У 23 роки відкрила єдину у Тернополі майстерню тафтингових килимів: історія майстрині

У 23 роки відкрила єдину у Тернополі майстерню тафтингових килимів: історія майстрині
  • Тернополянка Василина Восінська майже рік займається тафтингом – унікальною технологією виготовлення килимів. За цей час дівчина виготовила десятки виробів, які «розлетілись» Україною.
  • А один з килимків майстрині прикрашає Генштаб ЄС у Брюсселі.
  • Ми поспілкувались з Василиною про те, як самотужки освоїла незвичайну справу і відкрила майстерню, чому відчуває шалену конкуренцію і скільки часу треба на створення килима.

У просторому приміщенні в одному з мікрорайонів Тернополя знаходиться майстерня Tufting Lab. Тут буквально рай для перфекціоніста: за кольорами розкладена пряжа, мінімалістичний дизайн у біло-зелених кольорах і килимки-килимки-килимки – на стінах експозиція різної форми і дизайну.

Відео дня

23-річна майстриня Василина Восінська взялась розвінчати міф про «радянські килими зі знайомими багатьом візерунками». Дівчина робить щось абсолютно нове й сучасне, якого більше не знайдеш ніде у Тернополі. І що цікаво – технологію вона вивчила сама, завдяки відео урокам на YouTube, бо єдина на той момент тафтингова компанія в Україні відмовилась продати їй онлайн-курс. Історію успіху й труднощів молодої майстрині дізналась журналістка «20 хвилин».

«Без підтримки чоловіка нічого б не було»

За освітою Василина – економістка міжнародного бізнесу. Однак, довгий час дівчина працювала сценаристкою-копірайтеркою на одній з платформ та увійшла у 10-ку найкращих спеціалістів.

Вона розповідає, що від постійної та нудної роботи страшенно «вигорала», а розрадою стало робити щось власноруч. Спочатку малювала картини, а потім побачила в Інтернеті інформацію про коврову вишивку – килимки створюють за допомогою спеціальної голки.

Нове хобі захопило дівчину, і вона зробила кілька таких виробів. Чоловік порадив Василині продовжувати рухатись у цьому напрямку і наважитись на щось більше. Коли перші роботи знайшли покупців, майстриня дізналась про тафтинг.

– Це слово у перекладі з англійської означає «пучок». Килимок виготовляють шляхом набивання стібків на тканинну основу завдяки тафтинговому пістолету. Я довго вагалась, чи починати займатись цим, адже задоволення було не з дешевих. Та чоловік мене підтримав. І вже у листопаді 2022 року я взялась створювати килими. І продовжую цим займатись без кількох місяців рік, – говорить Василина.

Дівчина вивчила тонкощі нової справи самотужки. А перші килимки виготовила у власній квартирі в період блекауту. Пригадує, що коли у неї стали замовляти вироби, світло вдома було по 2-4 години на день. Василина мешкала за адресою, яка входила до переліку із найчастішими вимкненнями, тож аби виконати замовлення вчасно, доводилось сидіти до пізньої ночі і вставати рано-вранці.

Та майстриня долала життєві випробування, адаптовувалась під графіки вимкнення світла й не зупинялась на шляху до мрії. Це дало свої «плоди» і у 2023-у році дівчина відкрила у місті майстерню тафтингових килимів.

– Основна причина, чому я переїхала з квартири в орендоване приміщення – вдома бракувало місця. Раніше я робила маленькі килими – максимум 1*1 метра. З квітня вже почались великі замовлення розмірами 1,5*1,5 та 2*1 метра, а потім було одне надзвичайно масштабне. Міжнародна організація замовила у мене килим 3*2 метри. Щоб його зробити, довелося поїхати у село, бо у квартирі було затісно. Плюс, кількість матеріалів зросла, а ще тафтинг – це дуже брудна робота, – додає майстриня.

