Герої ще змалечку були активними, непосидючими дітьми, які цікавились історією України, УПА, любили національну символіку, спорт. Тож батьки більшості загиблих переконані – патріотами не стають, патріотами народжуються.
Саме народжені патріотами були і їхні діти. Оплакуючи їх уже майже рік, батьки хочуть, щоб їхня смерть не була марною. Та просять у Бога, щоб молодь більше не гинула.
Втілили мрії
Першим вихідцем із Тернопільщини, який загинув на Майдані, став 29-річний Олександр Капінос із села Дунаїв Кременецького району. Хлопця знали як громадського активіста та патріота далеко за межами Тернопільщини. Чимало його ідей втілюють у життя навіть після смерті його друзі та родина. Утім, найрідніші і найближчі досі не знають, як же Сашко пішов із життя.
- Є дві версії. Одна – що він 18 лютого отримав поранення від вибуху гранати. Інша, що у нього стріляли, - каже мати Сашка, Олена Капінос. – У те, що слідство дасть якісь відповіді, не вірю. Сашко двічі казав – коли привезли у лікарню і коли тільки прийшов до тями після операції, що у нього стріляли. Хоч офіційна версія – поранення унаслідок вибуху гранати.
Не знають, за яких умов отримав Олександр поранення, і його друзі з «Волинської січі». За словами матері, вони були поділені на дві групи на Майдані. І та, у якій був Сашко, мала іти на відпочинок. Чому він не пішов, невідомо.
- Після розтину лікар сказав, що то могла бути і куля, - додає жінка.
Досі шукає свідків, за словами матері, і наречена Сашка. Її він зустрів на Майдані. Навесні вони збирались одружитись.
- Якби покарали хоча б головних у побитті та розстрілі, - додає жінка. – То, може б, і цього вистачило. Але і цього нема.
Після загибелі чоловіка його родину підтримували друзі, однодумці. Вони й допомогли втілити декілька його задумів – облаштувати спортзал у Дунаєві, провести патріотичний табір тощо.
- Ми доробили спортзал, - додає мати загиблого. – Вклали кошти, якими допомогли люди. Встелити підлогу, завезли туди тренажери. А студенти з Кременецького педінституту приїхали і дуже гарно розмалювали стіни. Займаються у спортзалі діти старшого шкільного віку, студенти. Було б добре, якби сільрада взяла його на баланс. Поки діти чергуються – взяли ключ, позаймалися, прибрали і зачинили.
Також однодумці та побратими Сашка зняли про нього фільм-спогад тривалістю понад годину. У ньому спогади чергуються з відео з тих заходів, які організовував чи учасником яких Сашко був.
№ 16 від 16 квітня 2025
Читати номер