Створений під звуки сирен. Історія муралу в Чорткові, над яким працювали переселенці (ВІДЕО)

• До Дня Конституції у Чорткові презентували колоритний мурал, який прикрашає стіну міської публічної бібліотеки. Серед авторів великого 3D-малюнку є творче подружжя Ольга та Яків Біленки з Києва.
• Через війну родина покинула рідну оселю й майстерню у столиці. Наразі вони оселились тут і планують втілювати в життя класні ініціативи.
• Як працювалось над «казковим» муралом? Скільки це коштувало? Чи всі містяни вподобали малюнок? Наші журналісти поспілкувались з подружжям митців.

Ольга професійна скульпторка, її чоловік Яків – архітектор. У Києві Біленки мали власну арт-майстерню «Magic», проводили навчальні курси для дорослих та діток, творили унікальні вироби під замовлення. Подружжя виховує 14-річну донечку. З перших днів повномасштабного вторгнення їм довелось рятувались зі столиці і шукати якесь помешкання. Їхню історію ми обов’язково розповімо в наступному матеріалі. Долею випадку Біленки опинились у Чорткові. Митцям вдалось одразу знайти тут роботу за фахом і до душі.

– Коли їхали сюди, нас вже чекали. Ми заздалегідь зареєструвались в онлайн-групі розбудови міста для переселенців. На Олин день народження зустрілись з мером Чорткова Володимиром Шматьком, який запропонував долучитись до створення муралу на фасаді бібліотеки. Організувавши утеплення стіни та  риштування, ми разом з місцевими майстрами – Остапом Барановським та Олесею Хмелик, взялись за працю, – розповідає архітектор Яків Біленко.

Мурал вийшов об’ємним і ніби «живим»

Авторами ескізу для муралу є чортківські художник та письменник Остап Барановський та архітекторка Олеся Хмелик. Пан Остап, до слова, створив 12 новел про пригоди Чорткавера – вигаданого героя з минулого, який ніби мешкав у місті 122 роки тому. Цей міфічний персонаж став літературним символом Чорткова. Його назвали на німецький манер. Епоха, у якій живе Чорткавер, на межі правління Австро-Угорщини та Другої Речі Посполитої.

– Ми тільки приїхали до міста і не знали про ці місцеві оповідки. Вирішили намалювати колоритного дядька – напівнавіженого, але в доброму гуморі. У процесі нашого творення Оля побачила, що це саме Чорткавер, – каже Яків.

– В мене з’явилась ідея дати муралові об’єм. На фасаді будинку подібне робила вперше, раніше творила скульптури лише у внутрішньому інтер’єрі. Тому для мене працювати над зображенням Чорткавера було дуже велично! Мурал ніби «живий». Він навмисне виконаний у 3D, люди можуть доторкнутись до нього та відчути рельєфність, – додає київська скульпторка Ольга Біленко.

За словами творчого подружжя, організаторкою й основним мотиватором проєкту «Бібліотечний мурал. Чортків-500: книжкова історія» була Ірина Брунда, директорка Чортківської публічної бібліотеки. Вона стежила за процесом, і завдяки її старанням митці працювали мов одна сім’я.

– Над муралом ми, як художники, натхненно чаклували до трьох тижнів. Намагались закінчити все чим швидше. Кожен з нас залишив на фасаді свою частинку – написали власні імена на книгах, – ділиться враженнями Ольга.

Ідея обійшлась у 200 тисяч гривень

Кошти на мурал вдалось зібрати завдяки старанням відомої чортків’янки Євгенії Кравчук, яка зараз є заступником голови фракції Слуга Народу у Верховній Раді. Замість подарунків, на свій день народження ще у грудні активістка попросила у соцмережах допомогти зібрати необхідну суму для втілення незвичайної ініціативи у її рідному місті.

Добровільні внески зробили понад шістдесят доброчинців. Через платформу «Спільнокошт» на мурал за 41 день зібрали аж 200 тисяч гривень! Мистецьку пам’ятку у Чорткові презентували 27 червня, адже саме тоді міська бібліотека святкувала свій 77-й ювілей. На відкриття муралу зібрались сотні чортків’ян: представники влади, культурні діячі, журналісти і сама пані Євгенія.

– Стіна бібліотеки тепер не тільки захищена від примх погоди, а й стала справжньою окрасою Чорткова завдяки колоритному персонажу казки Остапа Барановського – Чорткаверу, пейзажам міста та бібліотечній полиці. Для нас це не просто мурал, а шанс для бібліотеки стати простором для інтелектуального дозвілля і центром культурного життя громади. Ми розпочали збирати кошти і готувати проєкт ще до повномасштабного вторгнення росії. Так, нам було і є непросто, але бажання робити кращим життя навколо себе – те, що відрізняє нас від росіян. Дякую усім, хто долучився до створення маленького дива у рідному Чорткові! – того дня написала у Фейсбуці Євгенія Кравчук.

Містянам нова локація дуже сподобалась. Біля неї можна і сфотографуватись, і просто постояти та помилуватись Чорткавером та масштабами творчості.  

– Класний задум, гарне виконання! Нехай заохочує до читання маленьких українців (і великих теж), – коментує допис землячки Ірина Джуфер.

– Дуже красиво! Крута команда – крутий проєкт у крутому місті і в крутому місці! Тепер у бібліотеці неймовірно надихаюче! – радіє Катерина Малик.

«Нас бомблять, а ми творимо!»

Подружжя Біленків пригадує, що перед початком роботи над муралом вагались, чи доречне мистецтво у часи вторгнення. В державі війна, люди страждають, дехто залишився без домівки, а вони розфарбовуватимуть фасад будинку.

– Та відкритті муралу нас заспокоїв місцевий митець Олександр Степаненко. Він сказав таке: «Весь час, поки триває війна, не можна постійно перебувати серед темних хмар ненависті, тривоги, страху і смутку. Люди не повинні втрачати світлий дух у собі. Дух любові, емпатії, піклування, творчості, підтримує їх у цей трагічний час. Тим духом мусимо відрізнятись від ворога, аби не стати його подобою. В силу того духу віримо – переможемо врешті-решт». Це про те, що мистецтво зараз має існувати та розвиватись. Воно стало більш вартісним, дає наснаги до життя, – говорить архітектор Яків Біленко.

– Всім запам’яталась мої слова на відкритті: «Нас бомблять, а ми творимо!». Дійсно, маємо бойовий дух. Коли я виготовляла скульптуру на стіні бібліотеки, зовсім чужі мені люди йшли по вулиці, вітались і говорили: «Дай вам Боже щастя!». Це було незвично, але гріло серце. Ми з чоловіком бачили, що нашу працю підтримують та заохочують. Навіть під звуки сирени українці живуть, люблять, вірять і творять! – завершує нашу розмову Ольга Біленко.

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.