- Яка ж я була щаслива до лютого 2014-го, - каже мама вбитого Ігоря Костенка

Світлана ГРИВАС

Ігор Костенко розповідав батькам про свою участь у Майдані. Однак про найстрашніші події – мовчав

Чимало захоплень та планів на майбутнє мав 22-річний Герой Небесної Сотні - Ігор Костенко. Хлопець навчався на п'ятому курсі географічного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка. Був журналістом інтернет-видання «Спортаналітика», активним дописувачем «Вікіпедії»

.За дописування навіть посмертно отримав звання «Вікіпедиста року».

- Він жив спортом, - розповідає мама загиблого, Оксана Костенко. – Як він любив бокс, футбол… Я тепер не можу і чути про ті види спорту, як і про Львів. Усе мені нагадує, що тепер Ігор не може піти, не може подивитись, що він більше не ходить Львовом.

Жінці завдає великого болю і доводить до сліз навіть найменша згадка про майданівські події. Тому шукати свідків чи дізнаватися обставини ні сил нема, ні бажання, додає мати.

- Може, хто з матерів живе з дітьми, має онуків, то може, їм якось легше, - каже пані Оксана. – Може, хоч якась радість у хаті є. А моя донька вчиться далеко, онуків ще немає. Останнім часом ще й мама захворіла. Що мені дадуть подробиці?.. Я навіть не хочу згадувати, не хочу вимовляти те слово. Хіба когось покарають за розстріл хлопців? Нікого ж нема! То навіщо ці розмови вести? Вони нікого не зловлять. Якби хотіли, то зробили б це ще тоді, а вже майже рік минув. Якби хотіли, то не випустили б Януковича. Якби хотіли…

Ігор, за словами мами, розповідав їм про свою участь у Майдані. Але у найстрашніші дні оберігав рідних, не договорював усього.

Читайте також: Село Зубрець втратило у Києві двох - Ігоря Костенка та Василя Мойсея

- Ми знали, що він їздить на Майдан, - каже пані Оксана. – Ми тоді були на заробітках. Але я тоді переживала, щоб син не змерз, щоб не був голодним. Мені тоді навіть на думку не спадало, що у Києві можуть вбивати. Та нікому це тоді в голові не вкладалося! То ж був уже Майдан, їздили вже студенти.

Стривожились батьки 18 лютого, коли побачили перші страшні новини з Майдану. Зателефонували до сина. Спитали, де він. Відповів, що у Львові. Просили, щоб не їхав. А він, як уже потім розповіли друзі, вночі знову поїхав. Хоча і наступного дня, вже перебуваючи на Майдані, запевняв рідних, що у Львові.

- Я тепер думаю, яка я була щаслива! - каже Оксана Костенко. – Яка я була щаслива мама до лютого 2014-го. Яка у мене була дитина…

Прокоментуйте