Різдво у Малайзії – з кутею і ялинкою, а от сніг - лише штучний

Малайзія – по-справжньому унікальна країна.  Вона – яскравий приклад того, як абсолютно різні між собою люди (за релігійними та національними рисами) можуть знайти порозуміння і створити дійсно процвітаюче суспільство.

Лідія Муруган уже 10 років живе в цій екзотичній країні. Виїхала туди разом зі своїм чоловіком, якого звати Мугунтан.

А познайомилися пара в Тернополі. Благовірний героїні розповіді навчався тут на медика. Паралельно з тим викладав курси англійської мови.

- Я вирішила підвищити свої знання англійської, на курсах із коханим і зустрілися. Почали спілкуватися. Так і зав’язалися стосунки, - розповідає жінка. – Згодом нам вдалося започаткувати власні курси англійської мови, мали багато учнів, які з нашою допомогою успішно емігрували за кордон. Це був дуже гарний період в нашому житті, адже змінювали рівень знань тернополян, ми з чоловіком досі підтримуємо дружні стосунки з учнями.

Весілля святкували по-українському

Змішані культури завжди цікаві, якщо ти готовий сприймати людину з іншим менталітетом, поглядом на речі, життєвим досвідом, каже пані Лідія.

- Якщо ти з теплої екзотичної країни потрапляєш в таку холодну Україну, зі своїми політичними, релігійними та іншими поглядами, звісно, тобі важко. Мій чоловік завжди був відкритим для спілкування, тому навіть попри всі відмінності він почувався комфортно в нашій державі, - зауважує вона.

Українка та малайзієць зустрічалися три роки. Одружилися закохані в 2007-му. Шлюб реєстрували у Тернополі.

- Весілля святкували за кращими українськими традиціями. З маминим благословінням, з народними стравами, з місцевими друзями – так, як і має бути, - продовжує вона. – Щоправда, у нас виникли певні труднощі з оформленням документів. Мій чоловік був першим, хто одружувався з тернополянкою, тому ми пройшли процес багатьох документацій. Із двох країн потрібно було взяти купу підтверджень –колосальний досвід життєвого випробування. Церковного шлюбу ми ще не маємо, але плануємо це зробити в майбутньому.

Не всі українські сім’ї, особливо батьки, сприймають інтернаціональні шлюби із задоволенням. Лідії в цьому питанні пощастило.

- Головне для батьків – дати дітям змогу познайомити родини. У нашому випадку все склалося гарно – наша історія кохання стала чудовим початком для міцних міжкультурних дружніх стосунків. Моя мама переїхала до нас у Малайзію. Вони з чоловіком – одна сім’я, нема таких понять, як «зять» і «теща». Мугунтан відкритий до розмови, завжди прийде на допомогу та підтримає. Він ідеально підходить для сімейних стосунків, для того, щоб бути рідним, близьким. Сім’я чоловіка мене теж сприйняла досить добре, ми товаришуємо.

Святкують Різдво у Малайзії

Після року подружнього життя в Україні пара переїхала у Малайзію. Жінка розповідає, що сприйняла переїзд добре, адже навіть за кордоном вона не забуває про українські традиції, цінності та культуру. Та й чоловік активно її в цьому підтримує.

Мугунтан, за словами дружини, дуже любить все українське. Коли перед ним був вибір, яку мову вчити, – російську чи українську, то він без вагань обрав солов’їну. Хоча більшості іноземцям легше дається перший варіант. А ще чоловік обожнює українське Різдво – веселе, із ялинкою, зі смачними стравами та подарунками.

- Навіть, коли ми поїхали у Малайзію, не припинили святкувати Різдво. Це для нас – чи не основне сімейне свято, - посміхаючись каже співрозмовниця.

У подружжя ніколи не виникало бар’єрів через релігійні чи культурні відмінності. Вони сприймають це як позитивний обмін інформацією і поважають думку один одного.

- Я залишилися християнкою , чоловік сприймає мій вибір, жодного дня не просив мене перейти в його віру. У Малайзії дуже багато культур і релігій – мусульманство, індуїзм, китайська релігія тощо, - додає вона.

Тут представлені змішані культури та нації. Але, попри те, що країна здебільшого мусульманська, вона є дуже сучасною, модернізованою, економічно розвиненою, туристичний бізнес там – на найвищому рівні.

- Малайзійці вільно спілкуються чистою англійською мовою. Тут живуть досить освічені люди. Найголовніше – можна спокійно реалізувати себе в тій чи іншій сфері. Я особисто не бачила для себе такого, що прийду й буду сидіти вдома. Завжди прагнула працювати, будувати себе та не залежати від когось. Мені пощастило – маю чоловіка, який завжди підтримував мене у всьому.

Мають освітній бізнес

Мугунтан працює лікарем. Родина має власний освітній бізнес – мережу дитячих садочків, вони готують дітей до вступу у Кембриджський університет.

На адаптацію в чужій країні потрібен час, але якщо ти відкритий, якщо ти щиро хочеш знайти себе, то все вдасться, каже героїня розповіді.

- Для мене з перших днів все було цікаво – пізнати іншу культуру, менталітет, багато навчитися і зрозуміти, як пристосуватися в іншій атмосфері життя, - продовжує вона.

Щоб знайти своє коло друзів, Лідія пішла працювати в компанію нерухомості, окрім заняття сімейним бізнесом. Це – колосальний досвід, адже жінка має свою незалежну думку стосовно будь-яких питань, коло власних інтересів та своє оточення.

Малайзія – дуже законослухняна країна. Якщо ви жінка місцевого, то візу можна отримати за один день, крім того, отримуєте право на роботу і на зарплату, сплачуєте податки і стаєте частиною тамтешнього соціуму.

- Тут набагато швидше можна вирішити питання з будь-якими документами. Хотілось би, щоб і в Україні ця бюрократична складова була зведена до мінімуму. Хоча за багато років моєї відсутності я бачу, що рідна країна змінилася на краще, люди починають більше подорожувати, відкривати світ. А коли ти бачиш щось інакше, ти привозиш це у свою домівку, на роботу, зрештою, у свою державу.

Прикрашають на Різдво

Що стосується сімейного устрою, то за кордоном є різні родини, різні звичаї і традиції.

- Мій чоловік тривалий час жив та навчався у Німеччині, потім – в Україні, тому він дуже свідома та відкрита людина. Ми підтримуємо традиції двох культур – святкуємо як індійський, так і український Новий рік. На Різдво їмо кутю, ставимо в оселі штучну ялинку. До речі, у Малайзії набагато краще прикрашають будинки та супермаркети на новорічні свята – це яскраво, все сіяє, переливається неймовірним різнобарв’ям вогників і конфетті. У деяких магазинах пускають навіть штучний сніг.

Родина Муруган живе на екваторі, у столиці Малайзії – Куала-Лумпур. Там не змінюється ні час, ні погода. Плюс 35 – середньодобова температура, до якої вже звикла українка. Уперше за багато років жінка приїхала у Тернопіль, і от, каже, мусить знову повертатися назад.

- Сумую за рідним домом, сумую за друзями, тож з нетерпінням чекатиму нового візиту в Україну разом зі своїми рідними.

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.