роботу або ні. Здебільшого, це зйомки для дизайнерів, сайтів з одягом, видань про моду. 

— Переїзди не втомлюють? 

— Я вже звикла. Зйомки, дорога, знову зйомки. І між тим дистанційна робота букером в агенстві. Я вже сама представляю інтереси моделей, знаходжу для них контракти. Основний дохід в мене саме із цієї роботи, а зйомки — це більше хобі. Не можу їх залишити, бо цим живу. 

— Не страшно було їхати в іншу країну працювати?

— Переживали батьки. Так, їм, звісно, страшно було дитину відпускати в іншу країну. Тим більше, до цього за кордоном я не була ніколи. Але я сама почала шукати через інтернет дівчат, які там були. Ми спілкувалися, і батьків також вдалось переконати.

— Чим захоплюєтесь? Як проводите вільний час?

— Вільного часу дуже мало. Раніше до карантину я часто подорожувала.. Це пов’язано із роботою. Багато часу приділяю навчанню. Змалку була активна у громадському житті. Допомагала організовувати конкурси краси в Тернополі. Я була однією з організаторів конкурсу “Міні-міс Тернопіль”, зараз вже організовую конкурс серед дорослих учасниць. Відколи пам’ятаю себе, брала участь у різних проєктах, була у різних громадських організаціях, волонтеркою на заходах. Також – в учнівській та студентській радах. 

— Скільки найбільше часу ви проводили на зйомках? 

— Коли ти дивишся на фото — усе виглядає дуже добре, але мало хто знає, що за цим ховається. Зйомки тривають від 8 годин до 20-ти навіть. Моя найдовша зйомка була 27 годин. І в останню годину роботи ти маєш виглядати так само добре, як у першу. 

— А часу на особисте вистачає? 

— Насправді часу на особисте дуже мало. Ці кастинги, переїзди. Не кожен зможе терпіти, чекати. Навіть не так, просто моделінг забирає весь час. Тому і вирішила переїхати на постійне місце життя до Києва. 

— Якою у вашому розумінні є краса?

— Зовнішні дані відіграють важливу роль. Немає навіть конкретних параметрів. Поняття краси  відносне. Для однієї людини це красиво, для іншої — не дуже. У всьому світі є свої модельні типажі. Вони різняться. Тому важко сказати.

— Чи справді усі моделі завжди дотримуються суворих дієт? 

— Я не можу сказати, що я повністю в чомусь себе обмежую. Якщо я хочу з'їсти шматок торта, то я це зроблю. Але, звісно, не щодня. Фігуру справді потрібно підтримуватись. Бо якшо я програю в якомусь плані, то візьмуть на зйомки когось іншого з кращими параметрами. Це — моя робота. 

— Давайте поговоримо про стереотипи. У маленькому Тернополі як реагували на вашу професію. Що до прикладу, сказала ваша бабуся?

— Насправді в Тернополі модельна сфера не дуже розвивається, немає такої кількості зйомок. Але людям потрібно розуміти, що це теж нелегка робота. 12-18 годин на ногах. І не завжди боса. Якщо зйомка у весільній сукні — то на тобі буває до 20-ти кілограмів. Люди, зазвичай, думають, що це просто красива картинка, але це насправді стереотип. 

Бабуся? Спочатку теж вона не розуміла, що це за робота. Але я багато їй розповідала, показувала фото зі зйомок, знімала відео. І тоді вона було простіше. 

— Під час нашого спілкування щодо конкурсу, ви казали, що аби потрапити на "Міс Тернопіль", важливо бути не лише красивою, але й розумною. Чому?

— Наведу приклад, дівчатка починають працювати моделями з 14-ти років. І коли в такому віці тобі треба поїхати в іншу країну, де немає ні мами, ні тата. У тебе мільйон завдань: зйомки щодня, може бути і в іншому місті. І спланувати свій час не так просто. 

Крім того, якщо ти приходиш на кастинг і тобі доводиться спілкуватись з різними людьми, то є ймовірність того, що на цьому кастингу з двох дівчат зі схожими зовнішніми даними оберуть ту, яка буде приємніша у спілкуванні та розумітиме усі завдання. 

—  Якою бачите себе через п’ять років? Чи плануєте далі працювати у модельній сфері?

— Оскільки я розумію, що сфера моделінгу — швидкоплинна тому хочу реалізувати себе трохи в іншому напрямку цієї роботи. У майбутньому, можливо, хотіла б відкрити свою модельну школу.  Але загадувати наперед не варто. Для того, щоб досягти чогось, треба справді багато працювати. Треба розуміння, що моделінг — це не просто красива картинка з Instagram, це ще й важка праця. 

Репортаж із залаштунки конкурсу краси "Міс Тернопіль 2021" читайте незабаром. 

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.