Приїхав з Німеччини, аби розвивати Кременець! Історія митця з провінційного містечка (ВІДЕОІНТЕРВ'Ю)

• Художник та різьбяр Василь Петровський довгий час створював вироби з дерева та бетону для найбільшого в Німеччині парку розваг. Його дивовижними артоб’єктами захоплювались туристи з усього світу.
• Згодом митцю подумалось: а чому б не започаткувати щось подібне на Тернопільщині? Приміром, у місті, де пройшли його студентські роки.
• Різьбяр повернувся з-за кордону і відновив свою творчу діяльність у Кременці. Тут він втілює ідеї в життя та перетворює невелике містечко на туристичну перлину області.

На зустріч пан Василь запросив журналістів «20 хвилин» до літературно-меморіального музею Юліуша Словацького. Саме тут зберігається одна з його найскладніших робіт – панно, котре символізує історію Кременця. Його митець зробив за кілька місяців війни, та про це згодом. Спершу знайомимось.

Займається художньою обробкою деревини понад 25 років

Василь Петровський родом з Рівненщини. З 1991 по 1996 рік чоловік здобував вищу освіту у Кременецькому педагогічному коледжі імені Тараса Шевченка (невдовзі перейменований на Кременецьку обласну гуманітарно-педагогічну академію імені Тараса Шевченка – прим.). Ще під час навчання тут захопився красою міста, його народною мудрістю, звичаями і традиціями.

– До мене нерідко приїжджають гості з різних куточків України та з інших держав, але особливо запам’ятався візит чоловіка зі столиці. Його спершу розчарувала пошарпаність Кременця, та коли я розповів історію міста, гостя це немов зачарувало: придбав мою картину і пообіцяв вдруге приїхати сюди з родиною, як туристи. Дійсно, поверхнево можна сприйняти Кременець як звичайне провінційне містечко, та коли зупинитись і придивитись – воно вражає! Моя творчість теж йому присвячена. Вироби змушують глядача замислитись. Маю ціль – покращити туристичну привабливість міста, – розповідає про себе художник та професійний різьбяр по дереву.

Вчитель трудового навчання та креслення і керівник гуртка народних промислів за спеціальністю, саме у Кременці пан Василь спробував себе у художній обробці деревини. Нею митець займається від 1996 року, коли став випускником коледжу, і до сьогодні, тобто понад чверть століття!

– Мене притягує чомусь саме дерево. Воно дозволяє по-особливому передати почуття, які прагну донести до глядача. В витворах переважає тематика зв’язку поколінь, показую речі, які формують нас як українську націю. Часто вони лежать прямісінько на поверхні, але ми їх не помічаємо. Я теж намагаюсь передати щось не напряму, а завуальовано, – ділиться Василь Петровський.

З 2011-го митець співпрацював з найбільшим у Німеччині та всесвітньо відомим парком розваг «Європа-Парк», виконував замовлення керівництва. Парк складається з 17 частин, стилізованих під держави світу. Українська частина відсутня, говорить Василь Петровський, та вона є у планах.

Творити за чиєюсь вказівкою було складно. Виникла ідея: а чому б не зробити щось подібне до німецького парку на Батьківщині, зокрема у Кременці? Для цього у 2015 році пан Василь вмисне  повернувся до міста, де минула його молодість, і започаткував власні унікальні проєкти.

Крім різьбярства обожнює … будівництво!

– Моїм першим завданням у Кременці було знайти гарне оточення своїм роботам. Тут є старовинний ботанічний сад, закладений на початку ХІХ століття. Ми з його керівництвом (особливо допомогла Антоніна Ліснічук) швидко знайшли спільну мову й почали працювати у команді, – каже нам художник.

Минулоріч у Кременецькому ботанічному саду заклали й відкрили для гостей авторську галерею пана Василя під назвою «Відкритий портал». Її утворюють дерев’яні та бетонні скульптури, пов’язані з природою. Галерея надалі поновлюватиметься і поповнюватиметься виробами митця.

– Назва «Відкритий портал» спонтанна. Вона показує зв’язок між поколіннями, котрі сформували місто. Наші пращури, які хочуть донести знання й цінності, знаходяться за умовними дверима. Я прагнув віднайти ті двері, аби мій глядач (завітавши в галерею – прим.) потрапив у вимір історії, – пояснює пан Василь.

Справжньою візитівкою галереї в ботанічному саду є скульптура «Трон природи», заввишки у 7,5 метрів. В ній багато символізму, зокрема 12 сходин відображають річний цикл.