Вона довго не могла знайти належне приміщення з хорошою шумоізоляцією, але якось побачила локацію, на якій зараз і знаходиться майстерня. Наступного дня його оглянула, а ще через добу – підписала договір про оренду. Згодом перевезла матеріали й техніку і облаштувала усе на свій смак. Переїжджала швидко, зізнається Василина, щоб не протермінувати замовлення і не підвести клієнтів.

Створення килима займає кілька днів

У квітні задля цікавості Василина порахувала загальну кількість килимків, які створила. Тоді ця цифра становила 70 виробів. Зараз, додає майстриня, позначка перевалила за сто. Чим складніший дизайн килима, тим більше часу треба на його виготовлення, пояснює вона. Наприклад, килимок розміром 1*1 без складних орнаментів та у кілька кольорів можна від «А» до «Я» зробити за 3-4 дні. А над таким же виробом, але з дрібними деталями й багатьма відтінками потрудитись слід 4-5 днів і довше.

Килимки виготовляються у кілька етапів, розповідає Василина Восінська.  Стартовий – це узгодження розміру, форми і малюнка виробу з клієнтом. Ви можете висловити будь-які побажання. Майстриня співпрацює з дизайнером, тож нетипові чи кумедні ескізи – для неї не проблема. Останнім часом, додає дівчина, у майстерні вона робить навіть килими на основі фото домашніх улюбленців – котів та собак. Це користується популярністю серед тернополян. Після того, як ескіз готовий, Василина оптом купує необхідні матеріали. Для створення одного килима потрібно дуже багато пряжі, яка недешева. 

– Тоді на дерев’яну раму натягую спеціальну тканину для тафтингу. На неї через проектор наношу ескіз майбутнього килима і починаю процес вишивки. Спершу роблю контур, а тоді поступово від найменших деталей до найбільших. Опісля проклеюю килим акриловим клеєм або гідроізоляцією, аби він був міцний і не розлазився. Та це найлегші етапи роботи, – сміється Василина. – Стає важко, коли починається стрижка і контуринг. Це непросте заняття, від якого залежить зовнішній вигляд килимка. Якщо посидіти над цим 1-2 дні, можна отримати ідеальні й чіткі лінії та переходи, а виріб буде гарним та охайним. Наостанок підклеюю задню сторону, обробляю краї, чищу – і килим готовий!

Найбільший з усіх килимів майстриня виготовила для організації Save The Children Ukraine. Виріб має назву «Сучасні реалії дитинства» і демонструє, що діти у юному віці змушені швидко дорослішати через повномасштабну війну. Василина зробила килим за дуже короткий термін – всього 11 днів. Додає, що замовлення такого масштабу і за мінімальний час жоден тафтер в Україні не погодився би виконати за жодну суму. А вона ризикнула, хоч і боялась, що не впорається. Проте, понад усе хотіла, аби про долю наших дітей дізналися в усьому світі, адже килимок «полетів» у Генштаб ЄС в Брюсселі.

– Часто у мене замовляють патріотичні килимки – військові або у подарунок для них. Найперший такий виріб був із перекресленим гербом московії. Ще один – у вигляді наклейки LOVE IS із надписом: «Любов – це підпалювати танк разом». Якось зробила килим «Борщик» у вигляді тарілки із цією національною стравою. А зараз закінчую ще один – із зображенням самохідної артилерійської установки, – ділиться з нами дівчина.

Цікавимось і про те, як доглядати за тафтинговими килимами. Все просто, зауважує тернополянка. Килимки з акрилової та шерстяної пряжі, тож догляд – наче за шерстяним одягом. Перші декілька тижнів – це вкрай важливо і майстриня попереджує про це усіх клієнтів, килим може линяти, і це нормально. Тому не треба панікувати і скаржитися, що виріб бракований. Це «лізуть» зайві нитки.

В перший час килим треба якнайчастіше підмітати, пилососити, чистити щіткою тощо, аби пришвидшити процес линьки. А далі його можна прибирати за потреби. Якщо з’явились плями, варто взяти будь-який засіб для чистки килимів чи звичний пральний порошок, спінити і затерти бруд.

