У свої 15 розписує стіни та створює дзеркала з елементами вітражу: історія тернополянки Марії Солтис

• Знайомтеся, це юна художниця Марія Солтис. У свої 15 років вона перетворює білі полотна та стіни на витвори мистецтва, а буденні атрибути – на предмети інтер’єру.
• Дівчина змалечку захоплюється малюванням й планує з мистецтвом пов’язати свою майбутню професію.

Про творчість 15-річної тернополянки редакція «20 хвилин» дізналася від батька дівчинки Василя Солтиса. На власній сторінці у Фейсбук чоловік публікує фото робіт Марії та трохи розповідає про її захоплення.

Журналістам вдалося поговорити з дівчинкою і з перших вуст дізнатися, як звичайне дитяче хобі переростає у професію мрії.

Роблю те, що люблю

Малюванням Марія почала захоплюватися ще з дитинства. Як і всі діти вона обожнювала зображати на аркушах паперу все, що бачила навколо. Коли в родині виникло питання, який саме гурток обрати для доньки, то всі підтримали ідею з художньою школою.

— У дев’ять років я прийшла на перше заняття з малювання. Не можу сказати, що у мене виходило і виходить все з першого разу. Як і всі діти, я вивчала різні техніки, малювала звичайні натюрморти. Та і малюнки були не яскравими, не особливими. Спочатку я ходила на індивідуальні заняття до художника Петра Івановича Рака, а далі нульовий клас художньої школи. У школі я займалася три рази на тиждень по п’ять чи шість годин. Крім натюрмортів ще любила малювати або перемальовувати різних тварин. Загалом у школі я провчилася шість років і у 2022 вже отримала документ про завершення, — каже Марія.

Дівчина зізнається, навіть у художній школі вона полюбляла експериментувати, поєднувати на одному полотні кілька різних технік, хоча старші вчителі були проти цього. Наразі вона надає перевагу різноманітним кольоровим квітам та портретам. Але фаворит – вітражний розпис.

— Зараз у нас і так вистачає сірих негативних емоцій, подій. Чому б не додавати радості та легкості яскравими фарбами? Навіть у тому ж інтер’єрі. Я обожнюю вітражі, тому навіть дипломну роботу виконувала в цьому стилі – зображала великого ангела. Він так сподобався, що мені його зі школи не повернули. Прикрашає їх стіни, — наголошує дівчина. — Спочатку на звичайному листку малюють ескіз, листок підкладаємо під скло і починаємо спеціальними фарбами робити контури. Коли вже контури є, то можна змішувати кольори та в кожен сегмент заливати той, який тобі найбільше подобається. Але варто розуміти, щоб воно гарно вийшло.

 Сама собі дизайнер

Дівчина не перестає експериментувати з мистецтвом. І вже вдвічі за основу малюнку обирає не звичайні полотна чи аркуші паперу, а стіну та кераміку. Так у будинку її бабусі з’явився завжди квітучий куточок з гортензією, нарцисами, еустомами та піонами. Під час розмови наголошує, стіна – не аркуш і потребує гарної підготовки перед розмалюванням.

— Я ще ніколи не займалася розписом стін, але мені захотілося трохи експериментів. Розуміла, що щось може не вийти, тому не ризикнула малювати на стіні вдома. Не хотіла псувати ремонт. А ось у бабусі вдома є невелика стіна і вона погодилася віддати мені для експерименту, — каже юна художниця. – Заздалегідь я придумала собі в голові, що то має бути за малюнок. Потім зробила ескіз на папері. Поверхню пофарбували матовою акриловою фарбою для стін. Далі взяла малярський скотч і визначила площу, на якій буде зображений малюнок. За пів дня я перенесла ескіз з паперу на стіну і протягом тижня розмалювала квіти та листочки фарбою. За моїм задумом малюнок мав бути трохи в інших тонах, але для першого разу купувати золотисту чи срібну фарбу нелогічно і дуже затратно. Результатом я задоволена. Можливо, ще щось розмалюю вдома і трохи додам яскравих фарб.

Аби урізноманітнити інтер’єр власної домівки, Марія Солтис розписала керамічні плиточки, які стали гарним доповнення до великого дзеркала. А ось на розпис надихнула дівчину іспанська культура.

— Мені подобається іспанська культура, а особливо їх розпис стін, їх фрески. Також мрію побувати в Іспанії та все це побачити на власні очі. Зізнаюся, що купувала ці плиточки не для оздоблення дзеркала, а просто для практики. Тобто, хотіла зрозуміти, чи вийде їх розмалювати. Ці плиточки 10х10 см, а розмальовувала я їх фарбами для вітража. Коли я побачила, що вийшло непогано, то вирішили з батьками віддати плиточки та дзеркало до майстерні, де нам обрамили його і вийшла така краса, — зізнається Марія Солтис.

Наразі дівчина готується до національного мультипредметного тесту та вступу до вищого навчального закладу. Журналістам «20 хвилин» зізнається, обиратиме професію творчу, можливо навіть дизайнер інтер’єру.

Читайте також:

Перетворює залишки зброї на мистецтво: як тернополянка Лілія Войцеховська допомагає захисникам

Вишиванку за її схемою тепер носить Залужний. Історія майстрині з Тернополя Вікторії Кривоніс

Мотанки, іграшки, ґердани й патріотичне печиво: етно-вироби стали родинною справою для сестер з Шумщини

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.