Як каталонський священик вивчив українську мову

Ірина НЕБЕСНА

Протоієрей церкви Святої Покрови Мікеле Амброс-Альберті з Майорки приїхав до Тернополя, аби провести обряд вінчання сина свого друга, який саме одружувався із тернополянкою.

72-річний корінний каталонець вільно спілкується українською. Мову він вивчив майже півстоліття тому у Мюнхені, коли служив при українській церкві.

- Мені було 27 років, - пригадує отець Мікеле. - Я тоді вступив до університету, де викладали українську мову. Я знав, що хочу служити для української парафії, тож мову потрібно було вивчити обов’язково. Протягом двох років навчання ми читали багато книг українською мовою. Найбільше мені запам’ятався “Лис Микита” Івана Франка.

Тепер отець Мікеле живе на Майорці і служить у церкві Святої Покрови для української громади. Каже, що до церкви українці здебільшого ходять у великі свята, а от щонеділі зібратися виходить не всім.

- Українська громада на Майорці і не велика, і не маленька - близько двох тисяч людей, однак у неділю до церкви приходить значно менше - близько шести десятків. А от на великі релігійні свята людей справді багато. Тоді вся церква заповнена вщерть, відчуваєш отой святковий настрій, - каже священик.

До Тернополя Мікеле Амброс-Альберті приїхав, аби повінчати сина свого друга, який одружувався із тернополянкою. Таїнство відбувалося в Архикатедрі. Аби гості з обох сторін могли зрозуміти його побажання молодим, отець Мікеле спочатку говорив українською, а тоді каталонською.

- Ваша Катедра мені дуже сподобалася, - каже священик. - У нас мало архітектури в стилі бароко, більше готичної, як-от церква, в якій я проводжу служби Божі. А у вас дуже світло, чистенько і затишно.

Особливо отець радів, що біля Архикатедри стоїть пам’ятник Йосипу Сліпому, адже свого часу він мав можливість із ним познайомитися і поспілкуватися. Тож на пам’ять обов’язково хотів зробити фото біля скульптури.

Додайте 20 хвилин до вибраних джерел у Google

Прокоментуйте

Лайф