Різьбяр невипадково вирізав з каменю виключно обличчя матінки-Природи. Цим він демонструє, що багато речей (як от тіло – прим.) не рукотворні. Волосся Природи плавно переходить у коріння до низу, доводячи, що вона всепроникаюча. За свою скульптуру пан Василь у 2021 році посів перше місце на міжнародному конкурсі Golden Talаnt у Великобританії.

– Якщо хочете побувати на лоні природи – це можна буквально реалізувати в Кременецькому ботанічному саду. Тут сповна відчуваєш відстороненість від людських суєт і труднощів, адже сидячи на руках у матінки-Природи зовсім немає про що турбуватися, – усміхається різьбяр Василь Петровський.

Натхнення чоловік черпає у спілкуванні з місцевими жителями - кременчанами. Ділиться, що вони самі нерідко не помічають, як мимохідь кинута фраза слугує ідеєю для майбутньої картини чи скульптури. Над виробом найменше працював два тижні, іноді робота затягується на пів року.

– Здається, що ось ніби все готове, є задум, намалював ескізи, але випливають якісь нюанси! Деревина непередбачувана, велику роль відіграє Його величність Випадок! Можуть бути помилки, до яких завжди спокійно відношусь. Завдяки ним приходжу до вдалих рішень, – розповідає митець.

Окрім різьбярства пан Василь захоплюється, як не дивно, будівництвом.

– Це мені допомагає у плані освоєння нових технологій та інструментів. Деякі не зовсім за призначенням використовую, а адаптую до художньої обробки деревини, – сміється митець. – Часто експериментую у своїй роботі!

Читайте також: За новими враженнями: що можна побачити у Кременецькому ботанічному саду (ФОТОРЕПОРТАЖ)

Про унікальне панно, яке демонструє історію Кременця

Напередодні війни у різьбяра виникла ідея створити триптих, який би поєднав події, атрибути й історичні постаті, що вплинули на сьогодення Кременця. Наразі готова тільки перша частина виробу, але вона дійсно вражає!

– Початок роботи був закладений у грудні 2021 року, коли мені потрапила до рук книга «Герби міст України» з чудовими графічними ілюстраціями. Спершу мав задум об’єднати відповіді на запитання: «Що робить нас українцями?». Хотів зобразити всі герби міст України, але це могло б зайняти роки. Тому спинився на Кременці. Вирішив зробити триптих (три картини, пов’язані за змістом – прим.), передати на ньому історію й герби цього міста. Таким чином можу привернути увагу туристів до Кременця! – говорить пан Василь.  

Першу частину триптиха митець завершив 10 травня. Що на ньому тільки не вирізьблено!

На панно, за словами Василя Петровського, він хотів показати, що Кременець не розвивався ізольовано, його сформували багато культур, як от польська, литовська, єврейська, російська. На першій частині триптиху є і старовинний герб Кременця з єзуїтською символікою, і проєкт герба, який так і не був прийнятий під час царського правління, і зображення карт Галицько-Волинських земель, будівлі Кременця тощо. Звісно, присутній портал, як двері між минулим та сучасним.

Пан Василь навмисне не вирізьблював обличчя історичних постатей з портретною схожістю. Всі вони в його особистій інтерпретації: князь Вишневецький, польський король без імені, Станіслав Понятовський, який мав причетність до будівництва Єзуїтського колегіуму, королева Бона.

– З нею вийшла доволі цікава ситуація: за задумкою мала бути молодицею, але при фарбуванні з’явилась темна пляма і зістарила королеву. Можливо, це так втрутився Випадок, тому я не став нічого виправляти. росія зображена у вигляді дами, в якої корона впала з голови, – розказує нашим журналістам художник.

З технічної точки зору, за словами пана Василя, йому не було складно. Проте, довго не міг розібратися, як правильно скомпонувати на панно велику кількість деталей. Свої корективи внесла війна, стало важче замовити деякі матеріали. Воєнний час змусив митця серйозніше віднестись до своєї роботи. Кожен день набув для нього більшої цінності, тому пан Василь не став відкладати показ панно. Зробив одну частину – і одразу її представив глядачам.

– Світ стрімко змінюється і вчорашній досвід може не спрацювати. Ми теж повинні швидко змінюватись і при цьому зберігати ідентичність. Культура і мистецтво – це ті речі, довкола яких гуртуються українці. Це те, що дає нам сили протидіяти ворогу. Ми маємо що захищати і знаємо, куди ідемо! – завершує розмову кременецький художник та різьбяр Василь Петровський.

До слова, митець запрошує всіх охочих на свою виставку «Відкритий портал», яка відбудеться 2 серпня о 12:00 в приміщенні виставкового залу Тернопільського обласного краєзнавчого музею. Можна прийти, оглянути його роботи й отримати власний досвід проходження відкритим порталом історії.

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.