– Головне – добре висушити килим. Його ворсинки мають 1,5-2 см, і якщо всередині накопичиться волога, утвориться грибок і з’явиться неприємний запах. Ще обов’язково чистіть килим у холодній воді, а не гарячій. Бо краї будуть розлазитись через те, що силіконовий клей гріється, – пояснює вона.

Відчуває велику конкуренцію

А тепер трохи про труднощі, з якими зіштовхуються молоді підприємці. Найперше, каже Василина, оформилась як ФОП. Аби купити початкові матеріали та інструменти, знадобилось понад 30 тисяч гривень власних заощаджень. Далі увесь прибуток від замовлень майстриня реінвестувала назад у свою справу. Поступово вийшла «у нуль», і лиш за кілька місяців отримала «плюсовий» дохід.

Зараз дівчина активно розвивається, веде сторінки в Інстаграмі та Тік-Тоці, де розповідає більше про тафтинг та килими. Нещодавно про запас придбала додаткові інструменти, а наступним кроком буде ще один працівник у майстерню, адже самій впоратись з роботою дуже важко, говорить майстриня.

– В Тернополі більше ніхто таким не займається. Коли я пробувала себе у тафтингу, в Україні загалом було десь 15 майстрів. Через пів року тафтерів є вже більше двохсот. Тим не менш, це справа, яка не відразу приносить дохід. «Виживає» сильніший, і той хто має багато терпіння та валер’янки, – жартує тернополянка. – Нерідко тафтери-початківці пригнічують тебе, крадуть контент і твої ідеї. А «верхівка» тафтерів України не хоче йти на співпрацю. Можу сказати, що конкуренція у цій сфері дуже потужна.

Продати тафтингові килими теж нелегко, звичайна реклама не діє, а люди обурюються ціною. Але ручна робота не може коштувати дешево, пояснює майстриня. Надто багато зусиль і часу вкладено. Коли Василина тільки починала займатись тафтингом, думала, що покупців у неї взагалі не буде. Але за майже рік діяльності з’явився постійний потік замовлень та справжня «жива» черга. Деякі клієнти записались вже на жовтень і кінець листопада. Насправді, крафтові речі в Україні цінують та купують. Особливо часто їх беруть на подарунок, бо про тафтинг знає небагато людей і цим можна здивувати.

Також майстриня запускає власні майстер-класи. Спершу провела пробні, аби зрозуміти, що слід підкорегувати і як саме подавати інформацію, аби було зрозуміліше. Зараз через великий потік замовлень у неї немає вільних «віконець» на навчання. Але охочі освоїти тафтинг можуть писати до Василини та реєструватись на подальші майстер-класи. Учні обиратимуть, що саме хочуть зробити – брелок, підставку під чашку або ноутбук, або ж повноцінний килим, і самі вишиватимуть малюнок. А ще дівчина планує працювати на міжнародну арену та виготовляти килими для іноземних клієнтів.

– Було ризиковано покинути престижну роботу в ІТ-сфері і почати робити килими. Але все вирішила підтримка мого чоловіка (до речі, він – військовий і наразі захищає Україну на фронті – прим. авт.). Без нього я не мала би майстерні, мене б не впізнавали на вулиці. Скажу так: не варто боятися! Можна зробити десятки помилок, втрачати кошти, але обов’язково настане момент, коли ризик буде виправданий! Варто жити так, як хочеш, реалізовувати свої ідеї, бо ніколи не знаєш, що тебе чекає завтра. А потім будеш все життя шкодувати, що чогось не зробив… – завершує розмову Василина.

Якщо вам сподобалась творчість Василини, переглянути більше її робіт й замовити собі килим можна на Інстаграм-сторінці майстерні: https://www.instagram.com/tufting_lab/. Або особисто завітати у Tufting Lab за адресою: вул.. Карпенка, 30 (біля Церкви християн віри євангельської).

 

Читайте також:

Як у Тернополі дітям допомагають відволіктись від війни (РЕПОРТАЖ)

У новому місті зробили те, що не вдалось вдома! Три історії бізнесів, релокованих до Тернополя

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.

Коментарі

keyboard_arrow_up