Не пресуйте дітей через оцінки, радить тернопільський психолог

Після довгих літніх канікул дітям важко повертатися до школи. І якщо старші діти вже знайомі з навчальним процесом та усвідомлюють важливість науки, першачкам надзвичайно важко адаптуватись до нових людей, режиму та обстановки. 

Треба відкласти свої бажання
Саме батьки повинні допомогти малечі розібратися з проблемами та адаптуватися до шкільного життя в перші тижні навчального процесу, вважають психологи.

– Батьки повинні пояснити малюкам, що у школі потрібно відкласти свої бажання та настрої та робити те, що вимагає вчитель, – пояснює психолог вищої категорії Світлана Кухарук. – Адже дуже часто розумні діти, які вже вміють читати і писати, роблять це тільки тоді, коли їм хочеться. Їм розповідали, що школа – це завжди нові знання, розваги. І діти, які, скажімо, люблять читати, хочуть займатися саме літературою, а не писати палички чи складати числа. Тому, щоб не виникало проблем з навчанням, малюкам потрібно пояснити, що вивчатимуть вони чимало предметів і потрібно старанно виконувати всі завдання, які пропонує вчитель.

"Домашнім" бракує самостійності
Найважче адаптуватися до школи „домашнім” діткам, які не відвідували дитячий садок, вважає психолог. Таким малюкам, як правило, бракує самостійності. І забуте вдома яблуко чи відсутність людей, до яких дитина звикла, може стати справжньою проблемою.

– Батьки можуть допомогти таким малюкам за допомогою рольових ігор та програвання певних ситуацій, – пояснює Світлана Кухарук. – Скажімо, запитати у дитини, що вона робитиме і до кого звернеться за допомогою, якщо, скажімо, забуде ручку вдома чи захоче вийти в туалет. Можна дитині розповісти, з якими труднощами вона ще може зіткнутися, і пояснити, як з ними впоратися.

Повільних діток, які не встигають за іншими в навчанні, варто підбадьорити та пояснити, що так може бути на початку, але згодом, якщо вони докладуть зусиль, у них все вдасться. Психологи радять позайматися дома з такими дітками за допомогою пісочного годинника, щоб дитина вчилася вкладатися у відведений для завдання час. Скажімо, скласти портфель чи написати рядок паличок.

Познайомити першокласника з вчителькою варто заздалегідь, щоб дитина звикла до нової людини в її житті, радить психолог. Зазвичай дітки порівнюють педагога з вихователями у садку.

Гіперактивним – табу на шоу
– Часто трапляються ситуації, коли дитина не звикла до критики і бунтує проти кожного зауваження, – продовжує Світлана Кухарук. – Мовляв, вчитель мене не любить, бо робить зауваження. Потрібно дитині пояснити, що люблять її вдома, а педагог допомагає стати розумним та успішним. І звертає увагу на те, чому треба навчитися.

Найважче всидіти на уроках гіперактивним дітям. Рятувати ситуацію потрібно за допомогою спеціального режиму.

– Протягом навчального тижня потрібно уникати факторів збудження – гучних вистав, шоу, походів до супермаркетів, – радить психолог. – Максимально зменшити перегляд телевізора. Натомість збільшити кількість прогулянок в спокійних місцях, у парках, на природі.

Учні середніх класів адаптовуються до навчального процесу досить швидко. Однак і їм варто за два тижні до початку навчального року підкорегувати режим. Потрібно швидше лягати спати, а вранці швидше прокидатися. Варто повторити навчальну програму - переписувати з книжки, читання, переказ, табличку множення. Займатися бодай по годині в день. Нагадувати, що спочатку - навчання, а тоді відпочинок. Дитина поступово звикне і проблем з адаптацією не виникне.

Дитина хворіє – планка зависока
А от у випускників найбільшими проблемами, як правило, є перенавантаження, які призводять до нервових зривів та виснаження вже на початку року.

– Часто з блискучим атестатом діти отримують букет хвороб, – розповіла Світлана Кухарук. – Батькам важливо не нагнітати обстановку через оцінки. Часто вже на початку року до нас потрапляють старшокласники з нервовим виснаженням, мігренню і безсонням.

Тому серйозно братися варто лише за неорганізованих і легковажних дітей. У решти краще просто цікавитись, як справи у школі та час від часу перевіряти домашні завдання й щоденник. А вразливих та емоційних дітей батьки мають підтримати, мовляв, ми впораємося, тобі все вдасться, бо ми в тебе віримо.

Потрібно реально оцінювати можливості дитини. І якщо школяр в кінці кожної чверті хворіє, це означає, що планка вимог до нього - зависока. Для дітей, які „не тягнуть”, варто переглянути плани на майбутнє і знайти нішу, яка відповідатиме можливостям дитини, радить психолог.  

Додайте 20 хвилин до вибраних джерел у Google